КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2011                                                                                           № 13/34

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка  В.В.

суддів:            Борисенко  І.В.

          Лосєва  А.М.

при секретарі:            

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Нектар»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2011р.          

по справі № 13/34 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом   Об»єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче

                     підприємство «Нектар»

про                стягнення 14318,78 грн.

за участю представників:

від позивача:          не з»явились

від відповідача :     ОСОБА_1 – дов. № б/н від 10.02.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Об»єднання підприємств «Українська ліга музичних прав» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Нектар» про стягнення 14318,78 грн.

          Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.03.2011р. у справі № 13/34 позовні вимоги задоволенні частково.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче                      підприємство «Нектар» на користь Об»єднання підприємств «Українська ліга музичних прав» 12000 грн. винагороди, пені 28,27 грн. інфляційні 1237 грн. та 3% річних 375,63 грн., 136,41 грн. державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду у судах.

          В частині вимог про стягнення 500 грн. винагороди, 177,88 грн. пені, 2000 грн. послуг адвоката відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2011р. у справі № 13/34 скасувати та залишити позов без розгляду повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Нектар» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 12.05.2011р.

Розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 12.05.2011 було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. справу № 13/34 прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 12.05.2011р. представник позивача не з’явився, але через відділ документального забезпечення 11.05.2011р. подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. розгляд справи № 13/34 було відкладено у зв»язку з витребуванням додаткових документів.

Встановлено, що в судове засідання 12.05.2011р. представник позивача не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

  Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.02.2008р. між Об»єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав» (далі позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Нектар» (далі відповідач) був укладений договір № ЧС/01/02/08.

Відповідно до умов договору позивач видає компанії відповідач дозвіл на публічне виконання фонограм, а також зафіксованих в них творів та їх виконань в закладах зазначених в додатку № 1 до договору, компанія зобов’язується сплачувати погоджену в додатку № 1 до договору винагороду за публічне виконання фонограм.

Відповідно до п. 2.2.1 договору компанія зобов’язується не пізніше 5 днів після закінчення звітного місяця виплачувати винагороду, погоджену сторонами у відповідних додатках до договору.

Згідно додатку № 1 до договору сторонами погоджено щомісячну винагороду за публічне виконання фонограм в кафе “Гетьманsclub”м. Чернігів, пр. Перемоги, 83 в сумі 500 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.4 договору компанія зобов’язується сповіщати позивача, в письмовому вигляді у десятиденний строк у випадку припинення компанією використання фонограм, способами зазначеними в п. 1.1 договору з моменту виникнення таких обставин.

Проте у тексті договору, не має пункту п.1.1. за цифровим позначенням.

Згідно п. 3.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р., при цьому п.2.2.1, 2.2.5 договору залишаються в силі до повного виконання компанією своїх зобов’язань, що виникли під час дії договору. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить у письмовій формі іншу сторону про розірвання договору протягом місяця до настання вищевказаної дати закінчення дії договору, він вважається пролонгованим ще на один рік і так далі.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті винагороди за публічне виконання фонограм за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2010 р. в сумі 12500 грн.

Відповідачем надано договір оренди нежитлового приміщення від 20.11.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТВП “Нектар” та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2

Згідно даного договору орендодавець (відповідач) зобов’язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення в якому розміщене кафе  “Гетьманsclub”за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 83 площею 150 кв. м, а орендар зобов’язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату.

Строк дії даного договору з 01.12.2008 р. і діє протягом одного року, тобто до 01.12.2009 р.

Між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 підписано акт передачі –приймання власності від 01.12.2008 р. в оренду згідно умов договору.

15.11.2010 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 підписано акт передачі –приймання власності з оренди.

01.12.2010 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до умов договору орендодавець (відповідач) зобов’язується передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення в якому розміщене кафе “Гетьманsclub” за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 83 площею 150 кв. м, а орендар зобов’язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату.

Строк дії даного договору з 01.12.2010 р. по 01.12.2011 р.

01.12.2010 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 підписано акт передачі –приймання власності в оренду згідно умов договору.

Відповідачем надано лист № 17 від 20.11.2008 р. зі змісту якого вбачається  повідомлення  позивача про припинення з 01.12.2008 р. публічного використання фонограм відповідно до п. 2.2.4 договору ЧС/01/02/08 в зв’язку з передачею приміщення кафе “Гетьманsclub” за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 83в оренду ФОП ОСОБА_2

Наявністю цих обставин, відповідач заперечує заявлений позов, а саме вважає, що він належним чином виконав свої зобов’язання по договору, в зв’язку з чим вони припинились.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме  листа Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівські області №154-Р/32-131 від 23.02.2011 року та листа ДПІ у м. Чернігів №3151/10/19-025 від 25.02.2011 року, відповідач отримував ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями  за адресою м. Чернігів пр.Перемоги,83 кафе “Гетьманsclub” зі строками дії до 31.11.2009 року, 31.11.2010 року та 31.11.2011 року та сплачував збір за діяльність в кафе.

