У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Гримич М.К., Лесько А.О.,
Мазур Л.М., Макарчука М.А., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 28 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_2 у м. Донецьку. З вини відповідачки, що проживає у АДРЕСА_1 у м. Донецьку, сталася пожежа, в результаті якої постраждало його майно вартістю 94 800 грн. 92 коп. Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 зазначену матеріальну шкоду, а також спричинену моральну шкоду в розмірі 100 тис. грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 28 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 березня 2011 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на його користь 94 800 грн. матеріальної шкоди та 10 тис. грн. моральної шкоди, у решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просила скасувати судові рішення і ухвалити рішення про відмову в позові, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки сторонніх людей на прибудинковій території відповідачки не було, ОСОБА_4 знаходилася вдома у час пожежі, причиною якої стало необережне поводження з вогнем неустановленою особою, тому відповідачка повинна відшкодувати заподіяні збитки.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з нормами статей 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.
Однак суд визнав встановленими ті обставини, які не підтверджені належними доказами.
Судом першої інстанції, на що не звернув уваги апеляційний суд, не було встановлено: з чиєї вини сталося пожежа; чим підтверджується факт заподіяння шкоди позивачу ОСОБА_4; у чому полягає вина відповідачки; чи існує причинний зв'язок між діями ОСОБА_4 і заподіяними збитками. Судом не враховано також і те, що у день пожежі на вулиці було спекотно і не встановлена однозначно причина пожежі. Суд першої інстанції не перевірив належним чином цих обставин, не дав правової оцінки поясненням сторін у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин судові рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв’язку з чим підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 28 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 березня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: М.К. Гримич
А.О. Лесько
Л.М. Мазур
М.А. Макарчук