КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2011                                                                                           № 05-5-45/5656

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Авдеєва  П.В.

суддів:            Коршун Н.М.

          Куксова В.В.

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП”: ОСОБА_1., ОСОБА_2. – представники за довіреностями,

від Підприємства „Переяслав-Хмельницький „Акрокоопвиробник”: ОСОБА_3. – представник за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2011 року

про повернення зустрічної позовної заяви у справі №45/98 (суддя Балац С.В.)

за позовом Підприємства „Переяслав-Хмельницький „Акрокоопвиробник”  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП”

про стягнення 76432,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

           Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2011р. по справі № 05-5-45/5656(45/98) зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі ч.1 ст.60, п.п. 4, 6 ст.63 ГПК України.

          Не погоджуючись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП” звернулося з апеляційною скаргою та просить її скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши підстави залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зустрічна позовна заява разом з доданими до неї матеріалами - направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті, з наступних підстав.

       Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2011р. по справі №05-5-45/5656(45/98) повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП” до Підприємства „Переяслав-Хмельницький „Акрокоопвиробник” про стягнення 76432,00 грн. на підставі пунктів 4, 6 статті 63 та частини 1 статті 60 ГПК України з посиланням на те, що не подано доказів надсилання Підприємству „Переяслав-Хмельницький „Акрокоопвиробник” доданих до позовної заяви документів; не подано доказів сплати державного мита в установленому порядку; зустрічну позовну заяву подано після початку розгляду господарським судом справи по суті.

        Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду та вважає його помилковим з огляду на наступне.

       Відповідно до п.4 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

      Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

      Відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту „Зараховано в доход бюджету ______крб. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

     Як вбачається з платіжних доручень №320 від 27.05.2011р. позивачем було сплачено державне мито у розмірі 672,64 грн. На зворотній стороні вказаного платіжного доручення є напис (помітка)  Київського відділення Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” у м. Києві, що держмито в сумі 672,64 грн. перераховано в дохід державного бюджету. Цей напис скріплений підписом керівника відділення і відтиском печатки банку.

     Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, а у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету господарський суд вправі витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано.

     Відповідно до п.6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

     Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.57 ГПК України до позовної заяви було додано документ, який підтверджує відправлення відповідачу копії позовної заяви, а саме:  фіскальний чек №5206 від 27.05.2011р., виданий поштовим відділенням УДППЗ “Укрпошта”.

       Крім того, до позовної заяви було додано опис вкладення до листа. В опису вкладення до цінного листа в графі загальний підсумок предметів і оголошеної цінності було вказано, що загальна кількість аркушів 28, хоча сама позовна заява викладена на 6 аркушах. З зазначеного можна зробити висновок, що позовна заява була відправлена з додатками.   

       У застосуванні пункту 6 статті 63 ГПК господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Доданий до позовної заяви реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру. Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у позивача не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270), і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.

        Отже, судом першої інстанції не обґрунтовано, в даному випадку, застосовано п.6 ст.63 ГПК України.   

         Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

          З оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 року, вбачається, що ухвалою від 16.05.2011 року розгляд справи відкладався на 30.05.2011 року. У вказаному засіданні заслуховувались пояснення позивача та вирішувались клопотання, що поступили від учасників судового процесу.

          30.05.2011 року до місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП”  до  Підприємства „Переяслав-Хмельницький „Акрокоопвиробник” про стягнення 66 988,55 грн.

          Повертаючи зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП” без розгляду місцевий господарський суд зазначив, що вона подана після початку розгляду справи по суті.

          З матеріалів справи вбачається, що 13.05.2011р. позивачем за зустрічним позовом було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю бути присутнім на засіданні, яке було призначене на 16.05.2011р. Як зазначалось вище 16.05.2011р. суд переніс розгляд справи на 30.05.2011р. З цього випливає, що клопотання було задоволено і розгляд справи перенесений на 30.05.2011р. Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що 16.05.2011р. було розпочато розгляд справи по суті.            

          Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що застосування судом першої інстанції частини 1 статті 60 та пунктів 4, 6 статті 63 ГПК України є безпідставним, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП” підлягає задоволенню.

          За таких обставин, ухвалу Господарського суду м. Києва  від 31.05.2011р. по справі №05-5-45/5656(45/98) слід скасувати, а матеріали справи направити на розгляд до Господарського суду м. Києва.

          Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-виробнича компанія „ВС-ГРУП” задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.05.2011р. по справі №05-5-45/5656(45/98)  скасувати.

3.          Матеріали справи №05-5-45/5656(45/98) передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      Авдеєв  П.В.

Судді                                                                                          Коршун Н.М.

                                                                                          Куксов В.В.

21.07.11 (відправлено)