ц
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року справа № 2-а-13839/08/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Кайстро О.М.,
за участю:
представника позивача Вергун С.І.,
представника відповідача Коваля О.О.,
представника третьої особи Мазур-Каскевича В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Публічного акціонерного товариства Надєжда, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська (далі –прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження (далі –позивач) з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства Надєжда, яке 11.05.2011 року змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Надєжда(далі –ПАТ Надєжда, відповідач), за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області (далі –третя особа), в якому просить стягнути з відповідача в доход державного бюджету України 90124,58 грн.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції. Згідно статті 36-1 Закону України Про прокуратурувід 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість, яка виникла в результаті порушення ст. 11 Закону України Про енергозбереження №74/94 від 01 липня 1994 року (далі - Закон №74/94), та положення Постанови Кабінету Міністрів України Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві№699 від 02.09.1993 року (далі –Постанова №699), Постанови Кабінету Міністрів України Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів№ 1071 від 07.07.2000 року (далі –Постанова №1071), а саме недодержано вимог технологічної дисципліни, що призвело до неекономного та неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів.
Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне. Розмір витрат газу Інспекція розрахувала на підставі Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, прийнятої та введеної в дію наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 26.10.2001 року № 113 та від 27.11.2001 року, перезатвердженої наказом НАЕР від 13.12.2009 року № 89. Відповідно до ст. 3 Указу Президента України Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої владивід 03.10.1992 року № 493/92, нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, набувають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, здійснюваної Міністерством юстиції України або обласними і прирівняними до них управліннями юстиції, якщо в них не встановлений більш пізній строк набрання чинності. Вказана методика не була зареєстрована в Міністерстві юстиції і тому, на думку відповідача, не має юридичної сили. Інспекція не має права базувати свої висновки на не чинних актах, і як, наслідок, всі розрахунки здійснені Інспекцією на основі даної методики недійсні.
Неприбуття в судове засідання прокурора не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши чинне законодавство, письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 25 Закону №74/94 завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1039 від 29.06.2000 року Питання Державної інспекції з енергозбереженняДержавна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, яка відповідно до вимог законодавства виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.
10.09.2008 року працівниками територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено комплексну перевірку ПАТ Надєжда щодо стану використання паливно-енергетичних ресурсів, про що складено акт №18-5/3.21-68. В ході перевірки було встановлено порушення вимог технологічної дисципліни, а саме: втрати електричної енергії в електричних мережах підприємства за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення, зумовлені незадовільною роботою компенсуючих пристроїв –основне виробництво: 56,152 тис. кВт*г/рік, очисні споруди: 58,418 тис. кВт*г/рік; перевитрати природного газу внаслідок відхилення фактичного ККД парового котлоагрегату котла парового ОКОG-6,5-10, Ст.2, рег. № 46506 від нормативного (дані режимної карти технічного звіту режимно=налагоджувальних робіт при відповідному навантаженні) –2,353 тис.м3/рік.
На підставі акту перевірки №18-5/3.21-68 від 10.09.2008 року позивачем винесено: припис №18-5/3.21-68 від 10.09.2008 року про усунення встановлених порушень у сфері з енергозбереження та постанову №18-5/3.22-60 від 10.09.2008 року про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання ПЕР, відповідно з якою до відповідача застосовано підвищену плату за перевитрати природного газу та еклектичної енергії в загальному розмірі 90124,58 грн.
Постановою №699 передбачено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Пункт естатті 11 Закону №74/94 встановлює економічний захід щодо забезпечення енергозбереження, а саме введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Положення Постанови № 699 передбачає різний порядок накладення економічних стягнень, які залежать від ряду обставин, що спричинили перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме:
- в разі перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, які викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження;
- в разі перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.
Суд зазначає, що матеріали адміністративного прозову та пояснення представників позивача в судовому засіданні підтверджують факт, перевитрат природного газу ПАТ Надєжда.
Правомірність застосування підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на підставі постанови № 18-5/3.22-60 від 10.09.2008 р. підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року по справі № 2-а-14853/08/0470 за позовом ПАТ Надєждадо Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про скасування рішень.
Отже, суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовано, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством та на підставі Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження №64 від 04.08.2000 року, винесену постанову № 18-5/3.22-60 від 10.09.2008 року про стягнення з ПАТ Надєждапідвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у сумі 90124,58 грн.
Суд не вважає обґрунтованими аргументи відповідача щодо неправомірності посилання позивача на методику при проведенні перевірки використання ПЕР, оскільки питання раціонального використання ПЕР регулюється Законом №74/94 та Постановою №699.
Законом № 74/94 визначено, що нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.
Статтею 11 Закону № 74/94 передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження. Відповідно до вказаної норми Закону № 74/94, плату у вигляді надбавок на економічні санкції визначені законодавством, як самостійні види економічних заходів, які розрізняються своєю правовою природою та підставами застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом у їх переконливості.
Положення ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 даного Кодексу.
Вирішуючи спір, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Надєждана користь Державного бюджету України суму заборгованості у розмірі 90124 (дев’яносто тисяч сто двадцять чотири) гривні 58 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 10 червня 2011 року.
Суддя М.В. Бондар