Наведені докази підтверджують факт здійснення відповідачем в кафе “Гетьманsclub” підприємницької діяльності саме в період з 1.12.2008 року по 31.12.2010 року.

Колегія суддів вважає, що надані  договори оренди відповідача з іншими суб’єктами господарювання на 150 м.кв., не свідчать про повну відсутність вчинення відповідачем  господарської діяльності в приміщенні кафе “Гетьманsclub” та не спростовують  факт наявності правовідносин у сторін по справі по договору № ЧС/01/02/08.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що направлення 20.11.2008 року відповідачем простою кореспонденцією листа №17  на адресу позивача, яким сповіщено про припинення 01.12.2008 року публічного використання фонограм, не свідчить про припинення дії договору №ЧС/01/02/08, оскільки зі змісту п..3.1. договору для його припинення необхідно вчинити наступні дії - повідомити у письмовій формі іншу сторону про розірвання договору протягом місяця до настання  дати закінчення дії договору, якщо таких дій не відбулось то договір вважається продовженим на один рік і так далі.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про припинення дії договору, в зв’язку з чим не можна вважати припиненими правовідносин сторін по договору  №ЧС/01/02/08, а тому договір був продовжений сторонами відповідно до 31.12.2009 та 31.12.2010 років.

Відповідач не вчинив  дій направлених на розірвання або припинення договору, сплатив за грудень 2008 року  суму 500 грн. згідно платіжного доручення №511 від 01.12.2008 року з призначенням платежу: за публічне виконання музичних творів за грудень 2008 року  згідно договору №ЧС/01/02/08 від 01.02.2008 року.

Оплату відповідачем винагороди в грудні 2008 року суд розцінює як вчинення фактичних дій направлених на виконання правовідносин по договору №ЧС/01/02/08  .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що договір був пролонгований на період 2009-2010 роки, зобов’язання у сторін за умовами договору були наявні протягом 2009-2010 років,  а відповідач належним чином зобов’язань по оплаті винагороди за публічне виконання фонограм своєчасно та в повному обсязі  в період з 01.01.2009 року  по 31.12.2010 року не виконав.

В зв’язку з цим  сума заборгованості відповідачем перед позивачем по оплаті винагороди становить 12000 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, оскільки як зазначено вище відповідачем сплачена сума 500 грн. за грудень 2008 року й право позивач не порушено.

Згідно п. 3.2 договору у випадку відсутності оплати винагороді компанією протягом трьох місяців компанія зобов’язується крім погашення заборгованості виплатити позивачу пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день затримки платежів.

Позивачем відповідно до п. 3.2 договору нараховано пеню в сумі 206,15 грн. за період з 06.01.2009 р. по 05.07.2009 р. Згідно наданого позивачем розрахунку загальна сума пені при складанні сум складає 214,44 грн.

Однак, з урахуванням встановленого тримісячного строку  на отримання винагороди за п.3.2 договору, правомірним початком нарахування пені за порушення грошових зобов’язань, з урахуванням оплати винагороди за грудень,  суд вважає за січень 2009 року з 6 травня 2009 року, за лютий 2009 року з 6 червня 2009 року, за березень 2009 року з 6 липня 2009 року, й так далі.

А тому, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 28,27 грн. за період з 06.05.09 року з суми 500 грн. та з 06.06.09 року з суми 1000 грн., з урахуванням дати початку та закінчення проведеного розрахунку позивачем по справі, в решті вимог на суму 177,88 грн. є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Відповідно до  ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від  простроченої суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 3 % річних в сумі 375,63 грн. за період з 06.01.2009 р. по 05.01.2011 р. та індекс інфляції в сумі 1237 грн. за період з січня 2009 р. по грудень 2010 р., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню . При цьому суд зауважує на тому, що умовами договору нарахування 3% річних та інфляційних не поставлено в залежність від тримісячного строку, який в свою чергу сторони п.3.2. договору встановили тільки для нарахування пені.

Позивачем заявлено до стягнення суму 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Між позивачем та ОСОБА_4, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 489 від 13.05.2010 р. укладено договір ЧН-04/11 про надання правової допомоги від 05.01.2011 р. на представлення та захист інтересів позивача в господарському суді Чернігівської області.

Відповідно до умов договору розмір гонорару за надані правові послуги складає 2000 грн.

Позивачем надано як доказ оплати послуги квитанцію до прибуткового касового ордеру № 7 від 06.01.2011 р. на суму 2000 грн., виданого адвокатом  ОСОБА_4

Однак, належним та допустимим доказом здійснення оплати суми 2000 грн. адвокату є видатковий касовий ордер каси (касиру) позивача, відповідно до п.3.4. Положення про ведення касовий операцій в національній валюті в Україні , затвердженими  Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року зареєстрованою в МЮ України 13.01.2005 року за №40/10320.  

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає,що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову про стягнення суми 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом (відповідачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення, не надано також будь-яких доказів оплати за отримані послуги.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2011р. у справі № 13/34.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Нектар» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.03.2011р. у справі № 13/34 – без змін.

2. Матеріали справи № 13/34 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Лосєв  А.М.