КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2011                                                                                           № 9/180-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка  В.В.

суддів:            Борисенко  І.В.

          Лосєва  А.М.

при секретарі:            

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки»

на окрему ухвалу  Господарського суду Київської області від 13.12.2010р.          

по справі № 9/180-10 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом   Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та

                      радіаційної безпеки»

до                  Державного спеціалізованого підприємства «Регіональне управління

                     забезпечення організаційно-технічної та розпорядчої діяльності»

третя особа  Головне управління Державного казначейства України у Київській області

про                стягнення 4025,68 грн.

за участю представників:

від позивача:        ОСОБА_1 – дов. № 005/1193 від 30.05.2011р.  І

від відповідача :     не з"явились

від третьої особи не з"явились

ВСТАНОВИВ:

  Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Регіональне управління забезпечення організаційно-технічної та розпорядчої діяльності» про стягнення 4025,68 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області  від 13.12.2010р. у справі № 9/180-10 позовні вимоги задоволенні частково.

Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства «Регіональне управління забезпечення організаційно-технічної та розпорядчої діяльності» на користь Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» основний борг в сумі 2984,53 грн. державне мито в сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Окремою ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. по справі № 9/180-10 було звернено увагу Директора Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» Громову Г.В. на організацію роботи юридичного відділу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», на професійну підготовку працівників під час підготовки витребуваних судом документів, провести у відповідності правовстановлюючі документи Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки».

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені сум пені, інфляційних втрат, 3% річних та суми штрафу та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2011р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 9/180-10 на 10.03.2011р.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2011р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» на окрему ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. повернуто на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України.

Позивач усунувши недоліки вдруге звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від14.02.2011р. відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу позивача з доданими до неї документами на окрему ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" задоволено частково. Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. у справі № 9/180-10 скасовано в частині відмови щодо стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та розподілу судових витрат, з прийняттям нового рішення в цій частині. Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства "Регіональне управління забезпечення організаційно-технічної та розпорядчої діяльності" на користь Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" 220 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 68 грн. 19 коп. –три відсотка річних, 82 грн. 94 коп. –державного мита, 191 грн. 90 коп. –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. у справі № 9/180-10 –залишено без змін. Стягнуто з Державного спеціалізованого підприємства "Регіональне управління забезпечення організаційно-технічної та розпорядчої діяльності" на користь Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" 14 грн. 16 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Позивач не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить суд скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. у справі № 9/180-10 та передати справу до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Постановою Вищого господарського суду від 12.04.2011р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011р. скасовано. Справу № 9/180-10 передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/2 від 10.05.2011р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2011р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» на окрему ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 9/180-10 на 31.05.2011р.

Встановлено, що в судове засідання 31.05.2011р. представник відповідача та третьої особи не з’явилися, причини неявки суду не повідомили. Хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Окремою ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. по справі № 9/180-10 було звернено увагу Директора Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» Громову Г.В. на організацію роботи юридичного відділу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», на професійну підготовку працівників під час підготовки витребуваних судом документів, провести у відповідності правовстановлюючі документи Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки».

Місцевий суд в окремій ухвалі посилається на те, що у позивача відсутні достовірні докази, які б свідчили про те, що його віднесено до державного сектора економіки, що і унеможливило задоволення позову в повному обсязі. Директору підприємства запропоновано звернути увагу на організацію роботи юридичного відділу та на професійну підготовку працівників відділу під час підготовки витребуваних судом документів, привести у відповідність правовстановлюючі документи позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Позивач і відповідач є державними підприємствами, що діють на основі державної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України (далі -ГК України), суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Згідно із ч. 1 ст. 63 ГК України, державне підприємство діє на основі державної власності, а відтак належить до суб'єктів господарювання, що належить до державного сектора економіки. Крім того, в Методиці визначення питомої ваги державного сектору в економіці, затвердженій спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України, Фонду державного майна України від 04.11.2003 р. № 307/375/1963, зазначено, що До суб'єктів господарювання державного сектору економіки належать: суб'єкти, які діють на основі виключно державної власності: державні підприємства, казенні підприємства, державні акціонерні компанії (товариства) (за Державним класифікатором України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (далі - КОПФГ), коди 140, 145, 235 відповідно) та дочірні підприємства (за КОПФГ код 160), засновниками яких є суб'єкти господарювання з вищенаведеними кодами КОПФГ; суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків; суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких становить величину, яка забезпечує  державі   право  вирішального  впливу   на  господарську  діяльність   цих суб'єктів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2010 р. про порушення провадження у справі № 9/180-10 розгляд справи було призначено на 16.11.2010 р. та зобов'язано Позивача надати оригінали установчих документів та їх копії (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з ЄДРПОУ), письмові пояснення з долученням належних та допустимих доказів, що підтверджують віднесення позивача до державного сектору економіки (яка державна частка у статутному фонді позивача) та інші документи.

Судом не враховано, що в позовній заяві про стягнення заборгованості за договором № 01/009-09 викладені пояснення, що підтверджують віднесення Позивача до державного сектору економіки та у вигляді додатків до позовної заяви прикладені належним чином завірена копія статуту та копія свідоцтва про державну реєстрацію позивача.

В окремій ухвалі господарський суд Київської області помилково вважає, що статут Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" та свідоцтво про державну реєстрацію не є допустимими доказами у справі у розумінні ст. 34 ГПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 57 ГК України, установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Частина 4 ст.57 ГК України наголошує, що статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, про органи управління і контролю.

Стаття 90 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначає, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Частина 3 ст. 90 зазначає, що найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Документом встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця є свідоцтво про державну реєстрацію, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р.№755-ІУ.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зазначаються також найменування юридичної особи.

Як вбачається зі змісту статуту з останніми змінами від 01.10.2009 р. Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" є   державним   унітарним   комерційним   підприємством,   яке   засновано   згідно   з постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1992 р.№ 52. Спільним наказом Держатомрегулювання та Національної академії наук України від 25.11.2008р. №612/192 Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" надано статус подвійного підпорядкування, а саме -Державному комітету ядерного регулювання України та Національній академії наук України. Держатомрегулювання (Уповноважений орган управління) здійснює щодо підприємства передбачені законодавством функції управління державним майном, яке закріплене за ним на правах господарського відання. Майно підприємства є державною власністю й закріплюється за ним на правах господарського відання (ст. 4.3. Статуту). Статут Державного підприємства "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" затверджений Державним комітетом ядерного регулювання України та погоджений Національною академією наук України. Статут зареєстрований Державним реєстратором Нільською Ольгою Федорівною від 15.10.2009р., що підтверджується відбитком печатки, номер запису: 10721050010002011.

Місцевий суд посилається на те, що Державне підприємство «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» не зазначено в Постанові Кабінету Міністрів України від 03.02.1992 р. №52 "Про створення Державного комітету України з ядерної та радіаційної безпеки", Указі Президента України від 05.12.2000 р. №1303/2000 та Переліку підприємств державного сектору економіки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року №64-р.

Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" було створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.92р. №52 "Про створення Державного комітету України з ядерної та радіаційної безпеки", але на той час мало назву "Науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки". В подальшому Науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки був перейменований на Державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки".

В Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 64-р "Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки" сказано про проведення в місячний строк перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки згідно з додатком 1, в якому зазначено близька 20 державних підприємств, перелік яких не може бути визнаний вичерпним.

Таким чином, посилаючись на вказані вище нормативно-правові акти Президента України та Кабінету Міністрів України, суд не взяв до уваги положення інших нормативно-правових актів, які прямо визначають суб'єктів господарювання, які належать до державного сектору економіки та помилково дійшов висновку про неналежність Позивача до державного сектору економіки. Суд не взяв до уваги як належний та допустимий доказ статут позивача, який затверджений та зареєстрований в установленому законодавством порядку.

Місцевий суд вважає, що посилання в правовстановлюючих документах на підзаконні нормативно-правові акти, які втратили чинність 14 років тому, а саме на Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.1992 р. №52 "Про створення Державного комітету України з ядерної та радіаційної безпеки" є недоречним та ухвалив привести у відповідність правовстановлюючі документи позивача.

З даним твердженням не можна погодитися, оскільки Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" містить положення, відповідно до яких державний реєстратор повинен відмовити у проведенні державної реєстрації юридичної особи, якщо зміст установчих документів (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи не відповідають законодавству.

Згідно з п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.12.92 р. N 01-6/1444 "Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України", в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» підлягає задоволенню, а окрема ухвала Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. у справі № 9/180-10 – підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.  Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» на окрему ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. у справі № 9/180-10 задовольнити.

2.  Окрему ухвалу Господарського суду Київської області від 13.12.2010р. у справі № 9/180-10 скасувати.

3..  Матеріали справи № 9/180-10  повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Лосєв  А.М.