КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2011 № 11-12/2575
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Едельвейс»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2011р.
по справі № 11-12/2575 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Приватного підприємства «Едельвейс»
до 1. Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради
2. Монастирищенської міської ради
про визнання набуття права власності на нерухоме майно
за зустрічним позовом 1. Виконавчого комітету Монастирищенської міської ради
2. Монастирищенської міської ради
до 1. Приватного підприємства «Едельвейс»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміка Монастирища»
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.03.1993р.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. – дов. № 25 від 24.09.2009р.
від відповідача : 1) ОСОБА_2. – посвід. № 1/V
2) ОСОБА_3 – дов. № 271 від 27.04.2011р.
від ТОВ «Кераміка Монастирища» - не з"явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.02.2011р. у справі № 11-12/2575 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Стягнуто з приватного підприємства “Едельвейс”, вул. Гайдара, буд. 30, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код 21354707 в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018 –4368 грн. 65 коп. державного мита
Стягнуто з приватного підприємства “Едельвейс”, вул. Гайдара, буд. 30, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код 21354707 у доход бюджету через відділ державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018 –236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнуто з Монастирищенської міської ради, вул. Леніна, буд. 117, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код 25769919 в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018 –85 грн. 00 коп. державного мита
Стягнуто з Монастирищенської міської ради, вул. Леніна, буд. 117, м. Монастирище, Черкаська область, 19100, код 25769919 у доход бюджету через відділ державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018 –236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням ПП «Едельвейс» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2011р. скасувати частково в частині відмови в задоволенні первісного позову та стягнення з ПП «Едельвейс» в доход бюджету державного мита в сумі 4368,65 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, а в іншій частині рішення залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. апеляційну скаргу ПП «Едельвейс» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 28.04.2011р.
Через відділ документального забезпечення 20.04.2011р. представником Монастирищенської міської ради був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011р. розгляд справи № 11-12/2575 було відкладено на 17.05.2011р. у зв»язку з витребуванням додаткових документів.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача -1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача -2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням виконавчого комітету Монастрищенської районної ради від 11.07.1986 року № 168 Монастрищенському заводоуправлінню будматеріалів виділена земельна ділянка площею 0,20 га по пров. Щорса для будівництва 30-и квартирного житлового будинку за рахунок землекористувачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6
Згідно з протоколом № 9 спільного засідання профкому і ради трудового колективу Монастирищенського заводоуправління будматеріалів, для підготовки площадки під будівництво житлового будинку необхідно здійснити знос будинків №№ АДРЕСА_1 і виділити квартири їх власникам –ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_6 Квартири виділяє Монастирищенський машинобудівний завод, які йому необхідно повернути .
29.11.1988р. Монастирищенське заводоуправління будматеріалів звернулось в Монастирищенську міську раду з листом, в якому просило виділити 4 квартири для відселення громадян з площадки, де будуватиметься 30-и квартирний житловий будинок під гарантію їх повернення із новозбудованого будинку.
Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 30.03.1989р. № 51 вирішено видати ордери на квартири громадянам ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_6, будинки яких підлягали знесенню, в будинку АДРЕСА_1
Наказом Черкаського обласного кооперативно-державного об’єднання по агропромисловому будівництву (Облагробуд) від 27.12.1989р. № 426 ліквідовано з 01.01.1990р. Монастирищенське заводоуправління треста „Агробудіндустрія”, правонаступником ліквідованого Монастирищенського заводоуправління призначено Черкаський трест „Агробудіндустрія”, наказано тресту „Агробудіндустрія” прийняти будівлі, споруди, майно і засоби заводоуправління, дозволено тресту „Агробудіндустрія” передати матеріально-технічну базу ліквідованого заводоуправління в оренду кооперативу „Новий час”.
23.11.1989р. Черкаським трестом „Агробудіндустрія” облагробуду –наймодавцем і виробничим кооперативом „Новий час” - наймачем укладено договір майнового найму № 1. Відповідно до п.п. 1.1, 2.1.5., 2.2.11., 4.8. договору, наймодавець передав, а наймач прийняв в оренду строком на 5 років матеріально-технічну базу ліквідованого Монастирищенського заводоуправління будматеріалів, пооб’єктний перелік (опис) основних засобів, переданих в оренду наймачу є додатком № 1 до договору, наймодавець зобов’язався звільнити наймача до кінця 1991р. від орендної плати, з 01.01.1992р. наймач зобов’язався перераховувати наймодавцю орендну плату в розмірі амортизації на повне відновлення і 20% прибутку рівномірно по місяцям. Крім того, наймодавець зобов’язався виділити кошти для будівництва 30-и квартирного житлового будинку в м. Монастирище по пер. Щорса для працівників наймача, ці кошти наймач зобов’язався повернути наймодавцю до 01.12.1994р. Пооб’єктний перелік (опис) основних засобів, переданих в оренду наймачу, який є додатком № 1 до договору, сторонами суду на його вимогу не поданий, можливість його подання втрачена.
