1 інстанція

                                                                                          Код суду 2702

                                                                                                                    Справа № 2а-526/2011

                                                                                          Категорія № 47

ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року  Суддя   Гагарінського   районного  суду  м. Севастополя Лугвіщик А.М.,  розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду  України в  Гагарінському  районі  в м. Севастополі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду  та стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дитині війни»,

                                                           ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду  та стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дитині війни»за період з 01.05.2008 року по 01.01.2010 року у розмірі 1402,40 грн. та виплатити заборгованість,  провести нарахування та виплату за вказаний період соціальної допомоги, мотивуючи тим, що вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За вказаний період ця щомісячна соціальна допомога виплачувалась не в повному обсязі.

Від відповідача заперечення  на позов   або   заява   про  визнання позовних вимог   до  суду  не  надходило.

Вважаю, що наявні матеріали достатні для прийняття судового рішення в порядку скороченого  провадження та ухвалення постанови відповідно до ч. 6 ст. 183-2 КАС України.   

Вивчивши матеріали  справи, вважаю, що  позовні  вимоги   підлягають задоволенню частково.

Позивач у справі відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»являється дитиною війни.

Відповідно   до  статті  6   зазначеного   Закону,  дітям   війни  пенсії  або   щомісячне  довічне    грошове  утримання  чи  державна  соціальна   допомога, що   виплачується   замість  пенсії, підвищуються на  30 % мінімальної  пенсії за   віком.  Згідно  ч. 2 ст. 3 Закону  України «Про   соціальний   захист  дітей   війни» соціальні   гарантії  дітям  війни, встановлені    цим   Законом, не можуть бути   обмежені  або  скасовані   іншими  нормативно-правовими    актами.

Стаття  22  Конституції   України,   проголошує, що    конституційні   права  і  свободи   гарантуються   і  не  можуть  бути  скасовані. При   прийнятті нових  законів    або  внесенні   змін   до  діючих  законів не допускається  звуження   змісту   та  обсягу   існуючих прав  і  свобод.

Частиною 1 статті  28 ЗУ «Про   загальнообов’язкове   державне  пенсійне   страхування», мінімальний   розмір   пенсії   за  віком   встановлюється  у  розмірі   прожиткового  мінімуму   для    осіб,  які  втратили   працездатність,  визначеному   законом.

Відповідно до довідки   УПФУ  в Гагарінському  районі  в м. Севастополі  позивачу    щомісячно  виплачувалося   підвищення   в розмірі 49,8  грн.

Згідно  до згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 р.»встановлений з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада –573 грн., ЗУ  «Про  Державний бюджет  України  на  2010 рік»,   прожитковий   мінімум   для  осіб, які   втратили  працездатність,  з   01.01.2010  року -  695   грн.,  з  01.04.2010 року -  706  грн.,  з  01.07. 2010 року –709  грн., з 01.10.2010 р. –723 грн., з  01.12.2010 р. -  734 грн.

Відсутність коштів не може бути перешкодою для виплати підвищення  до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Оскільки адміністративний суд не наділений правом призначення та визначення розміру виплати підвищення до пенсії замість УПФУ в Гагарінському районі в м. Севастополі, ці дії відносяться до виключної компетенції останнього, тому  суд   не  визначає   суму  підвищення  до  пенсії,  яка  повинна   бути  нарахована  та  виплачена  на  користь позивача.

Позивач звернулася до суду з позовом  17.02.2010 року.

 Однак, позивачем пропущений строк звернення до суду в частині стягнення суми за період з 01.05.2008 року по січень 2009 року відповідно до вимог  ст. 99 КАС України ( в ред. 2004 року). Підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом в цій частині відповідно до вимог ст. 102 КАС України не встановлено.  

Позивач має право на отримання щомісячної соціальної допомоги з лютого 2009 року по квітень 2011 року.

На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України,  Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-І від 18.11.2004 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 11, 12, 71, 99, 183-2 КАС України,  суддя,   

ПОСТАНОВИВ:   

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1  щомісячної соціальної допомоги за період з лютого 2009 року по квітень 2011 року з розрахунку згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 р.»встановлений з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада –573 грн., 1 липня 2010 року –709 грн., з 1 жовтня 2010 року –723 грн., з 1 грудня 2010 року –734 грн., згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2011р.» від 23.12.2010 року №2857-VI, з 1 січня 2011 року-750 грн., з квітня 2011 року –764 грн.  в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком та з врахуванням проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом 10-ти  днів з дня отримання її копії сторонами у справі.

Суддя: підпис

Копія вірна. Постанова не набула чинності.

Суддя Гагарінського районного суду

м. Севастополя                                                                                          А. М. Лугвіщик