КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2011 № 40/89
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Лобаня О.І.
Федорчука Р.В.
при секретарі:
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 – дов. №Д07/2011/04/22-33 від 22.04.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 – дов. №833 від 17.03.2011 р.;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення Господарського суду м. Києва
від 21.04.2011 р.
у справі № 40/89 (суддя – Пукшин Л.Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі
Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут
Київенерго»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за споживання електричної енергії
в сумі 12 338,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 40/89 від 21.04.2011р. позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» 12 186,30 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, 23,04 грн. 3% річних, 122,09 грн. державного мита та 233,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Фізична особа-підприємець Талалай Віктор Олександровича звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.042011 р. у справі № 40/89 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
20.06.2011 р. представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про заміну Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» його правонаступником – Публічним акціонерним товариством «Київенерго» у зв’язку із зміною назви товариства. На підтвердження факту правонаступництва представник позивача надав суду копію довідки з ЄДРПОУ, копію Свідоцтва про державну реєстрацію та копію нової редакції Статуту товариства з відміткою про його реєстрацію.
Відповідно до вимог ст. 25 ГПК України у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенні господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання апелянта та замінити позивача його правонаступником – Публічним акціонерним товариством «Київенерго».
Представник відповідача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 40/89 від 21.045.2011 р. та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.
Представник позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
06.08.2010 року на підставі ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” та п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (далі – ПКЕЕ), представниками позивача в присутності представника відповідача був складений акт № 01567 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого, позивач в порушення пунктів 1.3, 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж на перетині вулиць Мельникова та Герцена, без дозволу та без укладання відповідного договору.
01.09.10 року на підставі ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” та п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (далі – ПКЕЕ), представниками позивача в присутності представника відповідача був складений акт № 01568 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого, позивач в порушення пунктів 1.3, 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснив самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж на перетині вулиць Мельникова та Герцена, без дозволу та без укладання відповідного договору.
Відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з ч. 1 та 2 пункту 5.1. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Пунктом 6.42 ПКЕЕ визначено порядок розгляду актів про порушення на засіданні комісії: на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
06.08.2010 року представниками постачальника електричної енергії в присутності представника споживача, виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 01567, який підписано представниками позивача, з актом порушень споживач ознайомився, однак підписувати його відмовився. Зазначений акт вручено представнику відповідача під розписку для передачі безпосередньо ФОП - ОСОБА_3
На підставі акту порушень № 01567 уповноваженими представниками постачальника електричної енергії проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 195 від 13.12.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ затверджено обсяг недоврахованої електричної енергії та вартість не облікованої електроенергії в сумі 11 832, 80 грн.
Відповідач на засідання комісії не з’явився, своїх заперечень на акт порушень № 01567 від 06.08.10 не надав, хоча про час та місце проведення засідання комісії був повідомлений належним чином листом від 26.11.10 № 048-62-14676 (а.с. 16, 17).
Копія акту порушень ПКЕЕ № 01567, протокол засідання комісії № 195 від 13.12.2010 року, розрахунок величини вартості електроенергії спожитої без договору згідно акту порушень та рахунок № 91001567/12/1 Акт для оплати недоврахованої електричної енергії було направлено відповідачу 15.12.10 цінним листом (а.с. 18, 19).
01.09.2010 року представниками постачальника електричної енергії в присутності представника споживача, виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 01568 від 01.09.2010 року, який підписано представниками позивача, від підписання акту відповідач відмовився.
На підставі акту порушень № 01568 уповноваженими представниками постачальника електричної енергії проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 196 від 13.12.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ затверджено обсяг недоврахованої електричної енергії та вартість не облікованої електроенергії в сумі 353,50 грн., згідно розрахунку наданого позивачем.
Відповідач на засідання комісії не з’явився, своїх заперечень на акт порушень № 01568 від 01.09.10 не надав, хоча про час та місце проведення засідання комісії був повідомлений належним чином листом від 26.11.10 № 048-62-14676 (докази направлення в матеріалах справи).
Копія акту порушень ПКЕЕ № 01568, протокол засідання комісії № 196 від 13.12.2010 року, розрахунок величини вартості електроенергії спожитої без договору згідно акту порушень та рахунок № 91001567/12/2 Акт для оплати недоврахованої електричної енергії було направлено відповідачу 15.12.10 цінним листом.
Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Проте, як встановлено судом, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку в 30 денний термін не перерахував.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, сума позаобліково спожитої електричної енергії згідно актів порушень складає 12 186,30 грн.
Щодо доводів апелянта про те, що оскільки договір на постачання електроенергії між сторонами не укладався, а тому підстави для стягнення заборгованості відсутні, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 26. Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Спживач енергії зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов’язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил.
Дійсно, у пункті 1.2 Правил дано визначення споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.
Водночас зі змісту інших положень Правил, зокрема з того ж підпункту 1 пункту 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про, що позивачем доведено факт набуття спірного майна (електроенергії) відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості позаобліково спожитої електричної енергії в сумі 12186,30 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Позивачем проведено розрахунок вартості електроенергії, що складає суму позовних вимог, на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562.
Зі змісту пункту 1.1 Методики (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.
Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (пункт 1.2 Методики).
Підпунктом 5 пункту 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, зокрема, у разі виявлення самовільного підключення елетроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.
Крім того, пунктом 2.7 Методики прямо встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.
Враховуючи вищенаведені вимоги Правил і Методики, позивач цілком мотивовано застосував положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку відповідач споживав за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії, проте Вищий господарський суд України на вказану обставину уваги не звернув і залишив її без належної правової оцінки.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина 2 статті 1213 ЦК України).
Виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, позивач згідно з вимогами Правил та відповідно до приписів Методики виставив відповідачу до сплати рахунок за самовільно спожиту електроенергію, який в обумовлений строк так і не було оплачено.
Відповідно до частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Оскільки сторони не перебувають між собою в договірних відносинах, судова колегія приходить до висновку, що позивач цілком обґрунтовано заявив позов про стягнення з відповідача суми боргу на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України.
Зазначена позиція також викладена у Постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 р. у справі № 15/147/10.
Щодо доводів апелянта про те, що акти про порушення відповідачем ПКЕЕ № 01567, № 01568 є недійсними, судова колегія зазначає наступне.
Вказані акти було складено у повній відповідності до вимог законодавства, зокрема, до вимог встановлених Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (в редакції від 04.02.10). Крім того вищезазначені акти не були визнані недійсними у передбаченому законом порядку, а тому вважаються чинними.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просив суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 121,86 грн., що нараховані ним в період з 12.01.11 по 10.02.11, та 3 % річних за той же період в розмірі 30,05 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що рахунки про сплату недоврахованої електричної енергії були направлені відповідачеві 15.12.10, а отже з урахуванням строку поштового обігу цінної кореспонденції, період нарахування інфляційних збитків слід починати з 19.01.11:
Враховуючи те, що за період з 19.01.11.по 10.02.11 індекс інфляції склав 1, тому інфляційні збитки відсутні, а 3% річних підлягають стягненню у сумі 23,04 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2011р. у справі № 40/89 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Здійснити заміну позивача Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на правонаступника – Публічне акціонерне товариство «Київенерго»
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2011р. у справі № 40/89 – залишити без змін.
3. Матеріали справи № 40/89 повернути до Господарського суду м. Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Ткаченко Б.О.
Судді Лобань О.І.
Федорчук Р.В.