ц
справа № 2а-4594/09/0470
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 травня 2011 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д.П.
при секретарі Бесчасові Д.В.
за участі представників позивача Земляного О.Ю., Добровольського А.Т.
представника відповідача-1 Крейси Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Дніпропетровської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення,-
в с т а н о в и в :
16 березня 2009р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач, з урахуванням уточнень до позову, просить визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки); визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці, оформлене листом від 28.01.2011 року № 17-16-2/741; стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ Нікопольський завод феросплавів(53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26009132197001 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299) суму надміру сплаченого мита у розмірі 616,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 16.03.2009р.
Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Представник відповідача-1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 05.04.2011р. та від 24.05.2011р.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Поважних причин неявки відповідач суду не надав. Неприбуття сторони без поважних причин належним чином повідомленої не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення та доводи осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд встановив наступні обставини.
27.03.2008р. року ВАТ НЗФ до Криворізької митниці подало вантажну митну декларацію №113020000/8/002130 з метою розмитнення марганцевої руди (що була відповідно до контракту № 080208N, ввезена на митну територію України) за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/00717 від 03.04.2008 року (Картка відмови) Криворізькою митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за ВМД № 113020000/8/002130 від 27.03.2008 року з таких причин:
Винесено рішення № МВ097 від 02.04.2008 відділом КМВ та Н про визначення митної вартості, що не відповідає заявленій у ВМД. Закон від 11.07.2002 № 92-14 Митний кодекс України, Постанова Кабінету Міністрів від 20.12.2006 № 1766 Про затвердження Порядку . декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження.
Рішенням Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) була визначена митна вартість товарів на підставі цінової інформації ЦБД ІАМУ ДМСУ щодо ідентичних товарів, що складає 630 дол. США за метричну тону.
Таким чином, Криворізька митниця визначила митну вартість товарів за другим методом за ціною договору щодо ідентичних товарів (графа 43 ВМД).
При наступному декларуванні товару за контрактом № 080208N від 08.02.2008 року, ВАТ Нікопольський завод феросплавівкерувався митною вартістю, визначеною Криворізькою митницею в рішенні № МВ097 від 02.04.2008 року, що вбачається з даних графи 6-9 декларацій митної вартості.
Так, у період 09.04.2008 року ВАТ Нікопольський завод феросплавів(позивач) подав Криворізької митниці вантажну митну декларацію (ВМД) та декларацію митної вартості (ДМВ). Митна вартість була визначена на підставі рішенням Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року за другим методом визначення митної вартості (за ціною договору щодо их товарів), що призвело до завищення митної вартості товару, що декларувався, що вбачається з розрахунків, доданих до позовної заяви.
09.04.2008р. ВАТ Нікопольський завод феросплавівбуло подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію № 113020000/8/002502, за якою було задекларовано 115150кг марганцевої руди не за договірною вартістю - 335 529,83 грн. (66 441 55 дол. США) за специфікацією № 1 до контракту № 080208N від 08.02.2008 року, а за митною вартістю товарів на підставі цінової інформації ЦБД ІАМУ ДМСУ щодо ідентичних товарів -366 349,73грн.
Позивачем були сплачені ввізне мито та податок на додану вартість виходячи з митної вартості, визначеної митним органом, в результаті чого митна вартість була визнана Криворізькою митницею та здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією, про що свідчить відмітка Сплаченоу графі С ВМД та відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу у графі D/J ВМД.
Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії контракту №080208N від 19.02.2008 року з додатками, інвойс, коносамент, сертифікат якості, рішення Криворізької митниці № МВ097 від 02.04.2008 року, ДМВ №113020000/8/002130 від 27.03.2008 року, ВМД №113020000/8/002130 від 27.03.2008 року, ВМД №113020000/8/002502 від 09.04.2008 року, ДМВ №113020000/8/002502 від 09.04.2008 року, рішення Дніпропетровської митниці від 28.01.2011р. №17-16-2/741.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивачем, при визначенні митної вартості товару за вантажною митною декларацією №113020000/8/002502 від 09.04.08 було самостійно використане рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) Криворізької митниці №МВ 097 від 02.04.2008 року. При чому попередньо на партію товару, зазначену у вантажній митній декларації №113020000/8/002502 від 09.04.08 позивачу в митному оформлені не відмовлялось, оскільки за ціною договору дана партія товару не заявлялась.
