ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом Державного підприємства „Дніпропетровськавтотранссервіс, (м. Дніпропетровськ)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Айден”, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 44591,66грн.   

                                                                                                   Суддя   Євстигнеєва Н.М.

                                                                                          Секретар: Бажанова Ю.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Сущенко О.В., довіреність №8/315 від 07.04.2006 року, представник

Від відповідача: Дуновський Д,С., директор

                                                                                                       СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство  "Дніпропетровськавтотранссервіс", м. Дніпропетровськ  звернувся з позовом до суду, яким просить  стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Айден", м. Дніпропетровськ суму заборгованості в розмірі 44591,66 грн., з метою забезпечення вимог накласти арешт на майно відповідача, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 33 кв. 25,  судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням умов договору оренди нерухомого майна №75 від 18.03.2002 року в частині своєчасної та повної сплати орендної плати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить застосувати строк позовної давності на підставі частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено з 13.04.2006 року на 11.05.2006 року, з 11.05.2006 року на 22.05.2006 року. Ухвалою господарського суду від 22.05.2006 року за клопотанням представника позивача, погодженим з відповідачем, термін вирішення спору продовжено до 22.06.2006 року.

В подальшому розгляд справи було відкладено з 22.05.2006 року на 16.06.2006 року. У справі оголошувалась перерва до 22.06.2006 року

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи учасниками судового процесу не заявлялось (ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України).

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

                    Між позивачем (орендодавець), Державним Дніпропетровським обласним автотранспортним управлінням, правонаступником якого, згідно п.1.1 Статуту, є Державне підприємство „Дніпропетровськавтотранссервіс, (м. Дніпропетровськ) та відповідачем (орендарем), Товариством з обмеженою відповідальністю „Айден”, м. Дніпропетровськ укладено договір оренди №75 від 18 березня 2002 року.

                    На підставі цього договору орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно площею 616,5 кв.м., розміщене за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського,23 на першому поверсі будинку, що знаходиться на балансі орендодавця, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 1663389грн.

                    Мета оренди –організація дозвілля дітей та юнацтва - позашкільний час.

                    Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п.2.1 договору).

                    Орендоване майно було передане відповідачу за Актом приймання-передачі  18 березня 2002 року (а.с.41).

                    За користування об’єктом оренди орендар сплачує орендну плату у розмірі 4408,77грн. (п.3.1 договору та розрахунок орендної плати, який є додатком до договору оренди №1).

                    Орендна плата за перший місяць оренди –березень –визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 договору).

          Згідно п.3.3 договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та Орендодавцю у співвідношенні 30% та 70% вперед не пізніше 5 числа поточного місяця.

                    Договір оренди укладено строком на один рік та діє з 18 березня 2002 року до 18.03.2003 року (п.9.1 договору).

Згідно ч.2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, п.9.6 договору оренди майна, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до  закінчення  строку  дії  договору  оренди ( п.12 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/237 від 25.05.2000 року „Про деякі питання практики застосування Закону України  "Про оренду державного та комунального майна").

Позивач листом від 27 лютого 2003 року за вих. №2/204 попередив відповідача про припинення договору з 18.03.2003 року у зв’язку з невиконанням умов п.п. 4.2,5.1,5.2 договору та закінченням строку його дії (а.с.48), тобто фактично відмовився від продовження договору оренди на новий строк.

У зв’язку з тим, що орендні правовідносини виникли та припинили своє існування 18.03.2003 року до набрання чинності Цивільним кодексом України ( в редакції 2003 року) та Господарським кодексом України, суд, при вирішенні спору про стягнення орендної плати, керується нормами Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року. Також при вирішенні спору суд застосовує положення Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до статті 161 ЦК Української РСР зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином   і    в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться. Одностороння  відмова   від    виконання    зобов'язання    і одностороння зміна умов  договору  не  допускається,  за  винятком випадків, передбачених законом (ст. 162 ЦК УРСР).

Відповідно до ч.2 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п.9.8 договору оренди №75 від 18.03.2002 року  договір оренди припиняється в тому числі і у разі  закінчення строку, на який його було укладено.

У зв’язку з закінченням строку дії договору та направленням відповідачу заяви про припинення договору оренди, договір оренди вважається таким, що припинив свою дію з 18.03.2003 року.

                    Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 18 березня 2002 року по 18 березня 2003 року включно в сумі 44591,66грн., проти чого заперечує відповідач, що є причиною виникнення спору.

Згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, діючим раніше не сплив до набрання чинності цього кодексу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 статті 261 ЦК України).

Відповідно до п.4.2 договору орендар зобов’язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строки сплати орендної плати встановлені п.3.3 договору оренди, відповідно до якого орендна плата перераховується вперед не пізніше 5 числа поточного місяця. Орендна плата за період дії договору оренди відповідачем не сплачена. Орендна плата за останній місяць оренди повинна бути сплачена до 05.03.2003 року за березень 2003 року.

Отже, перебіг строку позовної давності для звернення з позовом до суду починається з 06.03.2003 року. Позивач звернувся з позовом до господарського суду 17 березня 2006 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Наслідки спливу позовної давності передбачені статтею 267 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування позовної давності було заявлено відповідачем 16.06.2006 року.

Відповідно до частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Доказів поважності причин пропуску строку позовної давності позивач не надав.

Оскільки умовами договору оренди пред’явлення рахунків для оплати орендної плати не вимагалось (орендна плата сплачується до 5 числа поточного місяця –п.3.3 договору), суд відхиляє посилання позивача на те, що строк  позовної давності для звернення з позовом до суду не пропущений.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Суд відхиляє клопотання позивача про накладення арешту на майно відповідача, розташоване за адресою: 49101, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 33, кв.25 з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський  суд  за  заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з  своєї ініціативи має право вжити  заходів  до  забезпечення   позову.   Забезпечення позову допускається  в  будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких  заходів  може  утруднити  чи  зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову  до  нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення. Клопотання позивача нічим не обґрунтовано, в позовній заяві не вказані обставини (або підстави), які свідчили б про зникнення або знищення, зменшення майна відповідача та неможливість виконання рішення.

Керуючись ст.ст.1,33,44,49,66,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення набирає законної сили через десять днів після його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд протягом десяти днів з дати його підписання.

Суддя                                                            Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 23.06.2006року).