КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2011 № 17/23
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
при секретарі:
розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи – підприємець ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв»
на рішення Господарського суду м. Києва від 21.02.2011р.
по справі № 17/23 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія
«Дніпрообленерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми
«Резерв»
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа – підприємець ОСОБА_1
про стягнення 69878,69 грн.
за участю представників:
позивача ОСОБА_2 – дов. № 138 від 12.04.2011р.
відповідача ОСОБА_3 – дов. № б/н від 11.01.2011р.
третя особа не з»явились
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» про стягнення 69878,69 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2011р. у справі № 17/23 позовні вимоги задоволені повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» вартість недорахованої електричної енергії в сумі 69878,69 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 698,79 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. прийнято апеляційні скарги фізичної особи – підприємець ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» до провадження та призначено розгляд справи № 17/23 на 28.04.2011р.
Встановлено, що в судове засідання 28.04.2011р. представник позивача не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011р. розгляд справи № 17/23 було відкладено на 24.05.2011р. у зв»язку з витребуванням додаткових документів.
Встановлено, що в судове засідання 24.05.2011р. представник третьої особи не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Через відділ документального забезпечення 24.05.2011р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Як встановлено судом, позивач по справі (ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» ) станом на даний час у зв‘язку зі зміною типу та назви перейменований в Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», що підтверджується наявними у справі копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 064319, випискою зі Статуту ПАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (у новій редакції, затверджений загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» 31.03.2011р. протокол № 1/2011) та копією довідки ЄДРПОУ.
У відповідності до ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
У зв’язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. здійснено заміну позивача (Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго») його правонаступником – Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (49107, м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22 код 23359034). Продовжено строк вирішення спору у справі № 17/23 на п’ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 16.06.2011р.
Встановлено, що в судове засідання 16.06.2011р. представник третьої особи не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» про стягнення 69878,69 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - Правила), а саме: здійснено самовільне підключення до електромереж, що зафіксовано актом порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору № 003717 від 08.12.2009 р.
Місцевим судом позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» про стягнення 69878,69 грн. задоволені повністю.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідач на підставі договору оренди № 3/4-08 від 01.01.2008 р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю “Укр Ант Консалтинг лтд”, є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 667,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Вказане приміщення передано відповідачу у користування за актом- приймання передачі від 01.01.2008 р..
На підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії № 5081/8-936 від 23.12.2005 р. в редакції додаткової угоди № 2/1597 від 08.10.2008 р. позивач взяв на себе обов’язок продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 30 кВт (КВА), а відповідач –оплачувати вартість використаноъ (купленої) енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами зазначеного договору.
Сторонами не заперечується той факт, що вказаний договір укладено на постачання електричної енергії у нежитлове приміщення загальною площею 667,4 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Проте, як слідує з наданої відповідачем копії договору суборенди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2009 р. та акту приймання-передачі до нього, частина спірного приміщення загальною площею 64,3 кв. м. передана у суборендне користування третій особі.
Місцевим судом встановлено, що 08.12.2009 р. позивачем складено акт порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору № 003717, яким встановлено, що відповідачем при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2 (кафе - закусочна) порушено п. 1.3, п. 5.1 Правил (самовільне підключення токоприймачів до електромережі без дозволу енергопостачальної організації).
Згідно з п. 8 даного акту самовільне підключення ліквідовано в ході перевірки.
Зі змісту акту слідує, що відповідача належним чином повідомлено про час та місце засідання комісії позивача з розгляду порушень, виявлених зазначеним актом.
Вказаний акт складено за участю керівника відповідача (генеральний директор Дунаєва Т.В.), про що свідчить її підпис на акті.
Протоколом засідання комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією споживачем –юридичною особою № 12-41 від 24.12.2009 р. вирішено нарахувати відповідачу 69878,69 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.
Як вбачається зі змісту зазначеного протоколу, керівник відповідача не погодився з висновками, викладеними в зазначеному протоколі, про що свідчить напис на його зворотній стороні.
Листом № 29/672 від 01.02.2010 р. позивач повідомив відповідача про те, що 22.01.2010 р. на засіданні комісії при виконавчій дирекції позивача з розгляду спірних питань повторно розглянутий складений щодо відповідача акт № 003717 від 08.12.2009 р.; комісія встановила, що зазначений акт складений правомірно, а суму вартості недоврахованої електричної енергії слід залишити без змін.
Виходячи з вищевикладеного, відповідачу було виставлено рахунок № 5081/8-936/12/В3717, який з зазначеним листом направлено для оплати. У вказаному листі відповідача повідомлено, що рахунок, відповідно до п. 6.43 Правил, має бути сплачений протягом 30-ти календарних днів з дати його отримання. На підтвердження направлення листа та рахунку до матеріалів справи долучено копії реєстру на відправлення з відміткою пошти про прийняття до пересилання та опису вкладення № 68268171 з відміткою про тримання листа відповідачем 17.02.2010 р..
Відповідач спірні кошти позивачу не переховав, наслідком чого стало звернення останнього до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 714 Цивільного Кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно з п. 1.3 Правил в редакції від 25.12.2008 р., яка була чинною на момент існування спірних правовідносин, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
У п. 5.1 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Пунктом 1.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562 (далі –Методика), встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами, в тому числі і Правил.
Згідно з підпунктом 5 п. 2.1 Методики, вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил, як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.
Колегія суддів вважає, що місцевим судом не взято до уваги та не застосовано положень ст. 614 Цивільного кодексу України відповідно до якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності). В даному випадку позивачем не надано доказів вини відповідача в самовільному підключенні до електричних мереж. Відповідачем же надано суду докази відсутності своєї вини, у зв'язку з тим, що об'єкт нерухомого майна де мало місце самовільне підключення на момент такого підключення не перебував у володіння відповідача, а був переданий третім особам за договорами суборенди.
Позивачем не доведено факту безоблікового використання Відповідачем електроенергії, оскільки не встановлено хто саме здійснив самовільне підключення та які саме струмоприймачі отримували таким чином живлення..
Позивачем заявлено позов до відповідача на підставі ст. ст. 11, 1212 та 1213 ЦК України. На думку колегії суддів дане посилання позивача є помилковим, оскільки позивач постачав електроенергію відповідачу на підставі Договору № 2/1597 від 23.12.2005р. (із наступними доповненнями).
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини має доводити відповідач, а відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків має доводити позивач.
При цьому, судом не взято до уваги, що сам факт складення акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією та/або умов договору не встановлює його вину.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Судом не взято до уваги, що акт про порушення споживачем правил користування електричною енергією № В 003717 складено з порушеннями, що унеможливлюють встановлення особи, яка здійснили самовільне підключення, зокрема не наведено перелік струмоприймачів, приєднаних до мережі. Тобто, акт складено з порушенням п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Фізичної особи – підприємець ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Фізичної особи – підприємець ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.02.2011р. у справі № 17/23 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові Публічному акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно – виробничої фірми «Резерв» третя особа Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 про стягнення 69878,69 грн. – відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (49107, м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22 код 23359034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно- виробнича фірма “Резерв”(01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, секція 3-4, код 01558269) 349,40 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (49107, м.Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22 код 23359034) на користь Фізичної особи – підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 349,40 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.
6.Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.
7. Матеріали справи № 17/23 повернути до Господарського суду м. Києва.
8. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
- Номер:
- Опис: 25929
- Тип справи: Позовна заява, подана прокурором
- Номер справи: 17/23
- Суд: Господарський суд Сумської області
- Суддя: Шипко В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.08.2003
- Дата етапу: 20.10.2003