Вищезазначене рішення було винесене по вантажній декларації 113020000/8//002130 від 27.03.2008р.
Вантажна митна декларація відповідає вимогам пункту 1.11. статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) та для його цілей є податковою декларацією.
Відповідно до п. 4.1.1 статті 4 Закону 2181, платник податків самостійно нараховує суму податкового зобов'язання, крім випадків, передбачених підпунктом "г" п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.
Пункт 5.1 ст. 5 Закону 2181 містить норму про те, що податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, не може бути оскаржено платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Щодо збільшення позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч.1 ст.137 КАС України, позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову до початку розгляду справи по суті. Заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач фактично не збільшує розмір позовних вимог, а змінює предмет адміністративного позову, зокрема предметом спору по даній справі становиться окреме рішення про відмову в поверненні коштів, яке винесено відповідачем-1 практично через два роки після відкриття провадження у даній справі.
За результатами розгляду Дніпропетровською митницею заяв ВАТ „Нікопольський завод феросплавів" від 20.12.2010 №11181-6995/4016 і №11180-6995/4016 щодо повернення мита, надміру сплаченого до бюджету на підставі ВМД №113020000/8/002502 від 09.04.2008р., відповідно до п.12 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (далі - Порядок), надано позивачу письмову обґрунтовану відповідь від 28.01.2011 №17-16-2/741.
У зазначеній відповіді вказано, що на час звернення позивача із заявою про повернення ввізного мита, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 2а-4594/08/0470 за позовом ВАТ Нікопольський завод феросплавів про визнання протиправними та скасування рішення митниці про визначення митної вартості товар) №МВ097 від 02.04.2008 та стягнення суми надміру сплаченого ввізного мита за ВМД №113020000/8/002502 від 09.04.2008р.
Згідно до абз.4 п.1 розділу III Порядку передбачений перелік документів, що додаються до заяви про повернення митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, в т.ч. документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів. Документів, які підтверджували б суму надміру сплаченого мита за ВМД №113020000/8/002502 від 09.04.2008, разом з вищевказаною заявою не надано. Додані позивачем до заяви документи підтверджують лише факт митного оформлення товару та розмір сплачених позивачем до Державного бюджету України обов'язкових платежів.
Позивачу, також, було роз'яснено, що при визначенні митної вартості за ВМД №113020000/8/002502 від 09.04.2008 ним було самостійно використане рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) Криворізької митниці №МВ 097 від 02.04.2008 року. Попередньо на партію товару, зазначену у цій ВМД, позивачу в митному оформлені не відмовлялось, оскільки за ціною договору дана партія товару не заявлялась. При чому, в графі 44 ВМД №113020000/8/002502 від 09.04.2008р. відсутня інформація про те, що до митного оформлення додано саме рішення №МВ 097 від 02.04.2008р., тому ствердження позивача про те, що митна вартість товару за згаданою ВМД визначена саме на підставі такого рішення є безпідставними та недоведеними.
Проте, рішення про визначення митної вартості Криворізької митниці №МВ 097 від 02.04.2008 року виносилось відповідно до товару, заявленого у ВМД №113020000/8/002130 від 17.03.2008р., на яку було видано картку відмови у митному оформленні № 113020000/2008/000717 від 03.04.2008, і в подальшому цей товар було оформлено згідно з ВМД № 113020000/8/002367 від 03.04.2011р.
Враховуюче вищезазначене, податкове зобов'язання позивачем самостійно нараховане та визначене згідно з ВМД №113020000/8/002502 від 09.04.2008р. (включаючи ПДВ та ввізне мито) вважається узгодженим з дня подання цієї декларації до здійснення митного оформлення товару і, відповідно, не може бути оскаржено в судовому порядку.
Крім зазначеного, згідно зі ст.25 Закону України Про Єдиний митний тариф, який є спеціальним з питань справляння та повернення мита, сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Доводи позивача про те, що розділом III Порядку встановлений 1095-тиденний строк з дня зарахування коштів до Державного бюджету України для подання заяви про повернення надміру сплачених коштів є безпідставними, оскільки положення Закону України мають вищу юридичну силу ніж положення наказу ДМСУ, а окрім того, вищезазначений строк встановлений розділом III Порядку для звернення із заявою для повернення митних та інших платежів, якими є не тільки ввізне мито, а й податок на додану вартість, акцизний збір, єдиний збір.
З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена у повному обсязі 30.05.2011р.
Суддя Д.П. Павловський