КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2011                                                                                           № 25/517

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка  В.В.

суддів:            Борисенко  І.В.

          Ільєнок  Т.В.

при секретарі:            

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна”

на рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2010р.          

по справі № 25/517 (суддя Морозов С.М.)

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна”

до                 Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд”

про               стягнення 507629,17 грн.

за участю представників:

позивача                              ОСОБА_1. – дов. №  б/н від 16.07.2009р.

відповідача                         не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лагуна” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд” про стягнення 507629,17 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.02.2010р. у справі № 25/517 позов задоволено частково; стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Планета-Буд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна” 376 086,00 грн. та судові витрати в розмірі 3 935, 50 грн; в інший частині позову відмовлено.

         Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 02.02.2010 у справі № 25/517 в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення з Відповідача-Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд» на користь Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна» суми коштів 15 452, 17 грн. прямих збитків за наслідками ДТП у зв’язку з пошкодженням транспортних засобів, 116 091 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та 55440 грн. витрат на оплату послуг адвоката; прийняти у вказаній частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача, стягнути з відповідача на користь Позивача суму коштів 15 452, 17 грн. прямих збитків за наслідками ДТП у зв’язку з пошкодженням транспортних засобів, 116 091 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди.; у частині інших вимог – стягнення з Відповідача на користь Позивача суми коштів 376 086, 00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів під час ДТП, та у частині стягнення судових витрат у розмірі 3935, 50 грн. – рішення Господарського суду м. Києва від. 02.02.2010 року залишити без змін.; стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати: по сплаті державного мита у розмірі 5734грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 54440 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна” до провадження та призначено розгляд справи № 25/517 на 13.04.2010р.  

Встановлено, що в судове засідання 13.04.2010р. представник позивача та відповідача не з»явилися, але через відділ документального забезпечення 12.04.2010р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2010р. розгляд справи № 25/517 було відкладено на 06.05.2010р.

Через відділ документального забезпечення 29.04.2010р. від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 25/517 мотивуючи його тим, що одночасно у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 50/790 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-БУД" (надалі - Відповідач або ЗАТ "Планета-БУД"). Справи № 25/517 та № 50/790 є пов'язаними між собою, оскільки в обох справах беруть участь ті ж самі особи (у справі № 25/517 ТОВ «Лагуна» - Позивач, ЗАТ «Планета-БУД» - Відповідач, у справі № 50/790 ТОВ «Лагуна» - кредитор, ЗАТ «Планета-БУД» - боржник) та у обох справах розглядаються ті ж самі правовідносини щодо виникнення та існування кредиторської заборгованості ЗАТ «Планета-БУД» перед ТОВ «Лагуна».

У справі № 50/790 можуть бути встановлені обставини та вирішені питання, що стосуються умов, від яких залежить можливість розгляду справи № 25/517, а саме: внаслідок вирішення заяви позивача у справі № 50/790, суд може визнати кредиторські вимоги позивача до відповідача та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Отже, у разі продовження розгляду справи № 25/517 та не звернення Позивача з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство Відповідача та відсутності подальшого розгляду судом кредиторських вимог у справі № 50/790 - кредиторські вимоги Позивача відповідно до імперативних вимог ст. 14, 15 Закону України «Банкрутство» не будуть розглядатись і будуть вважатись погашеними.

Таким чином, судове рішення (ухвала) щодо визнання Позивача кредитором у справі № 50/790 може суттєво та вирішально вплинути на результат розгляду судом справи № 25/517, а отже вважаємо неможливим розгляд Київським апеляційним господарським судом справи №25/517 до вирішення пов'язаної із нею справи № 50/790, що розглядається Господарським судом м. Києва.

Встановлено, що в судове засідання 06.05.2010р. представник відповідача та позивача  не з’явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р. зупинено апеляційне провадження у справі № 25/517 до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 50/790 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уліс Сістемс» до Закритого акціонерного товариства «Планета-буд» про банкрутство.

Через відділ документального забезпечення 18.04.2011р. від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 25/517.

Розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 26.04.2011 було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р. поновлено апеляційне провадження у справі № 25/517 та призначено на 31.05.2011р.

Встановлено, що в судове засідання 31.05.2011р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. розгляд справи № 25/517 було відкладено на 21.06.2011р.

Встановлено, що в судове засідання 21.06.2011р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Лагуна”(надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до  Закритого акціонерного товариства “Планета - Буд”(надалі –відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 507 629,17 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі 376 086,00 грн. збитку, 15452,17 грн. прямих збитків, 116 091,00 грн. упущеної вигоди  та 55440,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу, що належить відповідачу.

Місцевим судом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна” до  Закритого акціонерного товариства “Планета - Буд” про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 507 629,17 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі 376 086,00 грн. збитку, 15452,17 грн. прямих збитків, 116 091,00 грн. упущеної вигоди  та 55440,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката задоволенні частково.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про  часткове  задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

21.12.2008р. у Сколівському районі Львівської області сталася дорожньо –транспортна пригода: автомобіль Renault magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Schmitz SCS 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачу, під керуванням ОСОБА_3., зіткнувся з автомобілем МАСК СТ 713,  реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2.   Вказана подія зафіксована Стрийським взводом БДПС ДАІ ГУ МВС України у Львівській області, що підтверджується Протоколом АД № 0761405 від 21.12.2008р.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу  АМС001973 від 06.12.2006р. та Обліковою карткою державного АМТ, виданою Житомирським ОРЕВ УДАІ 01.09.2009р. підтверджується, що Автомобіль Renault magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепом Schmitz SCS 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належать позивачу.