Із рішення арбітражного суду Черкаської області від 24 грудня 1992р. у справі №1734/5 вбачається, що 03.12.1990 року між трестом „Агробудіндустрія” і КВП „Новий час” було укладено договір купівлі-продажу основних засобів, взятих покупцем - КВП „Новий час” в оренду по договору від 23.11.1989р., залишкова вартість яких на день укладання договору купівлі-продажу становила 140000 крб. Рішенням виконкому Монастирищенської міськради від 14.02.1992р. № 22 КВП „Новий час” ліквідовано, договір купівлі-продажу основних засобів від 03.12.1990р. викрадено із кабінету директора фірми „Кофі”. Зазначеним рішенням арбітражного суду в позові Черкаського об’єднання „Облагробуд” до фірми „Кофі” про визнання недійсним договору купівлі-продажу основних засобів від 03.12.1990р., укладеного між трестом „Агробудіндустрія” і КВП „Новий час”, відмовлено.
Примірники договору (оригінал чи належним чином засвідчені копії) купівлі-продажу основних засобів від 03.12.1990р. сторонами суду на його вимогу також не подані, можливість їх подання втрачена.
Згідно з довідкою начальника архівного відділу Монастирищенської РДА Черкаської області від 09.01.2007р. № 40/15 рішення виконкому Монастирищенської міськради від 14.02.1992 року № 22 щодо ліквідації кооперативу „Новий час” в архівний відділ на зберігання не надходило.
За повідомленням державного реєстратора Монастирищенської РДА Черкаської області від 15.02.2010р. № 01-24 відомості про юридичну особу –виробничий кооператив „Новий час” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні.
Із протоколу № 1 загальних зборів членів Монастирищенського кооперативно-виробничого підприємства „Новий час” від 29.01.1992р., вбачається, що збори, обговоривши звіт голови правління Ковалишенка Ф.І. і інші питання повістки денної, зокрема вирішили: схвалити роботу правління кооперативу за період роботи 1990-1991 років; основні і оборотні засоби, які були куплені в тресті „Агробудіндустрія”, продати фірмі „Кофі”; ліквідувати кооперативно-виробниче підприємство; кошти від продажу власності кооперативу розподілити між його членами; фірму „Кофі” визнати правонаступником кооперативу „Новий час”; передати право замовника 30-и квартирного житлового будинку по пер. Щорса в м. Монастирище фірмі „Кофі”. На вказаному протоколі відсутня печатка кооперативно-виробничого підприємства „Новий час”.
29.01.1992р., Монастирищенським кооперативно-виробничим підприємством „Новий час” (продавець) і Монастирищенським господарським товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Кофі”(покупець) в особі генерального директора Ковалишенка Ф.І. складено договір купівлі-продажу, за яким продавець продав покупцю основні і оборотні засоби Монастирищенського кооперативно-виробничого підприємства „Новий час” по договірній ціні. Ідентифікаційні коди зазначених підприємств в договорі не зазначені. Акт приймання-передачі майна, передаточний баланс чи інші документи про склад (перелік) проданого майна, його вартість до договору відсутні.
Із рішення виконавчого комітету Монастирищенської районної ради від 13.11.1991р. № 204 вбачається, що за матеріалами Монастирищенського кооперативно-виробничого підприємства „Новий час” і колгоспу „Щорса” с. Терлиці виконком райради зареєстрував товариство з обмеженою відповідальністю фірму „Кофі” і її Статут, сам Статут суду сторонами не наданий. Розпорядженням представника Президента України від 18.06.1992 р. № 100 господарське товариство фірму „Кофі” реорганізовано в мале підприємство з колективною формою власності. На загальних зборах, згідно з протоколом № 2 від 25.04.1994р., працівниками колективу фірми „Кофі” вирішено перейменувати мале підприємство в виробничо-торгівельне.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Статутом товариства з обмеженою відповідальністю „Кераміка Монастирища”, товариство створене шляхом перетворення, у зв’язку зі зміною назви і організаційно-правової форми, виробничо-торгівельного підприємства фірми „Кофі”, зареєстроване 26.12.2006 р., є правонаступником майна, прав і обов’язків ВТПФ „Кофі”.
