КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2011 № 28/342
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іваненко Ю.Г.
Лосєва А.М.
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1.- представник за довіреністю № 14/09/10 від 14.09.2010;
від відповідача: ОСОБА_2. - представник за довіреністю б/н від 31.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2011 р. у справі № 28/342
за позовом закритого акціонерного товариства «Відкритий лист», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С», м. Київ
про стягнення 46434 грн. 28 коп.
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2010 року закрите акціонерне товариство «Відкритий лист» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 46434 грн. 28 коп.
В обґрунтування позовних вимог, позивач, керуючись нормами ст.ст. 193, 256 ГК України та 526, 530, 692 та 712 ЦК України, посилається на невиконання відповідачем умов договору б/н від 01.11.2007 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 46434 грн. 28 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.01.2011 р. позовні вимоги задоволено (суддя О.С. Копитова).
Стягнуто з відповідача на користь позивача 46434 грн. 28 коп. основного боргу, 464 грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване п.п. 4.11, 6.1.1 п. 6.1 договору б/н від 01.11.2007, ст. 193 ГК України, ст.ст. 212, 525, 526, 530, 692, 712 ЦК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило рішення господарського суду від 18.01.2011 р. у справі № 28/342 скасувати повністю, провадження у справі № 28/342 припинити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом існувало рішення господарського суду міста Києва, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет з тих же підстав.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві б/н від 22.03.2011 на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2007 року між закритим акціонерним товариством «Відкритий лист» - постачальник (далі по тексту ЗАТ «Відкритий лист») та товариством з був укладений договір б/н (далі по тексту - договір), у відповідності до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується в зумовлені строки передати товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку визначеному цим договором.
За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Як вбачається з матеріалів справи у червні 2010 року ЗАТ «Відкритий лист» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ГАРТ-С» про стягнення боргу та штрафних санкцій (основного боргу в розмірі 46434 грн. 28 коп., пені в розмірі 4824 грн. 71 коп., інфляційних витрат в розмірі 3854 грн. 05 коп. та 3% річних в розмірі 992 грн.29 коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.10.2010 у справі № 1/256 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
05.11.2010 ЗАТ «Відкритий лист» звертається до ТОВ «ГАРТ-С» з позовом про стягнення боргу в розмірі 46434 грн. 28 коп.
Апелянт зазначає, що на момент звернення позивача до суду з позовом існувало рішення господарського суду міста Києва у справі № 1/256, в якому суд в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами про той же предмет з тих же підстав.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач мотивує правильність рішення суду першої інстанції у справі № 28/342 тим, що підстави пред’явлення вищезгаданих позовних заяв різні.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги у справі № 1/256 обґрунтовані невиконанням відповідачем п.п. 2.4, 3.1, 5.3, 6.1.1 договору б/н від 01.11.2007, ст. 193 ГК України, ст. 692 та 712 ЦК України.
Підставою позовних вимог у справі № 28/342 є порушення відповідачем умов договору поставки б/н від 01.11.2007, а саме п.п. 2.4, 3.1, 5.3, 6.1.1, а також ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 526, 530, 692 та 712 ЦК України.
Судом першої інстанції відхилено клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України у зв’язку з тим, що у справі № 1/256 в позовних вимогах відмовлено лише з підстав неподання всіх доказів на підтвердження суми заборгованості.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при вирішенні спору по суті суд першої інстанції не надав правової оцінки питанню ідентичності підстав, з якими звернувся позивач до суду в перший та другий раз.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з’ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов’язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Роз’ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами, внесеними роз’ясненням президії Вищого арбітражного суду України від 18.11.1997 № 02-5/445, роз’ясненням Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609) передбачено наступне:
«З метою забезпечення однакового і правильного застосування процесуальних норм президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення. (Вступна частина із змінами, внесеними згідно роз’яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609).
Перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Принципова відміна наслідків цих дій полягає у тому, що у першому випадку повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, а у другому (після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду) позивач має право знову звернутись до господарського суду з тим же позовом у загальному порядку. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно роз’яснення Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609).»
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд не виконав всі вимоги процесуального закону, не перевіривши усі обставини, вирішив спір з порушенням процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.ст. 43, 104 ГПК України наявні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 80, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2011 р. у справі № 28/342 скасувати.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРТ-С» на рішення господарського суду міста Києва від 18.01.2011 р. у справі № 28/342 задовольнити.
Припинити провадження у справі № 28/342.
Головуючий суддя Разіна Т.І.
Судді Іваненко Ю.Г.
Лосєв А.М.
11.04.11 (відправлено)