          В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження рами, борту переднього, стійки передньої та панелі, що відображено у Протоколі огляду транспортного засобу від 29.12.2008р. та Висновку №2092 експертного автотоварознавчого дослідження  від 30.01.2009р.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України  (надалі –ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вдповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2009р особою, винною у скоєні ДТП є ОСОБА_2, який керував автомобілем МАСК СТ 713,  реєстраційний номер НОМЕР_3.

Зазначений автомобіль МАСК СТ 713,  реєстраційний номер НОМЕР_3 на час ДТП знаходився у володінні відповідача згідно із умовами Договору фінансового лізингу № 176-LD від 12.07.2997, укладеного відповідачем із ТОВ “Уні Кредит Лізинг”(власником вказаного автомобіля), що підтверджується  Актом приймання передачі від 19.07.2007, листом УДАІ ГУ МВС України в м. Києві № 10/271вх, листами ТОВ “Уні Кредит Лізинг”від 23.02.2009 № 1112 та від 18.12.2009 № 1504.

За таких обставин суд приходить до висновку, що  шкода, завдана майну позивача (автомобілю Renault magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Schmitz SCS 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2) має відшкодовуватися в повному обсязі відповідачем.

В матеріалах справи наявний висновок №2091 та № 2092 експертного  авто товарознавчого дослідження від 30.01.2009р. яким встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Renault magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом Schmitz SCS 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті їх пошкодження при ДТП 21.12.2008 складає всього 376 086,00 грн., в тому числі матеріальний збиток за пошкодження автомобіля Renault magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 –256 890,00 грн. та напівпричепу Schmitz SCS 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 –119 196,00 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріального збитку (шкоди) в сумі 376 086,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача збитки у формі упущеної вигоди в сумі 116091,00 грн.

Позивачем не надано достатніх доказів завданих збитків у формі упущеної вигоди, як-то договорів чи інших правочинів із третіми особами про використання пошкодженого транспортного засобу, за якими позивач не одержав прибуток через невиконання відповідачем обов’язку по сплаті відшкодування.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Водночас, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Позивач не надано доказів наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також не доказав розмір останньої, а тому позовні вимоги про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в сумі 116091,00 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення прямих збитків в сумі 15452,17 грн., в тому числі 2008,17 грн. витрат, пов’язаних з проїздом іншого автомобіля до місця ДТП з метою продовження рейсу, 1900,00 грн. витрат на здійснення розвантаження та завантаження товарів з пошкодженого ТЗ, та 11544,00 грн. витрат на перевезення пошкоджених у ДТП транспортних засобів, то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено належним чином здійснення цих витрат саме в зв’язку із ДТП 21.12.2008. Так, в Акті здачі-приймання виконаних робіт від 30.12.2008 про евакуацію автомобіля не міститься інформації про перевезення саме автомобіля Renault magnum, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 –256 890,00 грн. та напівпричепу Schmitz SCS 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Позивачем не надано обґрунтованого розрахунку з підтверджуючими документами витрат пов’язаних з проїздом іншого автомобіля до місця ДТП з метою продовження рейсу та витрат на здійснення розвантаження та завантаження товарів з пошкодженого ТЗ, а також не обґрунтовано,  що такі витрати були необхідними, обов’язковими та те, що безпосередньо пов’язані саме із винними діями відповідача.

Позивач просив суд стягнути витрати на юридичні послуги у розмірі 55440,00 грн.

Статтею 49 ГПК України передбачене право відшкодування витрат адвоката, а в матеріалах справи відсутній договір на надання адвокатських послуг. Предметом наданого позивачем  Договору від 15.09.2009 є надання правової допомоги, а не адвокатських послуг. Крім того, матеріалами справи не підтверджується надання Адвокатським об’єднанням “Адвокатське бюро “ВІКО” адвокатських послуг за договором від 15.09.2009, оскільки представники останнього не приймали участі в судових засіданнях по розгляду цієї справи в якості адвоката.  Не надано також доказів, що представники позивача мають свідоцтво адвоката. Крім того у Договорі доручення про надання про надання правової допомоги від 15.09.2009р. не вказано що послуги надають саме по ДТП, яке було 21.12.2008р., а в платіжному дорученні № 2529 від 29.09.2009р. не вказана оплата за послуги адвоката.

Позивачем подана заява від 01.06.2011р. про припинення провадження у справі в частині стягнення 15452,17 грн. та 116091 грн. у зв»язку із тим, що господарським судом м. Києва вказані суми включені у реєстр кредиторських вимог позивача по справі № 50/790 про банкрутство відповідача.

Враховуючи, що зазначені вимоги позивача існували на момент винесення рішення судом першої інстанції (02.02.2010р.), а тому провадження у цій частині не може бути припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом (позивачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів  вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

          За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.02.2011р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105  ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі  № 25/516 від 02.02.2011р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 25/517 повернути до Господарського суду м. Києва.

 3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Ільєнок  Т.В.