Із Статуту позивача за первісним позовом – приватного підприємства „Едельвейс” в редакціях від 08.11.2000р. і 27.04.2009р., свідоцтва про його державну реєстрацію і виписки з ЄДР вбачається, що приватне підприємство „Едельвейс” як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа зареєстроване 25.09.1992р., його засновником і власником являється ОСОБА_13., його господарською діяльністю керує директор (керівник), функції якого може виконувати власник, станом на 14.09.2009р. його керівником був ОСОБА_9
Рішенням загальних зборів, згідно з протоколом від 29.09.1992р. фірма „Кофі” вирішила продати 30-и квартирний житловий будинок ПМП „Едельвейс” при умові, що по результатах господарсько-фінансової діяльності за 1992 рік фірма „Кофі” матиме збитки. Даний протокол печаткою фірми „Кофі” не посвідчений.
Згідно з протоколом загальних зборів фірми “Кофі”від 26.02.1993р. збори постановили продати незакінчений 30-и квартирний житловий будинок, розташований в м. Монастирище по пер. Щорса приватному малому підприємству „Едельвейс” згідно акту оцінки. Даний протокол печаткою фірми „Кофі” не посвідчений.
Із письмових пояснень ОСОБА_10 вбачається, що вона працювала в Монастирищенському заводоуправлінні, яке пізніше змінювало свою назву на кооператив „Новий час”, пізніше –фірму „Кофі”. Загальні збори фірми „Кофі” від 26.02.1993р. на яких, як зазначено в протоколі, вона була секретарем зборів і вирішувалось питання продажу 30-и квартирного житлового будинку, фактично не проводились.
Аналогічне твердження міститься в письмовій заяві колишніх працівників цегельного заваду (кооперативу „Новий час”, фірми „Кофі”, ПМП „Едельвейс”), жителів спірного будинку ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10
12.03.1993р. між Монастирищенською фірмою „Кофі” і приватним малим підприємством „Едельвейс” було складено договір, за умовами якого фірма „Кофі” продала ПМП „Едельвейс” незакінчений 30-и квартирний житловий будинок, розміщений в м. Монастирище по пер. Щорса, вартістю 12693771 крб. Покупець зобов’язався перерахувати вказану суму до 20.03.1993р. на розрахунковий рахунок продавця, після отримання коштів продавець передає будинок по акту, після передачі будинку покупець зобов’язався проводити фінансування будинку до закінчення його будівництва через розрахунковий рахунок продавця, договір вступає в силу з моменту передачі будинку по акту. Відомості про нотаріальне посвідчення і державну реєстрацію договору (у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів) відсутні.
16.03.1993р. в складі комісій, ПМП „Едельвейс” прийняла на баланс від фірми „Кофі” 30-и квартирний житловий будинок в незакінченому стані, про що складено акт. Будинок знаходився в стані ведення підрядником опоряджувальних робіт.
Згідно з довідкою керуючого і головного бухгалтера Монастирищенського ТВБВ Черкаської дирекції банку “Україна”від 11.06.2001 р. № 020-68, 29.01.1992р. в Монастирищенське відділення банку „Україна” платіжним дорученням № 4 фірмою „Кофі” перераховано на рахунок 000711401 „Поточні вклади фізичних осіб” в сумі 700000 крб. Кошти перераховано на вклади робітників, як доля від продажу власності кооперативу, згідно списку.
Платіжним дорученням № 14 від 16.03.1993р. ПМП „Едельвейс” сплатило фірмі „Кофі” за 30-и квартирний житловий будинок згідно договору купівлі-продажу від 12.03.1993р. 12693771 крб.
Розрахунковим чеком БХ № 499403 від 14.04.1993р. ПМП „Едельвейс” перерахувало фірмі „Кофі” за будівельно-монтажні роботи по 30-и квартирному житловому будинку 8073863 крб.
