КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2011 № 01-10-14/1645
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Верховця А.А.
при секретарі: Корінній А.О.
від ініціюючого кредитора:ОСОБА_1. (довіреність від 04.01.2011 року № 35/08);
від боржника:не з’явились;
від Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»: ОСОБА_2. (довіреність від 23.12.2010 року № 179/10);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2011
у справі № 01-10-14/1645 (суддя Чевгуз О.В.)
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі
м. Черкаси
до Науково-виробничого комплексу «Фотоприлад»
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.05.2011р. у справі № 01-10-14/1645 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до Науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» про визнання банкрутом задоволено заяву керівника боржника про затвердження мирової угоди та припинено провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема частини 4 статті 37, статті 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскарженої ухвали не досліджено джерела, за рахунок яких планується забезпечити виконання мирової угоди, а також не надано правової оцінки тій обставині, що пункт 3.2.1.3 мирової угоди суперечить Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729, пунктом 13 якого передбачено, що постачання природного газу здійснюється тільки за умови забезпечення його 100% оплати грошовими коштами.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» висловився за задоволення апеляційної скарги, представник Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси висловився за її відхилення.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників провадження у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) мирова угода це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Рішення про укладення мирової угоди приймається на засіданні комітету кредиторів. Від імені кредиторів рішення приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів –членів комітету, від імені боржника –керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 37 Закону мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
Частиною 2 статті 37 Закону передбачено, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.
Господарський суд, розглядаючи заяву про затвердження мирової угоди, зобов’язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладання мирової угоди, навіть, якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди (ч. 2 ст. 38 Закону).
Згідно зі ст. 38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
Таким чином, виходячи зі змісту частини третьої зазначеної статті, завдання господарського суду полягає у перевірці дотримання порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом, а також дослідженні умов мирової угоди на предмет їх відповідності чинному законодавству.
З матеріалів справи вбачається, що Зборами комітету кредиторів Науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» 17.05.2011 прийнято рішення про укладення мирової угоди між кредиторами та боржником.
Як вбачається, мирова угода підписана боржником – керівником боржника та головою комітету кредиторів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується змістом мирової угоди від 17.05.2011 року, укладеної між боржником та комітетом кредиторів у справі № 01-10-14/1645, її умови не суперечать вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону (ч. 9 ст. 7 Закону).
У зв'язку з чим, від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів (ч. 5 ст. 35 Закону).
Довід скаржника про те, що мирова угода суперечить Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729, пунктом 13 якого передбачено, що постачання природного газу здійснюється тільки за умови забезпечення його 100% оплати грошовими коштами, спростовується змістом пункту 3.2.1.3 мирової угоди, положеннями якої не передбачено прощення боргу й натомість встановлено, що вимоги четвертої черги погашаються шляхом розстрочення протягом березня 2015 року.
Довід скаржника про те, що мирова угода суперечить Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729, пунктом 13 якого передбачено, що постачання природного газу здійснюється тільки за умови забезпечення його 100% оплати грошовими коштами, спростовується змістом пункту 3.2.1.3 мирової угоди, яким встановлено, що вимоги четвертої черги погашаються шляхом розстрочення протягом березня 2015 року. На користь викладеного свідчить та обставина, що відповідним положенням мирової угоди не передбачено прощення боргу, а натомість встановлено розстрочення виплати заборгованості кредиторам четвертої черги, в тому числі скаржнику.
Як вбачається, під час укладання мирової угоди встановлений порядок укладання угоди порушений не був, мирова угода підписана уповноваженими представниками і не суперечить законодавству.
Доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції порядку укладання мирової угоди спростовуються вищевикладеним.
При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку про те, що порушення норм процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали господарського суду відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 30.05.2011р. у справі № 01-10-14/1645 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» – без задоволення.
Справу № 01-10-14/1645 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Верховець А.А.
08.07.11 (відправлено)