КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2011 № 1/87
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача –Міськова О.Б.,
від відповідача –не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного
підприємства “Оптика –Трейд” № 4 від 14.04.2011
на рішення господарського суду м. Києва від 25.03.2011
у справі № 1/87
за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез"
до приватного підприємства "Оптика - Трейд"
про стягнення 462636грн.37 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2011 (суддя Мельник В.І.) задоволено позов ПАТ “АБ “Синтез” та стягнуто з ПП “Оптика Трейд” 275000 грн. заборгованості по сплаті кредитних коштів отриманих за договором кредитної лінії №010306/4 від 01.03.2006, 130166грн.67коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 35923грн.29коп. пені за порушення строків погашення кредиту, 21546грн.41коп. пені за порушення строків сплати відсотків та відповідні судові витрати. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати і залишити позов без розгляду. Апелянт зазначив, що отриманою від господарського суду ухвалою від 24.02.2011 про порушення провадження у справі та призначення її розгляду на 25.03.2011 він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки в отриманій ухвалі сторонами спору зазначено КП “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” та СПД ОСОБА_1. Будь-якої іншої ухвали позивачу судом не надсилалось. За таких обставин відповідач не міг знати, що отримана ухвала стосується спору щодо його підприємства. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що поданий позов повинен бути залишений без розгляду, оскільки підписаний не вповноваженою особою. Зокрема, апелянт зазначає, що в позовних матеріалах відсутні докази в підтвердження повноважень ліквідатора АБ “Синтез” ОСОБА_2. на підписання позовної заяви. Також, скаржник вказує, що договір кредитної лінії підписано ним з АБ “Синтез”, а не ПАТ “АБ “Синтез”, тому стороною даного спору має бути АБ “Синтез”. Апелянт вважає, що позивачем не надано доказів правонаступництва.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення господарського суду у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Щодо заперечень відповідача про підписання позовної заяви не вповноваженою особою позивач зазначив, що повноваження ОСОБА_2. є загальновідомим фактом, оскільки 06.11.2010 в газеті “Голос України” опубліковано інформацію, що постановою правління Національного банку України від 03.11.2010 №479 було відкликано ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ “АБ “Синтез” та призначено ліквідатором службовця Національного банку України ОСОБА_2. Крім цього, позивач вказує, що відповідачем не зазначено жодних заперечень щодо наявності заборгованості.
В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений у письмовій формі належним чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 71). Крім того, необхідно зазначити, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 розгляд справи було відкладено на 15.06.2011 в зв’язку з неявкою представника відповідача. Проте, 15.06.2011 позивач в засідання суду апеляційної інстанції вдруге не з’явився про причини своєї неявки суд не повідомив, вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 та 25.05.2011 не виконав. За таких обставин постанова приймається за наявними матеріалами справи, перевіривши які та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до умов кредитного договору кредитної лінії №010306/4 від 01.03.2006 року, укладеного між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) (а.с. 13-18), позивач відкрив відповідачу кредитну лінію, з лімітом заборгованості 275 000,00 грн., процентна ставка за користування кредитними коштами складає 24% річних. Строк кредитної лінії з 01.03.2006 по 28.02.2007 включно.
Протягом строку дії кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди до вказаного кредитного договору, а саме: додаткові угоди № 1 від 27.02.2007, №2 від 22.02.2008, №3 від 03.10.2008, №4 від 13.02.2009, №5 від 06.03.2009, якими строк дії кредитного договору було продовжено до 05.05.2009, погоджено забезпечення виконання зобов’язання заставою товарів в обігу на суму 550 004,28 грн. та збільшено заставну вартість товару до 550 033,47 грн.
Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав і надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 275000 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідач, свої зобовязанная по договору кредиту не виконав, отримані кошти з відповідною сплатою відсотків позивачу не повернув.
Позивач звернувся до суду з позовом, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 25-26), про стягнення з відповідача 462 636грн.37 коп. боргу, а саме: 275 000 грн. –заборгованість за кредитом, 130 166грн.67коп. – заборгованість по сплаті відсотків, 21 546грн.41коп. –пені за несвоєчасне погашення відсотків, 35923грн.29коп. –пені за несвоєчасне погашення кредиту.
Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із п. 1 ст. 1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно п.4.2 кредитного договору відповідач мав сплачувати відсотки за користування кредитом щомісяця на рахунок № 20680031240.1 не пізніше останнього робочого дня місяця, та разом з погашенням кредиту у порядку, передбаченому п.4.3 кредитного договору. В разі несвоєчасної сплати відповідачем відсотків, з наступного дня позивачем нараховується пеня згідно п.6.3 договору.
Станом на 16.02.2011 загальна сума заборгованості по кредиту становить 275000грн., 130166грн.67коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення кредиту в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її погашення відповідач не надав, вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості по кредиту та відповідним відсоткам обґрунтовано задоволена господарським судом першої інстанції.
Пунктом 6.3 договору визначено, що у разі порушення строків погашення кредиту відповідач на вимогу позивача сплачує останньому (додатково до процентів за користування кредитом) за кожен день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми своєчасно не повернутих коштів.
Відповідно до п.6.4 договору, у разі порушення строків сплати процентів за користування кредитом та комісій, відповідач на вимогу позивача сплачує останньому (додатково до процентів за користування кредитом) за кожен день прострочення платежів (включаючи день сплати боргу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу.
Відповідачем порушено вимоги договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів, тому висновки суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 35923грн.29коп. пені за порушення строків погашення кредиту, 21546грн.41коп. пені за порушення строків сплати відсотків є вірними.
Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі про те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду необхідно зазначити наступне.
Частина 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу встановлює, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, а частина 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу покладає на апеляційний господарський суд обов’язок перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Викладені представником відповідача заперечення в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та свідчать про навмисне затягування розгляду справи і відсутність у останнього обґрунтованих заперечень щодо суті спору. Так, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 та 25.05.2011 відповідача було зобов’язано надати суду свої заперечення щодо суті заборгованості, проте відповідач вимог ухвал суду не виконав в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, що розцінено апеляційним судом як ухилення від прийняття участі в розгляді справи.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2011 у справі №1/87 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства “Оптика –Трейд” – без задоволення.
2. Справу № 1/87 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Калатай Н.Ф.
Пашкіна С.А.