Справа №  2-а-2786/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  21 червня 2011 року                                                                                      м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області       

в складі головуючого-судді: Бельмеги М. В.

секретаря: Сусак В.М.

З участю позивача: ОСОБА_1

        розглянувши у відкритому судовому до міністерства внутрішніх справ України УМВС України в Івано-Франківській області управління Державтоінспекції про визнання протиправними дій та скасування постанови в справі про адміністративне првопорушення,  

В С Т А Н О В И В :   

        Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій протиправними та скасування постанови серії АТ1 №050620 про адміністративне правопорушення від 30.03.2011 року.

      В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1, позов підтримав та суду пояснив, що 30.03.2011р. біля 10.20 год. він на власному автомобілі марки FIAT Doblo д.н. НОМЕР_1 їхав по об’їзній дорозі м. Коломия в напрямку на Івано-Франківськ. В автомобілі разом із ним їхали також його дружина –ОСОБА_2 із їх півторарічним  сином та співробітник ОСОБА_3. Під’їжджаючи до перехрестя в с. П’ядики, де дорога перейшла в дві смуги для руху він тримався лівої, оскільки потрібно було заїхати ще в офіс в м. Коломия. Потім, в останній момент, він пригадав, що там дуже погана бетонна дорога з глибокими вибоїнами, тому вирішив повернути на наступному мості. Саме в час інспектором ДПС, відповідачем по справі, було подано знак про зупинку. Для того, щоб виконати вимогу інспектора ДПС йому довелось в порушення правил Дорожнього руху перетнути  суцільну смугу справа, яка забороняла зупинку в цьому місці. Включивши аварійку, він відкрив вікно і передав документи для огляду інспекторові та запитав про причину зупинку. Інспектор ДПС, навіть не відрекомендувавшись належним чином, що змусило його для написання позовної заяви телефонувати в відділ ДАІ та уточнювати його дані, які відповідно до чинного законодавства зобов’язаний був повідомити. Причиною зупинки відповідач назвав рух по лівій смузі. Його пояснення відповідач до уваги брати не захотів, а побачивши на передньому сидінні їх малолітнього сина додав до порушень другий пункт та порадив турбуватись про безпеку. Він просив скласти протокол, щоб він підписав його в себе в автомобілі та продовжив рух далі проте відповідач проігнорував його клопотання та вимагав пройти з ним в його машину. Він не погодився та зателефонував на гарячу лінію ДАІ де йому запропонували все таки підписати, але не в автомобілі, а на капоті, сказавши що можна і на капоті його автомобіля. Проте інспектор ДПС до його автомобіля так і не підходив тривалий час (більше 25 хв.) він змушений був підійти до службового автомобіля працівників ДПС. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення спеціально записувався нерозбірливим почерком, а свідком був записаний співробітник відповідача –ОСОБА_4, який на той час також здійснював чергування. Він просив записати свідками пасажирів його автомобіля, проте відповідач категорично відмовлявся це зробити і тільки після його наполегливих переконань записав в протоколі  про адміністративне правопорушення, але в графі «тимчасово вилучені документи»,  як свідка його дружину. При заповненні даних в протоколі про адміністративне правопорушення відповідач питав, чи заробляє приватний підприємець гроші, що він розцінює як натяк про можливість дачі хабара. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС Коломийського взводу старшим сержантом міліції Бабак В.М., була винесена оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АТ1 №050620 від 30.03.2011р.   згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення руху по дорозі з декількома смугами руху, а також за те, що перевозив дитину на передньому сидінні автомобіля. Вважає, постанову незаконною та такою, що винесена з порушенням вимог закону. Як він вже зазначав, йому потрібно було повернути ліворуч,  а тому він діяв у відповідності до п.11.5 ПДР України. Окрім того, на той час на правій смузі вже стояв мікроавтобус білого кольору, зупинений ДАІ, тому в тому місці все одно потрібно було робити об’їзд через ліву смугу, що і було здійснено водіями інших автомобілів. Вимушену, на вимогу інспектора ДПС, зупинку він здійснив відповідно до п.9.9.ПДР України. Щодо правопорушення у вигляді перевезення малолітньої  дитини пасажиром на передньому сидінні то така ситуація виникла у зв’язку з природною необхідністю накормити  дитину, яка перебувала на грудному вигодовуванні.  Таке порушення вчинене ним вперше і надалі він не буде допускати такого порушення. Постанова винесена відповідачем без всебічного, повного, об’єктивного та законного розгляду. Вважає дії інспектора неправомірними, а постанову незаконною. Просить позов задоволити.  