На вищенаведені довідку банку, список членів кооперативу „Новий час” до довідки, платіжне доручення і розрахунковий чек позивач посилається як на докази розрахунку ПМП „Едельвейс” з фірмою „Кофі” та членами кооперативу „Новий час” за куплений спірний будинок. Проте, із довідки банку, списку членів кооперативу „Новий час” і договору купівлі-продажу від 29.01.1992р. вбачається, що членам кооперативу „Новий час” було перераховано їх долю у власності кооперативу згідно договору купівлі-продажу від 29.01.1992р. тобто за основні і оборотні засоби, а не за спірний будинок згідно договору купівлі-продажу від 12.03.1993р.
Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 12.11.1993р. рішенням комісії 30-и квартирний житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, прийнято в експлуатацію, замовником будівництва значиться Монастирищенська фірма „Едельвейс”, проектно-кошторисна документація затверджена фірмою „Кофі” 10.08.1989р. генеральним підрядником був Монастирищенський райагробуд Черкаського облагробуду.
Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 12.11.1993р. затверджено розпорядженням голови райдержадміністрації № 110 від 08.04.1996р.
Розпорядженням голови Монастирищенської РДА від 06.06.200р. № 102 скасовані пункти 2, 3 розпорядження голови райдержадміністрації № 110 від 08.04.1996р. в частині постановки спірного будинку на баланс ПМП „Едельвейс” і зобов’язання останнього укласти договори про надання комунальних послуг.
Із письмових пояснень ОСОБА_11 від 18.06.2006р. вбачається, що для прийняття в експлуатацію 30-и квартирного житлового будинку по пров. Щорса, 3 Монастирищенською РДА була створена приймальна комісія, головою якої був призначений він. Акт державної приймальної комісії від 12.11.1993р. про прийняття в експлуатацію цього житлового будинку ним і окремими членами комісії не був підписаний у зв’язку з тим, що будинок не був готовий до введення в експлуатацію.
Із повідомлення начальника інспекції ДАБК і начальника відділу містобудування та архітектури Монастирищенської РДА від 04.05.2004р. № 13 вбачається, що дозвіл на виконання будівельних робіт 30-и квартирного житлового будинку по пров. Щорса був виданий 01.12.1993р. після підписання акта державної комісії від 12.11.1993р. про введення його в експлуатацію, замовником будівництва виступав Монастирищенський райагробуд. Акт державної комісії затверджений в 1996 році всупереч нормам ДБН А.3.1-3-94 „Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”, згідно з п. 2.13 якого, затвердження акту органом, який призначив комісію, здійснюється в термін не більше 7 днів по об’єктах житлового-цивільного призначення. Не допускається затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта за відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії.
Згідно з довідкою начальника архівного відділу Монастирищенськкої РДА від 04.01.2007р. № 32/15, акт введення в експлуатацію будинку по пров. Щорса, 3 від 12.11.1993р. затверджений розпорядженням № 110 від 08.04.1996 року на зберігання в архівний відділ не надходив.
За повідомленням начальника відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Монастирищенської РДА від 16.04.2010р. № 8, станом на 15.04.2010р. в архіві відділу відсутні документи щодо забудови 30-и квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 В журналі „Книга реєстрації житлових і цивільних будівель і споруд, що підлягають будівництву” в Монастирищенському районі, яка велась з 24.01.1975р., зафіксовано запис про надання дозволу на будівництво цього будинку за № 118 від 01.12.1993р. В графі „Найменування організації, що затвердила проект прив’язки і кошторис” зафіксовано запис: Монастирище, заводоуправління (фірма Кофі), кошторисна вартість 340 тис. руб. в цінах 1984 р., в графі „Найменування Міністерства і організації забудовника” зафіксовано запис: Украгробуд, райагробуд. Даних щодо створення державної комісії, її роботи, оформлення акту державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію у відділі немає.
22.04.1996р. Черкаським ОБТІ, за заявою користувача –ПМП „Едельвейс”, здійснена інвентаризація спірного домоволодіння, заведена інвентаризаційна справа.
Рішенням виконавчого комітету від 30.05.1996р. № 121 відмовлено МП „Едельвейс” у визнанні права власності на 30-и квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 у зв’язку з відсутністю правових документів на нього у фірми „Кофі”.
