У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Іваненко Ю.Г., Коротуна В.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розірвання договору найму житлового приміщення, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання частково недійсними наказу про приватизацію житла, заповіту, свідоцтва про право спадкування за заповітом з визначенням часток у спадщині, за касаційною скаргою ОСОБА_4 та її представників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила виселити ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 із квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
У жовтні 2010 року ОСОБА_4 уточнила свої позовні вимоги та просила розірвати договір найму зазначеного вище житлового приміщення, укладеного з відповідачами на невизначений термін, та виселити їх зі спірної квартири.
В обґрунтування позову посилалась на те, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 липня 2009 року належить квартира АДРЕСА_1.
У спірній квартирі, на підставі договору найму, проживають ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6, які добровільно відмовляються її звільнити. Оскільки вона, як власниця житла, має намір ним розпорядитись на свій розсуд, просила задовольнити позов у повному обсязі, розірвавши договір найму житлового приміщення з відповідачами та виселивши їх із нього.
ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, заперечуючи проти позову ОСОБА_4, подали зустрічну позовну заяву з проханням визнати частково недійсними:
- наказ ВО «Артемвугілля» №133 від 15 вересня 1994 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1, включивши їх як співвласників до приватизації з виділенням кожному у власність по ј частині житлового приміщення;
- заповіт, зареєстрований 09 квітня 1996 року у Третій Горлівській державній нотаріальній конторі за реєстровим номером 2-3575 на ім»я ОСОБА_4, визначивши заповітну долю в спірній квартирі в розмірі ј її частини;
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Третьою Горлівською державною нотаріальною конторою 09 липня 2009 року за реєстровим номером 1-4314 на ім»я ОСОБА_4, визначивши спадкоємну частку за заповітом у розмірі ј частини спірного житла.
Свої вимоги мотивували тим, що під час приватизації вказаної вище квартири вони були прописані у ній як члени сім»ї наймача ОСОБА_11 Хоча від участі у приватизації житла не відмовлялись, ОСОБА_11 приватизував зазначене житлове приміщення лише на себе і про це вони дізнались тільки при отриманні позову про виселення. Просили задовольнити їх позовну заяву та відмовити у позові ОСОБА_4
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Розірвано договір найму житлового приміщення АДРЕСА_1 між ОСОБА_4, як власником квартири, та ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6, як наймачами. Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 з займаного ними житла без надання іншого житлового приміщення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 відмовлено та задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6
Визнано частково недійсним наказ ВО «Артемвугілля» №133 від 15 вересня 1994 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та включено до приватизації ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 як співвласників квартири з виділенням кожному у власність по ј її частини. Визнано частково недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4, зареєстрований 09 квітня 1996 року у Третій Горлівській державній нотаріальній конторі за реєстровим номером 2-3575, визначивши заповітну долю у вказаній квартирі у розмірі ј частини. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Третьою Горлівською державною нотаріальною конторою 09 липня 2009 року за реєстровим номером 1-4314 на ім»я ОСОБА_4, визначивши спадкоємну частку за заповітом у розмірі ј частини спірного житла.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 та її представники ОСОБА_8 і ОСОБА_9 просять скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 грудня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилаються на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 та її представників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відхилити, рішення апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Журавель
Судді
Ю.Г. Іваненко
В.М. Коротун