У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 28 липня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів:  Дербенцевої Т.П.,

 Нагорняка В.А.,

 Сімоненко В.М.

    розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, відкритого акціонерного товариства «УСК «Дженералі-Гарант» про відшкодування моральної шкоди; за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 12 жовтня  2010 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант» та ОСОБА_5 про відшкодування шкоди.

Змінюючи та уточнюючи позовні вимоги, остаточно позивачка просила стягнути з власника маршрутного таксі ОСОБА_5 200 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 9 травня 2008 року в м. Острі водій ОСОБА_6, керуючи маршрутним таксі-автобусом «Баз», державний № НОМЕР_1, за маршрутом «Рівне–Ізяслав», порушив вимоги пункту 2.9.6 Правил дорожнього руху допустив наїзд на бетонну електроопору. Також позивачка зазначала, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди вона, як пасажир, отримала тяжкі тілесні ушкодження і стала інвалідом ІІ групи.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_6, за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, закрито в зв’язку із його смертю. Просила стягнути моральну шкоду з власника маршрутного таксі.

Ухвалою Рівненського міського суду від 31 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант» залишено без розгляду.

Рішенням Рівненського міського суду від 21 липня 2010 року позовні вимоги  задоволено частково, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 100 000 гривень моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 12 жовтня 2010 року, змінено рішення Рівненського міського суду від 21 липня 2010 року, зменшено розмір моральної шкоди з 100 000 гривень до 35 000 гривень, в решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій, залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Апеляційного суду Рівненської області від 12 жовтня 2010 року  постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Апеляційного суду Рівненської області від 12 жовтня  2010 року   - залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.П. Дербенцева

В.А. Нагорняк

В.М. Сімоненко