Ухвалою виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 11.04.1997р. № 91 відмовлено директору ПМП „Едельвейс” у визнанні права власності на 30-и квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 за приватним малим підприємством „Едельвейс” із-за відсутності відповідних правових документів, довідку № 3136 від 13.05.1996р. видану виконкомом міської ради, про реєстрацію цього будинку визнано недійсною, зобов’язано директорів ПМП „Едельвейс” і фірми „Кофі” подати списки у виконком міської ради для видачі ордерів на квартири в цьому будинку. Довідка № 3136 від 13.05.1996 р. сторонами суду на його вимогу не подана у зв’язку з її відсутністю.
Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 24.04.1998р. № 11 визнано право власності на 30-и квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 за приватним малим підприємством „Едельвейс” на 100%, Черкаському БТІ вказано зареєструвати дане будівництво.
20.05.1998р. Черкаське БТІ посвідчило, що житловий будинок в цілому, розташований в м. Монастирищі по пров. Щорса № 3, зареєстровано за Монастирищенським приватним малим підприємством „Едельвейс” на праві приватної власності на підставі рішення виконкому Монастирищенської міської ради від 24.04.1998 року № 11, про що позивачу за первісним позовом було видано реєстраційне посвідчення.
Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 26.04.2001р. № 137 виділено ПМП „Едельвейс” земельну ділянку в розмірі 0,30 га по пр. Щорса в зв’язку з купівлею незакінченого 30-и квартирного житлового будинку в постійне користування.
17.01.2002р. на підставі рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 24.04.1998р. № 11, Монастирищенська міська рада посвідчила, що в цілому 30-и квартирний житловий будинок, розташований в м. Монастирище по пров. Щорса, № 3 належить малому приватному підприємству „Едельвейс” на праві приватної власності видачею свідоцтва про це.
Рішенням п’ятої сесії Монастирищенської міської ради від 18.10.2002 р. № 5-4 скасовано рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 24.04.1998р. № 11 про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за приватним малим підприємством „Едельвейс”, вказано Монастирищенському відділу Черкаського БТІ анулювати свідоцтво про право власності ПМП „Едельвейс” на цей будинок.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.03.2003р. у справі № 09/448 частково задоволено позов приватного підприємства „Едельвейс” до Монастирищенської міської ради, скасовано рішення п’ятої сесії Монастирищенської міської ради від 18.10.2002р. № 5-4 „Про скасування рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради” від 24.04.1998 р. № 11 „Про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за приватним малим підприємством „Едельвейс”. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2003р. рішення місцевого суду від 06.03.2003р. у справі № 09/448 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову про визнання недійсним рішення сесії міської ради відмовлено, постанова апеляційного суду набрала законної сили.
Отже, законність рішення п’ятої сесії Монастирищенської міської ради від 18.10.2002р. № 5-4 перевірена судом, зазначене рішення чинне.
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14.04.2005р. повністю задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_12., ПМП „Едельвейс”, фірми „Кофі”, Монастирищенської міської ради, третьої особи –Монастирищенського відділку Черкаського ОБТІ, свідоцтво про право власності ПМП „Едельвейс” на житловий будинок, розташований в м. Монастирище по АДРЕСА_1 від 17.01.2002р., видане Монастирищенською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 24.04.1998р. № 11, визнане недійсним, зазначене рішення суду чинне.
Рішеннями виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №№ 70, 71, 73 від 23.03.2006р. вирішено видати ордери в будинку по пров. АДРЕСА_1 –ОСОБА_7., № 25 –ОСОБА_4, № 28 –ОСОБА_5., рішеннями № 322, 327 від 28.12.2006 року - № 30 –ОСОБА_6., № 4 –ОСОБА_8
Постановою господарського суду Черкаської області від 29.03.2007р. у справі № 09/2082а частково задоволено позов приватного підприємства „Едельвейс” до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, Монастирищенської міської ради, визнано протиправними: рішення двадцять шостої сесії Монастирищенської міської ради від 24 лютого 2006р. №26-34 “Про прийняття в комунальну власність міста квартир №15, №25, №28 будинку по пров. Щорса”; рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 23 березня 2006р. №69, протокол №3 „Про розгляд звернення директора ПМП „Едельвейс” Плетінко Р.А.”; рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 23 березня 2006р. №71 “Про видачу ордера на квартиру ОСОБА_6 громадянину ОСОБА_2.”; рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 23 березня 2006р. №70 “Про видачу ордера на квартиру АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_7.”; рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 23 березня 2006 р. №73 “Про видачу ордера на квартиру АДРЕСА_3 громадянину ОСОБА_5.”; рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 28 грудня 2006 р. №327 “Про видачу ордера на квартиру АДРЕСА_2 громадянину ОСОБА_8”; виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 28 грудня 2006 р. №322 “Про видачу ордера на квартиру АДРЕСА_3 громадянину ОСОБА_6.” Визнано протиправною бездіяльність Монастирищенської міської ради та виконавчого комітету Монастирищенської міської ради щодо ухилення від оформлення відповідно до закону 30-квартирного житлового будинку по провулку Щорса, №3 у місті Монастирище. Залишено без розгляду позовну заяву в частині визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 01.03.2007 р. про видачу ордерів 13 особам на квартири АДРЕСА_1
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2008 р. постанова господарського суду Черкаської області від 29.03.2007 року залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.07.2009 р. постанова господарського суду Черкаської області від 29.03.2007 р. і ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2008 р. скасовані у зв’язку з порушенням правила предметної підсудності, провадження у справі закрито.
