Справа № 2-2296/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"24" червня 2011 р.              Дніпровський районний суд м. Києва

у складі:   головуючої судді                                  Шевченко Н.М.,

                 при секретарі                                         Кириловій Г.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з позовом до суду про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві приватної власності належить дана квартира відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 21 серпня 1992 року, відповідач, який являється її сином, був прописаний в зазначеній квартирі, однак в 1990 році з’їхав з неї, а у 1995 році переїхав до м. Москви, де на даний час працює водієм тролейбуса. Оскільки позивачка являється хворою та похилого віку людиною, вона звернулась до ГУ праці та соціального захисту населення на право отримання безоплатних соціальних послуг, про що їй було відмовлено, так як  позивачка має зареєстрованого на одній житловій площі працездатного віку сина, проте, як зазначає позивачка, відповідач в її догляді та утриманні житла участі не приймає, комунальні послуги не сплачує, вселитись до квартири наміру не має, має постійне місце роботи в м. Москві, вважає, що відповідач добровільно залишив квартиру, і не користується житловим приміщенням у зв’язку з чим втратив право користуванням цим приміщенням.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, однак, надала до суду заяву, де позов підтримала в повному обсязі та просить суд винести рішення в заочному провадженні у її відсутність за наявними у справі доказами та матеріалами.(а.с. 30)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою вказаною у позовній заяві, про причини неявки суд не повідомив.(а.с. 15,24)

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку позивачки, яка просили розглядати справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.     

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 21 серпня 1992 року, спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачці. (а.с.3)

За нормою ч.1 ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має право використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник  володіє,  користується,  розпоряджається   своїм  майном на власний розсуд.  Власник  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  які не суперечать закону.

Згідно з довідкою № 226 Житлової ремонтно-експлуатаційної організації № 406 від 09.03.2011 року (форма №3) в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, власник), ОСОБА_2 (1962 р.н., син). (а.с. 4)

Відповідно до довідки від 30 грудня 2010 року, відповідач ОСОБА_2 з 23.10.2008 року працює водієм тролейбуса № 78 Державного унітарного підприємства міста Москви «Мосгортранс». (а.с. 8)

Як убачається з пояснень позивачки викладених у позовній заяві, відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі з 1990 року, особисті речі відповідача у квартирі відсутні, наміру проживати в спірній квартирі відповідач не має, за комунальні послуги не сплачує, в утриманні житла участі не приймає, на даний час фактичним місцем перебування та місцем роботи відповідача являється м. Москва.

В підтвердження позовних вимог позивачкою надано докази на підтвердження факту непроживання відповідачем ОСОБА_2 за адресою спірної квартири, а саме акт від 23.03.2011 року про відсутність відповідача ОСОБА_2 з 2002 року за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1, який засвідчено сусідами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та начальником ЖРЕО № 406 Степаненко І.М. (а.с. 5).

А тому, як з’ясовано судом, ОСОБА_2 будучи зареєстрованою в спірній квартирі за наведеною вище адресою, в ній не проживає.

За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин, коли права власника порушені, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивачка правомірно вимагає усунення будь-яких порушень їх прав, в даному випадку, у порядку встановленому цивільним законодавством, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, що належить позивачці на праві власності на основі Договору купівлі-продажу квартири від  21 серпня 1992 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, відповідача ОСОБА_2 є підстави визнати таким, що втратив право користування житловою площею, а саме квартирою АДРЕСА_1

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 16, 316, 319, 328, 383, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 209, 212-215, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,  -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            СУДДЯ: