КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2011 № 05-5-25/5347
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача –Боженко Я.В.,
від відповідача –Браєр Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “Житловисотбуд” б/н від 26.05.2011
на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.05.2011
№05-5-25/5347
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Житловисотбуд”, м.
Київ
до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу
Київської міської ради, м. Київ
про визнання недійсним окремого пункту договору
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2011 (суддя Морозов С.М.) позовну заяву ТОВ “Житловисотбуд” повернуто без розгляду на підставі п. 10 ст. 63 ГПК України. Ухвалу суду мотивовано тим, що в квитанції №219 від 16.05.2011 поданій як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у призначенні платежу не вказано найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою та не вказано прізвище посадової особи банківської установи, яка підписала квитанцію, що суперечить вимогам п. 11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив її скасувати, а позовні матеріали передати на розгляд до господарського суду міста Києва. В своїй апеляційній скарзі позивач зазначив, що до позовної заяви був доданий оригінал квитанції №219 від 16.05.2011, який є належним доказом про сплату позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Реквізити вказані в зазначеній квитанції відповідають реквізитам господарського суду міста Києва, що містяться на офіційному сайті господарського суду міста Києва та на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, позивач зазначає, що є невірними висновки суду про те, що в поданій квитанції не зазначено прізвище посадової особи, яка приймала до сплати квитанцію, оскільки в поданій квитанції зазначено прізвище касира, а саме: ОСОБА_1.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до п. 3-1, ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем до позовної заяви доданий оригінал квитанції №219 від 16.05.2011 про оплату 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради.
Як зазначалось вище суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказана квитанція не оформлена належним чином та повернув позовну заяву без розгляду.
Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду враховуючи наступне.
Згідно з п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства.
Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Таким чином, підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, тільки відсутність доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.10 ч.1 ст.63 ГПК України), а до позовної заяви позивача додана квитанція від №219 від 16.05.2011 на суму 236 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів констатує, що до позовної заяви додані належні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення позовних матеріалів з підстав відсутності доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно, ухвала № 05-5-25/5347 від 23.05.2011 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Житловисотбуд”– задоволенню.
За правилами ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, матеріали заяви передаються на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.05.2011 №05-5-25/5347 скасувати.
2. Матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Житловисотбуд” передати на розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Калатай Н.Ф.
Пашкіна С.А.