КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011                                                                                           № 3/11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка  В.В.

суддів:            Борисенко  І.В.

          Зубець Л.П.

при секретарі:            

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2011          

по справі № 3/11 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом   Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

до                   Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

                      страхова група»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Євролізинг»

про                стягнення 20809,62 грн.

за участю представників:

від позивача:          ОСОБА_1. – дов. № 679-ю від 22.12.2010р.

від відповідача :     не з"явились

від третьої особи:    не з»явились

          Постанова приймається 12.05.2011р. у зв»язку з оголошення в судовому засіданні 28.04.2011р.          перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення 20809,62 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2011р. у справі № 3/11позовні вимоги задоволенні частково.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 17520,14 грн. припинено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська                страхова група» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» 2994,03 грн. шкоди в порядку регресу, 102,57 грн. витрат по сплаті державного мита та 116,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2011р. у справі №  3/11 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю за відсутністю предмету спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2011р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 12.04.2011р.

В судовому засіданні 12.04.2011р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в  просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Встановлено, що в судове засідання 12.04.2011р. представник третьої особи не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011р. розгляд справи № 3/11 було відкладено на 28.04.2011р. у зв»язку з витребуванням додаткових документів.

В судовому засіданні 28.04.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12.05.2011р.

Розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 12.05.2011 було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. справу № 17/010-11 прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 12.05.2011р. представник відповідача та третьої особи не з’явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення 20809,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №61248-10-02 від 30.08.2007 внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки ЗАЗ Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування”та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки КАМАЗ 6520, реєстраційний номер НОМЕР_2 –ТОВ “Євролізинг”під управлінням ОСОБА_2., яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/3516044), а тому позивач вказує, що обов‘язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Місцевим судом позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 20809,62 грн. з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задоволені частково.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з довідки № 8391219 ВДАІ з обслуговування Костянтинівського району ГУ МВС України в Донецькій області від 14.05.2009 та постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області  у справі № 3-1161/2009, 11.05.2009 близько 15 год. 00 хв. в м. Костянтинівка, водій ОСОБА_2. керував автомобілем КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ТОВ “Євролізинг”, виконував маневр розвороту з правого положення та не надав дорогу автомобілю ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку по лівій смузі під керуванням ОСОБА_3., в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_2. порушив вимоги п. 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області  у справі № 3-1161/2009 від 27.07.2009, ОСОБА_2. визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Гончаровим В.Л. у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №61248-10-02 від 30.08.2007.

Відповідно до звіту № 299 від 28.05.2009, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 21 024,16 грн.

Звіт № 299 від 28.05.2009 здійснений оцінщиком Бережнюк О.В., який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтва та сертифікат.

Згідно товарного чеку від 25.06.2009. накладної № 28/37 від 19.06.2009 та акту виконаних робіт № ОУ-0000006, товарного чеку від 25.06.2009 вартість відновлювального ремонту ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, склала 26 074,00 грн.

На підставі договору страхування, розміру вартості ремонту автомобіля та акту виконаних робіт 28.08.2009 було складено страховий акт № 5640-02 від 02.09.2009 та розраховано суму страхового відшкодування.

Так, страховим актом № 5640-02 від 02.09.2009 позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 20 809,62 грн., що складають з  вартості відновлювального ремонту.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 13168 від 02.09.2009 (без ПДВ).

Статтею 27 Закону України “Про страхування”та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 20 809,62  грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, транспортний засіб –КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ТОВ “Євролізинг” та знаходився під керуванням ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина особи, яка керувала автомобілем КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов‘язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та ТОВ “Євролізинг” було укладено договір (поліс) № ВС/3516044 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов’язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу КАМАЗ 6520, державний номерний знак НОМЕР_2 –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ТОВ “Євролізинг”. Вказаним договором передбачено, що строк дії договору з 00:00 год. 09.10.2008 до 08.10.2009 включно, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., розмір франшизи не визначено.

Згідно ст. 12.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже з урахуванням викладеної норми розмір франшизи згідно договору полісу № ВС/3516044 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 510 грн.

Статтею 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов‘язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В матеріалах справи наявний звіт № 299 від 28.05.2009р. з якого вбачається, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 21 024,16 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу вих. № 5492 від 02.11.2009 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 20 809,62 грн. До вказаного листа були доданий пакет документів для здійснення такої виплати.

Відповідач у своїй відповіді № 03/09169 від 23.06.2010 зазначив, що для виплати страхового відшкодування  позивачу слід надати копію експертної оцінки, в якій визначено розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, під час ДТП, та копію розрахунку позивача розміру страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем у місячний строк з дня отримання претензії позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Оскільки, страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, а відповідно до полісу № ВС/3516044 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 510,00 грн., тому розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача становить 20 514,16 грн. (21 024,16 грн. (вартість матеріального збитку відповідно до звіту №  299 від 28.05.2009) –510,00 грн.(франшиза)).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 1128 від 07.02.2010, відповідачем було перераховане позивачу страхове відшкодування в розмірі 17 520,14 грн.

Відповідач в обґрунтування сплати позивачу саме суми відшкодування в розмірі 17 520,13 грн. посилається на те, що розрахунок ним здійснений на підставі звіту № 299 від 28.05.2009 за вирахуванням франшизи та ПДВ.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями відповідача про те, що від суми відшкодування має бути відраховано ПДВ, оскільки відповідно до абзацу 1 п. 17 постанови КМ України  “Про затвердження Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов‘язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість.

З висновку звіту №  299 від 28.05.2009  дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля ЗАЗ Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1, що матеріальний збиток, завданий власникові цього автомобіля, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 21 024, 16 грн. без зазначення суми податку на додану вартість.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі –це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані відповідачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині стягнення суми в розмірі 17 520,14 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 2 994,03 грн. (20 514,16 грн. –17 520,16 грн.) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом (відповідачем) в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу та суду апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.  Не надано також доказів, що при виплаті страхової суми відповідачем було враховано податок на додану вартість.

Таким чином, наявні в апеляційній скарзі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а також нормативно та документально не підтверджуються.

          За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий  суд дійшов вірного висновку  про  часткове задоволення  позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2011р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105  ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» компанія» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі  №  3/11 від 15.02.2011р. залишити без змін.

Матеріали справи № 3/11 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Зубець Л.П.