ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
____________________________________________________________________________________
код суду 27/02
Перша інстанція
Справа № 2-4775/2011
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2011 року місто Севастополь
Гагарінській районний суд міста Севастополя
в складі:
головуючого - судді Євдокімової І.А.
при секретарі Ткаченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 31 травня 2011 року звернулася до суду з позовом до відповідача –ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання.
Позивач зазначила, що перебувають з відповідачем з 2008 року в зареєстрованому шлюбі та мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. Оскільки на цей час вона не має можливості сама утримувати дитей, а відповідач у добровільному порядку допомоги не дає, просила стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 500 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.
В судове засідання сторони не з’явились, від позивача та відповідача надійшли письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність. Відповідач з позовом згодний.
Суд, вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.04.2008 року, в цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4.
Відповідач є рідним батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Відповідно до ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Враховуючі вищенаведене, з урахуванням вимог ст. 182 Сімейного Кодексу України, матерального становища відповідача, відповідач є молодою працезданою особою і спроможний платити аліменти на утримання дружини у розмірі 500 грн..
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред,явлення позову, а тому аліменти на утримання позивача слід стягувати з 31 травня 2011 року.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., оскільки позивач при зверненні до суду за законом була звільнена від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.84,181,182,191 Сімейного Кодексу України, ст. 11,209, 212, 214-215 , 88 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Севастополь, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, починаючі з 31 травня 2011 року.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України негайному виконанню підлягає стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Севастополь держмито у розмірі 51 грн. на користь держави та 120 грн. за інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи на користь ТУ ДСА в м. Севастополі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Гагарінського
Районного суду м. Севастополя І.А. Євдокімова