           Відповідач  в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

          Суд вислухавши позивача, свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_3, та вивчивши матеріали справи вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення із наступних підстав:

            Відповідно до оскаржуваної ОСОБА_1 постанови він о 10.26. год. 30.03.2011 року в с.П’ядики Коломийського району керуючи автомобілем на дорозі де є дві смуги руху в одному напрямку, рухався по лівій коли права була вільна та перевозив дитину на передньому сидінні автомобілі, чим порушив вимоги ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

       В силу п.11.5 Правил Дорожнього Руху України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

        Як вбачається із пояснень позивача, 30.03.2011р. він на власному автомобілі їхав по об’їзній дорозі м. Коломия в напрямку на Івано-Франківськ. Під’їжджаючи до перехрестя в с. П’ядики, де дорога перейшла в дві смуги для руху він тримався лівої, оскільки потрібно було заїхати ще в офіс в м. Коломия. Потім, в останній момент, він пригадав, що там дуже погана бетонна дорога з глибокими вибоїнами, тому вирішив повернути на наступному мості де і був зупинений працівником ДПС.

        В судовому засіданні свідок, ОСОБА_2, пояснила, що 30.03.2011р. вона разом із чоловіком, який керував автомобілем, та ОСОБА_3 їхали об’їзною дорогою м. Коломиї в напрямку м. Івано-Франківськ. Вони сиділа на передньому сидінні і в неї на колінах знаходився півторарічний син, якого вона ще годує груддю і саме тому дитина знаходилась із нею на передньому сидінні, тобто це було зумовлено природною необхідністю нагодувати дитину. В подальшому такого порушення не допускалось і не буде допускатись. В с. П’ядики, де дорога перейшла в дві смуги для руху чоловік тримався лівої, так як вони ще мали заїхати в офіс, який розташований в м. Коломия. Потім, згадавши, що там дуже погана бетонна дорога з глибокими вибоїнами, ОСОБА_1 вирішив повернути на наступному мості де автомобіль і був зупинений працівником ДПС. Працівник ДПС вів себе грубо та упереджено, вони навіть не зрозуміли ні його прізвища ні звання коли він представлявся. Чоловік просив інспектора ДПС, щоб він склав протокол про адміністративне правопорушення біля їх автомобіля, проте інспектор ДПС відмовився це зробити і прочекавши десь біля пів години ОСОБА_1, для того щоб отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення, змушений був підійти до службового автомобіля працівників ДПС. Свідком в протоколі вона була зазначена тільки після наполегливих прохань чоловіка.

        Свідок, ОСОБА_3, в судовому засіданні дав аналогічні пояснення щодо умов при яких рухався та був зупинений ОСОБА_1 та пояснив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення він присутній не був, оскільки складати протокол біля автомобіля ОСОБА_1, інспектор ДПС відмовився. Прочекавши біля пів години ОСОБА_1, для того щоб отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення був змушений піти до службового автомобіля працівників ДПС.           

         Суд вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав.

           При винесенні постанови порушено права позивача передбачені ст.268 КУпАП, а саме особа яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права.

           Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складено на місці, у випадку незгоди з порушенням - повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'яснення її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.

            Згідно ч.2 ст.254, ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

           Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

            Зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

            Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

         У відповідності до ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

          Згідно ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.          

          Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки висновок в постанові від 30.03.2011 року серії АТ1№ 050620 про те, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 порушив п.11.5. ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч.2.ст.122 КУпАП, помилковий.          

          Таким чином суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП.

          На підставі наведеного, ст.ст. 6, 18, 19, 69, 70, 71, 106 КАС України, ЗУ «Про міліцію», ст.ст. 247, 287, 288 КУпАП та керуючись ст.ст.159 –163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задоволити. Визнати недійсною та скасувати постанову серії  АТ1 № 050620 від 30.03.2011 року, винесену інспектором ДПС Коломийського взводу ст. сержантом міліції Бабак В.М. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді  425 грн. за скоєння ним правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.   

          Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

          СУДДЯ:                                                                                           БЕЛЬМЕГА М.В.