КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2011 № 33/23
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Алданової С.О.
Смірнової Л.Г.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1. дов. від 01.06.2011 року
від відповідача : ОСОБА_2. дов. від 02.04.2010 року
від третьої особи: ОСОБА_3. дов. №503 від 31.12.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Атем”
на рішення Господарського суду м. Києва
від 15.03.2011 року
у справі № 33/23 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Атем”
до Публічного акціонерного товариства “Завод “Маяк”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного
фонду від 20.02.2009 року
СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" до публічного акціонерного товариства Київський завод "Маяк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного фонду (статутного капіталу) в товаристві з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Маяк » від 20.02.2009 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Атем" та відкритим акціонерним товариством "Завод "Маяк" укладено договір купівлі-продажу частки статутного фонду в товаристві з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Маяк» від 20.02.2009 року. Зі сторони відкритого акціонерного товариства "Завод "Маяк" договір підписано Головою правління - генеральним директором Перегудовим О.М., який на момент підписання договору не мав належних повноважень.
Фондом державного майна України через відділ діловодства господарського суду м. Києва було подано заяву про вступ у справу. В обґрунтування зазначеної заяви заявник посилався на те, що 100% акцій публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк» належать державі в особі Фонду державного майна України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Суд першої інстанції задовольнив заяву Фонду державного майна України про вступ у справу, та залучив Фонд державного майна України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 р. у справі № 33/23 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 р. у справі №33/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що Відповідно до пункту 9.2.1. Статуту Відповідача Вищим органом Товариства є Загальні збори акціонерів Товариства. Згідно із пунктом 9.2.4 Статуту Відповідача до компетенції вищого органу Товариства належить обрання та відкликання голови правління-генерального директора (Керівник Товариства) та членів Виконавчого органу Товариства. Отже, обрання голови правління Відповідача. Відноситься до компетенції Загальних зборів акціонерів товариства. Однак, голова правління не обирався Загальними зборами, а призначався Фондом державного майна України. Тобто, особа, що вчинила підпис під спірним договором не була легітимно обрана, а відтак не мала відповідних повноважень.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.05.2011 року.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 11.05.2011 року у зв’язку з виробничою необхідністю – зайнятістю судді Чорної Л.В. при розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі №33/23 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Алданової С.О., Смірнової Л.Г. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення, колегією суддів ухвалою від 11.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 25.05.2011 року.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 25.05.2011 року було оголошено перерву до 08.06.2011 року.
08.06.2011 року представником третьої особи у судовому засіданні було подано копія розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1517-р “Про затвердження переліків господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, що підлягають підготовці до продажу в 2009 році” відповідно до якого ВАТ «Завод «Маяк» включено до такого переліку із зазначенням, що до продажу пропонується пакет акцій в розмірі 100% статутного фонду товариства (за винятком частки, що підлягає пільговому продажу). Також подано наказ Фонду державного майна України від 21.10.2010 року №1536 та зведений обліковий реєстр власників цінних паперів від 30.05.2011 року №4663зв.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 року у справі №33/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволено повністю.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 року у справі №33/23.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
20.02.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Атем" та відкритим акціонерним товариством "Завод "Маяк" укладено договір купівлі-продажу частки статутного фонду в товаристві з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Маяк».
Зі сторони відкритого акціонерного товариства "Завод "Маяк" договір підписано Головою правління-генеральним директором Перегудовим Олександром Миколайовичем, його підпис скріплений печаткою цієї юридичної особи.
Також, колегією суддів встановлено, що відповідно до п. 4.1. статуту відкритого акціонерного товариства «Завод «Маяк», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 09.12.2008 року № 1480 та зареєстрованого 11.12.2008 року під № 1069-050010001158, засновником товариства є Фонд державного майна України.
У відповідності до п.9.1 статуту, управляння товариством здійснюють: вищий орган товариства, наглядова рада, виконавчий орган товариства та ревізійна комісія.
Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства. У період до проведення перших зборів акціонерів та набуття в процесі приватизації прав власності на акції товариства іншими акціонерами Вищим органом товариства є засновник як єдиний акціонер (п. 9.2.1. статуту).