За даними Комунального підприємства Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації право приватної власності на АДРЕСА_1 (спірному будинку) зареєстровано громадянами.
Позивач за первісним позовом –приватне підприємство „Едельвейс” вважає, що 11 квартир із 30 в спірному будинку вибули із його володіння незаконно.
Ппозивач звернувся в суд з позовом, в якому просить суд визнати за ним факт набуття права власності на спірний житловий будинок в цілому станом на момент введення цього житлового будинку в експлуатацію, відповідно до акта Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 12.11.1993 р., затвердженого розпорядженням голови Монастирищенської районної державної адміністрації від 08.04.1996 р. № 110 і як на докази цього посилається на договір купівлі-продажу цього будинку від 12.03.1993 р. і акт Державної приймальної комісії про прийняття його в експлуатацію.
Спірні правовідносини виникли в період дії Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., тому судом, відповідно до п. 4 прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. при вирішенні спору застосовуються положення ЦК УРСР.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, перелік яких наведено в ст. 32 цього ж Кодексу.
Підписаний 12.03.1993р. між Монастирищенською фірмою „Кофі” і приватним малим підприємством „Едельвейс” договір купівлі-продажу незавершеного будівництва спірного будинку не може бути підставою для набуття прав власності на нього, оскільки продавець не був власником предмету договору. Подані позивачем докази, на думку суду, не підтверджують правомірність переходу прав власника до фірми “Кофі” від Монастрищенського заводоуправління будматеріалів та його правонаступника Черкаського тресту „Агробудіндустрія”. Сам лише факт оплати за платіжними дорученнями, на які посилається позивач, не може свідчити про набуття ним прав власності на спірне майно.
Не може бути також підставою виникнення прав власності на спірний будинок поданий позивачем акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 12.11.1993р. При цьому суд враховує пояснення голови цієї комісії про не підписання ним акту та відсутність у архіві відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Монастирищенської РДА документів щодо забудови 30-и квартирного житлового будинку по пров. Щорса, 3 в м. Монастирище, у тому числі даних щодо створення державної комісії, її роботи, оформлення акту державної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.
Доводи позивача за первісним позовом про набуття ним прав власності на спірний будинок на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.1993р. та акту введення в експлуатацію від 12.11.1993р. є такими що суперечать фактичним обставинам справи та приписам названого вище законодавства, а тому у його позові слід відмовити.
Вирішуючи спір за зустрічним позовом суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Судом встановлено, що за спірним договором його продавець-фірма “Кофі”не була власником предмету купівлі продажу, то такий договір суперечить ст.225 ЦК УРСР а тому підлягає визнанню не дійсним.
У той же час відповідно до ст.ст. 71, 76, 80 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
З матеріалів справи вбачається, що із зустрічним позовом до суду про визнання не дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку від 12.03.1993р. позивач звернувся 22.03.2010 р., тобто після закінчення строку позовної давності ще до набрання чинності положеннями ЦК України від 16.01.2003 р. Доводів про поважність причин цього строку він не навів.
За таких обставин колегія суддів вважє, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у зустрічному позові у зв’язку із закінченням строку позовної давності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (позивачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення, не надано також будь-яких доказів оплати за отримані послуги.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2011 у справі № 11-12/2575.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Едельвейс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 07.02.2011р. у справі № 11-12/2575 – без змін.
2. Матеріали справи № 11-12/2575 повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Ільєнок Т.В.