Справа № 2-7121/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19.07.2011 року                                                                                    м Одеса   

Приморський районний суд м. Одеси у складі:   

                       головуючого судді Абухіна Р.Д.,   

                       при секретарі –Добрянській О.О.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення коштів,  

В С Т А Н О В И В:

6.04.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу, який згодом уточнив, та просив суд: стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу у розмірі 1000 Доларів США,  за курсом НБУ на день ухвалення рішення суду; стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму боргу у розмірі 500 Доларів США,  за курсом НБУ на день ухвалення рішення суду; стягнути з відповідачів судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 28.09.2008 року в рахунок продажу будинку АДРЕСА_1 він передав ОСОБА_2, яка діяла в інтересах своєї матері –ОСОБА_3 гроші у сумі 1000 Доларів США. На той час власницею цього будинку на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.10.2005 року була ОСОБА_3 14.12.2008 року у рахунок продажу зазначеного будинку ОСОБА_3 отримала від позивача гроші у сумі 500 Доларів США. Укладення договору купівлі-продажу цього будинку планувалось здійснити до 1.12.2008 рок, але у зв’язку із фінансовою кризою його строки змінилися до того часу, коли з’явиться фінансова можливість продовжити ці правовідносини. При цьому вони домовились, що у разі продажу будинку іншим особам, гроші у сумі 1500 Доларів США відразу будуть мені повернені, а до того часу вони будуть знаходитись у користуванні відповідачів, тобто у позиці. Наприкінці 2010 року позивач випадково дізнався, що будинок ОСОБА_3 вже давно проданий, після чого він прийшов до відповідачів із вимогою про повернення своїх грошей, але останні йому пояснили, що гроші, отримані від продажу свого будинку потрачені, тому повернути їх можливості немає. До теперішнього часу сума позики не повернена,  чим порушуються його права та інтереси.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення, в яких зазначили, що 28 серпня та 14 грудня 2008 року передав їм в рахунок сплати грошових коштів за продаж будинку гроші в розмірі 1500 Доларів США в якості завдатку, однак даний правочин не відбувся, оскільки позивач не зміг зібрати оговорену раніше суму вартості будинку, яка складала 14 000 Доларів США, через фінансові складнощі.

Суд, вислухавши доводи, пояснення та думку сторін, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до зазначеної норми матеріального права договір про завдаток є невід'ємною складовою майбутнього договору і повинен відповідати вимогам закону, що і сам договір.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку ( квартири ) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно даної норми матеріального права обов'язковою умовою законності договору купівлі-продажу нерухомого майна є його нотаріальне посвідчення. Це означає, що договір про завдаток, в рахунок купівлі у майбутньому нерухомого майна, також підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Якщо ці вимоги закону не виконані, то наступають наслідки, передбачені ст. 570 ЦК України, стосовно того, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів не є завдатком, а вважається авансом.

Крім того, відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, отже згідно з даною нормою матеріального права аванс не входить до переліку договорів, яким забезпечуються зобов'язання.

Позивачем по справі були представлені оригінали розписок, яки були складені 28.09.2008 року –між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та 17.12.2008 року –між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (копії –а.с. 5-6).  

Відповідно до вказаних розписок, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від ОСОБА_1 позику у розмірі 1500 доларів США в рахунок продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та зобов’язались в строк до 1 грудня 2008 року засвідчити договір купівлі-продажу нотаріально.

Проте в подальшому у позивача відпала потреба у придбанні будинку, у зв'язку з чим він звернувся до відповідачів з вимогою про повернення отриманої від них суми авансу, але відповідачі відмовилися повернути гроші.

Суд погоджується з доводами позивача щодо того, що договір авансу лише посвідчує факт передання грошей, і аванс підлягає обов'язковому поверненню у всіх випадках невиконання сторонами майбутнього договору незалежно від вини сторін.

Згідно встановленому НБУ станом на 19.07.2011 року курсу гривні до іноземних валют (797,1100 грн. за 1 Долар США), 1000 Доларів США в еквіваленті складає 7971,10 гривень, а 500 Доларів США –3985,55 гривень.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд стягує пропорційно з відповідачів на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 240 грн., пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 120 грн. і оплатою витрат на ІТЗ судового розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 635, 657, 1046, 1049, 1050 ЦК України, суд   

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.   

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 7 971 (сім тисяч дев’ятсот сімдесят одна) гривня 10 (десять) копійок, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 19 липня 2011 року еквівалентно 1000 (одній тисячі) Доларів США.

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 3985 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят п’ять) гривень 55 (п’ятдесят п’ять) копійок,  що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 19 липня 2011 року еквівалентно 500 (п’ятистам) Доларам США.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита у розмірі 80 (вісімдесят) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 80 (вісімдесят) гривень.

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь  ОСОБА_1 витрати по сплаті державного мита у розмірі 40 (сорок) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 40 (сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом 10 днів з дня отримання його копії.

           Суддя                                                                                                                   Абухін Р.Д.