Згідно п. 9.2.2. статуту, засновник в особі Фонду державного майна України здійснює управління товариством шляхом прийняття рішень (розпоряджень) з питань, що віднесені до компетенції Вищого органу товариства. Засновник призначає своїх представників до органів управління товариства та надає їм повноваження відповідному розпорядчими документами
У відповідності до п. 9.2.4 статуту, до компетенції Вищого органу товариства, поміж інших, віднесено обрання та відкликання голови-генерального директора (керівник товариства) та членів Виконавчого органу товариства.
Згідно положень п. 9.4.4. статуту відкритого акціонерного товариства «Завод «Маяк», голова правління-генеральний директор товариства обирається Вищим органом товариства терміном на три роки. До реалізації в процесі приватизації більше ніж 50% акцій статутного капіталу товариства контракт найму на посаду з керівником товариства, в тому числі новообраним або переобраним, укладається з органом, що здійснює функції з управління державним пакетом акцій товариства.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 1082 від 02.06.1998 року «Про призначення голови правління ВАТ «Завод «Маяк», на підставі Закону України «Про державну програму приватизації на 1998 рік», статуту відкритого акціонерного товариства «Маяк», положення про порядок укладення або переукладення контракту з головою правління ВАТ, затвердженого наказом ФДМУ від 29.09.97 № 1037 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.10.97 за № 483/2287, а також протоколу засідання конкурсної комісії по відбору кандидатур на заміщення вакантних посад голів правління ВАТ від 22.05.98 № 2, 03.06.1998 року на посаду голови правління ВАТ «Завод «Маяк» призначено Перегудова Олександра Миколайовича.
Повноваження Перегудова Олександра Миколайовича діяти від імені відкритого акціонерного товариства «Завод «Маяк» також підтверджуються контрактом № 590 з головою правління відкритого акціонерного товариства «Завод «Маяк» від 27.02.2004 року укладеного між Фондом державного майна України, на підставі статуту та рішення Вищого органу відкритого акціонерного товариства, та Перегудовим Олександрем Миколайовичем, відповідно до умов якого Перегудова Олександра Миколайовича найнято (призначено) на посаду голови правління відкритого акціонерного товариства «Завод «Маяк».
У відповідності до додаткової угоди № 4 від 05.12.2008 року до контракту № 590 з головою правління відкритого акціонерного товариства «Завод «Маяк», сторони погодили продовжити термін дії контракту до 27.12.2012 року, а також посаду голови правління ВАТ «Завод «Маяк» вважати подвійною - «голова правління-генеральний директор».
На дату укладення договору купівлі-продажу відкрите акціонерне товариство «Завод «Маяк» перебувало в процесі приватизації, а тому на його майно поширювались обмеження, встановлені пунктом 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», зокрема щодо купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації.
ні
Договір купівлі-продажу частки статутного фонду (статутного капіталу) в товаристві з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Маяк» від 20.02.2009 року був укладений у відповідності до Плану заходів Доповнень до Плану реструктуризації ВАТ «Завод «Маяк» у І кварталі 2009року.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1517-р. «Про затвердження переліків господарських товариств і холдингових компаній, державні
пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, що підлягають підготовці до продажу в 2009
році» ВАТ «Завод «Маяк» включено до такого переліку із визначенням, що до продажу пропонується пакет акцій в розмірі 100% статутного фонду товариства (за винятком частки, що підлягає пільговому продажу).
За твердженнями позивача вказаний договір укладений з боку позивача Головою правління Перегудовим О.М. з перевищенням повноважень та без погодження з наглядовою (спостережною) радою.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Пленум Верховного суду України в. п.п. 2, 12 Постанови від 28.04.1978р. №3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз’яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
В силу ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Згідно зі ст. 1158 ЦК України якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави, встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України, для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного фонду (статутного капіталу) в товаристві з обмеженою відповідальністю «Санаторій «МАЯК» від 20.02.2009 року відсутні, а сам спірний договір є дійсним та таким, що відповідає чинному законодавству України.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 33/23 від 15.03.2011 року відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Атем” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 року по справі №33/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 33/23 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Алданова С.О.
Смірнова Л.Г.