Справа №  2-922/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 серпня 2011 року                                                                               м. Косів

          Косівський районний суд, Івано-Франківської області  в складі:

           головуючого –судді: Цалин Б.М.  

           Секретаря- Губчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому, попередньому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

                                                        В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу мотивуючи свої вимоги тим, що сім’я розпалася і надії на її збереження немає.

Позивачка, ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує і просить задоволити.

З позовних вимог ОСОБА_2 вбачається, що 19.06.2007 року вона одружилася із ОСОБА_3, відповідачем по справі, зареєструвавши шлюб у виконкомі Нижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2. За час перебування в шлюбі в них народилася одна дитина: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розпаду сім’ї стало те, що в них із відповідачем різні характери, різні погляди на життя. В наслідок чого вони більше року спільно не проживають та не підтримують подружніх відносин. Подальше спільне життя і збереження шлюбу вважає не можливим. Просить позов задоволити, розірвати шлюб зареєстрований 19.06.2007 року між нею та відповідачем у виконкомі Нижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2, малолітню дочку залишити на проживання із нею .

Відповідач, ОСОБА_3, в судове засідання не з"явився, подав суду заяву із клопотанням про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнає, шлюб просить розірвати.

          Відповідно до ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволенню позову.        

          Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

          Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

          Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у  відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення із наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні сторони втративши почуття любові та поваги один до одного не бажають примиритися а наполягають на розірванні шлюбу.

          Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.  Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення

          Разом з цим, згідно ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачкою заявлено клопотання про залишення їй прізвища "ОСОБА_2 ".

          Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21 грудня 2007 року № 11, охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

          З урахуванням того, що позов подано одним із подружжя, а саме ОСОБА_2 продовжувати подальше спільне подружнє життя позивачка з відповідачем не бажає, подальше збереження їхнього шлюбу буде суперечити їхнім же інтересам, тому суд вважає, що позов слід  задовольнити.

Неповнолітню дитину : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року слід залишити на проживанні при матері, ОСОБА_2.

На підставі наведеного, ст.ст.109-112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити. Шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19.06.2007 року у виконавчому комітеті Нижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2 –розірвати.

Неповнолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишити на проживанні при матері, ОСОБА_2.

При оформленні розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище "ОСОБА_2".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                      Цалин Б.М.