ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122     

УХВАЛА

08.08.2011Справа №5002-34/3151.1-2011

     За заявою                          Відкритого акціонерного товариства “АТП-1263”

                                    (95000, м. Сімферополь,  вул. Глінки, буд. № 63)

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом                    Феодосійської міської ради

   (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 4)

до відповідача               Відкритого акціонерного товариства “АТП-1263”

                                  (95000, м. Сімферополь,  вул. Глінки, буд. № 63)

про                                   зміну умов договору оренди землі

      Суддя А.Р. Ейвазова

п р е д с т а в н и к и :

від позивача –  не з’явилися;

від відповідача – ОСОБА_1 за дов. від 18.04.2011р. №23

Суть спору: Феодосійська міська рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “АТП-1263” про зміну умов договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 040701900007 від 19.01.2007 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “АТП-1263” та Феодосійською міською радою, виклавши пункти такого договору у наступній редакції:

-          п.1 слова “зона “Промислово-складська 2” №99”, читати: “з 01.01.2009 р. економіко - планувальна зона № 40”;

-          п. 5 читати у наступній редакції: “Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (включно) - 3674887,76 грн., з 01.01.2009 р.-7507037,78 гривень;

-          п. 9 договору читати у наступній редакції: “Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. (включно) - у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків грошової оцінки земельної ділянки та розміром 146995,51 грн., з 01.01.2009 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 225211,13 грн. за рік;

-          п.10 читати у наступній редакції: “Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”;

-          п.12 абзац 2- читати у наступній редакції: “Зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством”;

-          п. 33 читати у наступній редакції: “Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які з невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.

   Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

   Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

   У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

  Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду”.

-          доповнити пунктом 43 у наступній редакції : “Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом”.

Ухвалою господарського суду АР  Крим від 28.10.2010 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Потопальским С.С. та за нею порушено провадження у справі №5002-11/5246-2010 (а.с.1-2).

Рішенням господарського суду АР Крим від 10.03.2011р. позов задоволено частково. Відповідно до вказаного рішення змінені умови укладеного між Феодосійською міською радою  та Відкритим акціонерним товариством “АТП-1263» договору оренди землі від 29.12.2006 р., реєстраційний номер 01 116 000 000 101 60 016, а саме пункти договору викладені  у наступній редакції:

-  П. 1 - зона “Промислово-складська 2” №99”, читати:   “економіко - планувальна зона № 40”;

- П.5 - “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7949953,01гривень”;

- П.9 - “Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься орендарем, починаючи з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким внесені ці зміни, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та загальним розміром 225211,13  за рік”.

При цьому, у задоволенні позову про внесення інших змін до договору відмовлено (т.1 а.с.124-131).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.06.2011р. вищевказане рішення суду залишено без змін (т.2 а.с.64-83).

26 липня 2011р. до суду надійшла заява Відкритого акціонерного товариства “АТП-1263” про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 10.03.2011р. у справі №5002-11/5246-2010 за нововиявленими обставинами (т.2 а.с.88-90).

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями розгляд даної заяви призначено судді господарського суду АР Крим Ейвазовій А.Р  із привласненням справі №5002-34/3151.1-2011 (т.2 а.с.87).

28.07.2011р. заява прийнята та призначена до розгляду в судовому засіданні 08.08.2011р. (т.2 а.с.102-104).

У поданій заяві ВАТ «АТП-1263» посилається на те, що постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011р. у справі №5002-5/6215-2010, у якій Відкрите акціонерне товариство“АТП-1263” є одним з позивачів, зазначено, що жодним діючим  законом не передбачено право будь – якого уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, у тому числі і Феодосійською міською радою, оспорювати або не визнавати договірні ціни на оренду земельних ділянок в односторонньому порядку у зв’язку з введенням нових ставок орендної плати, нової грошової оцінки землі або граничних розмірів земельного податку.

Крім того, відповідною постановою, як вказує заявник, визначено, що положення Закону України від 03.06.2008р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не розповсюджують свою дію на договори оренди, які були укладені до набрання чинності вказаним законом.

Відповідні обставини ВАТ «АТП-1263» вважає істотними для вирішення спору у даній справі та такими, що не були відомі йому  на момент прийняття судових актів у даній справі (т. 2 а.с. 88-90).

