КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2011 № 53/90
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвестиційна група»
на рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2011р.
по справі № 53/90 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Лоджик України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвестиційна група»
про стягнення 52453,34 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. – дов. № 21/10 від 01.10.2010р.
ОСОБА_2. – дов. № 21/10 від 01.10.2010р.
від відповідача : ОСОБА_3. – дов. № 1 від 10.03.2011р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Лоджик України» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвестиційна група» про стягнення 52453,34 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.04.2011р. у справі № 53/90 . позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет інвестиційна група" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлобалЛоджик Україна" попередню оплату в сумі 45 733 грн. 34 коп., пеню в сумі 3 053 грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 487 грн. 87 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219 грн. 50 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвестиційна група» до провадження та призначено розгляд справи № 53/90 на 16.06.2011р.
Через відділ документального забезпечення 10.06.2011р. від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
20.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГлобалЛоджик Україна”(далі –позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтернет інвестиційна група”(далі –відповідач, виконавець) укладено Договір №20/07 на створення веб-сайту (далі –Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору, замовник (позивач) замовляє, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов’язання здійснити роботи з розробки та створення працездатного веб-сайту відповідно до завдання Замовника, а Замовник зобов’язаний прийняти та оплатити Виконавцю виконані роботи відповідно до умов Договору.
Вартість робіт по Договору складає: 67200,00 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 11 200,00 грн. (п. 4.1. Договору).
Оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування на рахунок Виконавця грошових коштів в такому порядку: 45733,34 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 7662,22 грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього Договору; 21466,66 грн., в тому числі ПДВ 20% в розмірі 3577,78 грн. протягом 5 банківських днів після підписання Акту виконаних робіт. (п. 4.2 Договору).
20.07.2010 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000011 на оплату попередньої оплати по Договору.
На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу суму попередньої оплати в розмірі 45733,34 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 84096 від 23.07.2010 та № 84097 від 23.07.2010.
Строк виконання робіт по цьому Договору складає 75 календарних днів з дати отримання Виконавцем передоплати (3.10 Договору).
23.07.2010р. позивач перерахував відповідачу 45 733,34 грн. Таким чином роботи мали бути виконані відповідачем до 10.10.2010р.
Позивач стверджує, що відповідач не виконав покладених на нього Договором зобов’язань, працездатного веб-сайту позивачу не передав, у зв’язку з чим, останній, керуючись правом наданим п. 8.9. Договору в односторонньому порядку розірвав вказаний договір та просить повернути всі попередньо сплачені кошти згідно з п. 4.2.1. Договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів виконання відповідачем умов Договору щодо створення та передачі позивачу працездатного веб-сайту відповідачем не надано.
Відповідно до п. 8.9 Договору цей договір може бути достроково розрізаний замовником з дотриманням умов, визначених у п.п. 6.7, 6.8 у разі порушення своїх обов’язків виконавцем, а саме прострочення виконавцем виконання робіт за Договором більше, ніж на 30 календарних днів (п. 8.9.1 Договору). Якщо замовник розриває Договір внаслідок настання грубого порушення, визначеного в п. 8.9.1, виконавець зобов’язаний повернути замовнику всі попередньо сплачені згідно п. 4.2.1 Договору кошти протягом 10 робочих днів з дати розірвання Договору.
09.11.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 2355/10 в якій повідомив відповідача про розірвання Договору та просив повернути попередню оплату та відмовлявся від виконання Договору, що підтверджується належним чином завірену копію фіскального чеку № 0513 від 09.11.2010р.
Однак, відповідач свого обов’язку щодо повернення передоплати у зв’язку розірванням договору позивачем в односторонньому порядку не виконав.
Відповідач посилається на належне виконання умов договору про що свідчить підписаний та погоджений сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000018 від 29.09.2010р., але слід зазначити, що відповідачем згідно з вказаним актом виконано частину робіт на суму 45 733,34 грн., а згідно з п. 4.1. Договору загальна вартість робіт визначена сторонами у розмірі 67 200,00 грн., а тому посилання відповідача судом не приймаються.
Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 45733,34 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 6720,00 грн. пені за порушення умов договору в частині строків виконання робіт.
Відповідно до п. 6.8 Договору за порушення строків виконання робіт, визначених п. 3.10 Договору, Замовник має право вимагати від Виконавця сплати пені в розмірі 0,1% від загальної вартості робіт, за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості робіт.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що позивач наводить розрахунок пені, який перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розрахунку суду з яким погоджується колегія суддів вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 053,46 грн. підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (відповідачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2011р. у справі № 53/90.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет інвестиційна група» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.04.2011р. у справі № 53/90 – без змін.
2. Матеріали справи № 53/90 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.