У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и в:
У вересні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 5849,65 грн., моральну шкоду у розмірі 4000 грн. та суму за сплату держмита у розмірі 99 грн. Свої вимоги мотивував тим, що 3 лютого 2006 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Маяковського в м. Харкові, не виконав вимоги дорожнього знаку «Уступи дорогу», допустив зіткнення з автомобілем «Опель-Омега» державний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача, що призвело до пошкодження транспортного засобу.
Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовує отриманням сильного емоційного стресу, вимушеною зміною звичного життєвого ритму.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 5849,65 грн., моральної шкоди у розмірі 1500 грн., а всього 7349,65 грн.
Крім того, 19 березня 2010 року судом постановлено додаткове рішення, яким доповнено заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року текстом «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 держмито у розмірі 99 грн.»
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 червня 2011 року заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2010 року залишені без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суди дійшли вірного висновку та правильно виходили з того, що відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що в діях позивача також є вина в ДТП, що сталася. Посилання скаржника на те, що постановою апеляційного суду Харківської області від 1 грудня 2009 року позивач визнаний винним в ДТП не є таким доказом, оскільки зазначеною постановою виключено висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак правопорушення, а не вказано на наявність такої вини.
Крім того, суди вірно дійшли висновку, що відсутність письмової ухвали про призначення розгляду справи в порядку заочного провадження не може бути підставою для скасування рішення, оскільки така ухвала занесена до журналу судового засідання. Не може бути такою підставою і відсутність в матеріалах справи журналу судового засідання за 19 березня 2010 року.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2010 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 29 червня 2011 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ М.П. Пшонка