Позивач у справі – Феодосійська міська рада відзиву на заяву про перегляд прийнятого рішення за нововиявленими обставинами не надала; повноважний представник позивача в судове засідання не з’явився.

Зважаючи на те, що позивач належним чином повідомлений по час і місце засідання суду шляхом направлення йому копії ухвали від 28.07.2011р., отримання якої 01.08.2011р. підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.110), а, за змістом ч.4 ст.114 ГПК України, неявка учасників процесу не є перешкодою для розгляду відповідної заяви, розгляд  заяви здійснювався за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив  рішення господарського суду АР Крим від 10.03.2011р. у даній справі скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ВАТ «АТП-1263», суд вважає подану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підстави для перегляду судових рішень визначені ст.112 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є:

-          істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.113 ГПК України);

-          встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

-          встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

-          скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

-          встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Підставою подання відповідної заяви позивач вказує п.1 ч.2 ст.113 ГПК України, відповідно до якої такою підставою є наявність істотних обставин, що не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Із змісту вищевказаного пункту вбачається, що обставини, для того, щоб їх кваліфікувати як нововиявлені, мають відповідати наступним ознакам у сукупності:

-          вони існували під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;

-          є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов’язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;

-          виявлені після набрання чинності судовим актом законної сили.

При цьому, самими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони , а також інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору.

Однак, обставини, на які відповідач – ВАТ «АТП-1263» посилається у поданій заяві про перегляд рішення в порядку, визначеному розділом ХІІІ ГПК України, не є нововиявленими, оскільки не характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст.112 ГПК України.

Так, фактично у поданій заяві відповідач посилається не на певні юридичні факти, які йому стали відомі у зв’язку з прийняттям такої постанови касаційної інстанції, а на висновки суду касаційної інстанції, висловлені у постанові від 21.06.2011р.

Зокрема, відповідні висновки викладені у постанові, яка прийнята Вищим господарським судом України за результатами перегляду у касаційному порядку судових актів у справі №5002-5/6215-2010р. за позовом ТОВ «Фірма «Такт», ТОВ «Плеяда ЛТД», МБВПП «Алла Прима», ТОВ «Фірма «Передові технології парашутубудування», ТОВ «Будторгмайолика», ВАТ «АТП-1263», ЗАТ «Феодосійський завод будівельних матеріалів», ТОВ «Олександрит», ТОВ «Нафта-Шельф», ТОВ «Техноторг 2000», ПП «Орбітал», фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Феодосійської міської ради про визнання частково недійсним рішення та визнання права на користування земельною ділянкою.

Переглядаючи судові акти у вказаній справі, касаційна інстанція вказала, що жодним діючим законом не передбачено право будь-якого уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, у тому числі і відповідача у такій справі – Феодосійської міської ради оспорювати або не визнавати договірні ціни на оренду земельних ділянок в односторонньому порядку у зв’язку з введенням нових ставок орендної плати, нової грошової оцінки землі або граничних розмірів земельного податку. Крім того, зазначеною постановою суд касаційної інстанції дійшов висновку про неможливість застосування деяких законів до договорів оренді, які укладені до набрання ними чинності.

Між тим, підставою для перегляду судом першої інстанції прийнятого ним рішення, що набрало законної сили, за змістом п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, як вже вказувалось, є саме факти, а не висновки, здійснені за наслідками оцінки певних, встановлених фактів, у т.ч. оцінки судом касаційної інстанції правильності застосування певних законів під час оцінки відповідних фактів судами першої та апеляційної інстанції, які здійснені під час розгляду іншої судової справи.   

Неправильне застосування законодавчих актів, застосування актів державних чи інших органів без врахування ч.2 ст.4 ГПК України, у т.ч. прийнятих без додержання повноважень таких органів, в порушення ч.2 ст.19 Конституції України,  тощо  не є підставою для перегляду рішення у порядку, визначеному розділом ХІІІ ГПК України.

Так, порушення або неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права могли бути лише підставою для оскарження відповідачем відповідного судового акта, зокрема, у касаційному порядку.

За таких обставин, підстав для задоволення поданої заяви не має і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2011р. у даній справі за результатами перегляду за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86,112,114 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2011р. у справі №5002-11/5246-2010 за результатами перегляду його за нововиявленими обставинами за заявою ВАТ «АТП -1263»  залишити без змін.

2.          Копію ухвали направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ейвазова А.Р.