КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011                                                                                           № 40/34

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:            Верховця А.А.

          Пантелієнка В.О.

при секретарі:           Корінній А.О.

            від позивача:             ОСОБА_1. (довіреність б/н від 17.12.2010);

           від відповідача:         не з’явився;     

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит”

на рішення           господарського суду міста Києва від 24.02.2011

у справі №           40/34 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит”

до                          Фіделіті фо мешінері енд еквіпмент сал (холдинг)

       про                        визнання недійсним договору в частині

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2011 у справі                               № 40/34 залишено без задоволення позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит” до Фіделіті фо мешінері енд еквіпмент сал (холдинг) про визнання недійсним договору в частині.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.

Заперечуючи обґрунтованість висновку місцевого господарського суду про те, що згідно оспорюваного договору відбулась передача грошових коштів, скаржник зазначає, що відповідний факт не підтверджено доказами, які є належними згідно статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника висловився  за задоволення апеляційної скарги.

Фіделіті фо мешінері енд еквіпмент сал (холдинг) відзив на апеляційну скаргу не надало, в судове засідання апеляційної інстанції свого представника не направило, повідомило про неможливість явки представників у зв’язку з відрядженням та зайнятістю у розгляді іншої справи. Враховуючи те, що Фіделіті фо мешінері енд еквіпмент сал (холдинг) про дату, час та місце слухання справи повідомлялося належним чином, що підтверджується поданою ним заявою від 18.05.2011, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі його представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариством з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит” (далі по тексту – позивач) пред’явлено позов до Фіделіті фо мешінері енд еквіпмент сал (холдинг)              (далі по тексту – відповідач) про визнання недійсним абзацу другого пункту другого укладеного сторонами договору позики від 11.02.2010.

Позов мотивовано тим, що позивач не одержав від відповідача грошові кошти у розмірі 1 504 100 грн., про факт передачі яких йдеться в оспорюваному положенні договору.

Залишаючи позов без задоволення, місцевий господарський суд встановив, що 11.02.2010 сторонами укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстрований в реєстрі за № 307 (далі по тексту – договір позики).

Відповідно до пункту першого зазначеного договору позивач-позичальник отримав, а відповідач-позикодавець передав у власність позичальника гроші в сумі 1 504 100,00 грн., що є еквівалентом за курсом НБУ в сумі 130 000,00 євро на день підписання цього договору (абзац перший); передачу грошей було здійснено до підписання цього договору (абзац другий).

За результатами аналізу норм чинного законодавства, положень оспорюваного договору позики й фактичних обставин справи, місцевий господарський суд встановив відповідність зазначеного договору вимогам ст. 203 ЦКУ, у зв’язку з чим позов залишив без задоволення.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі; в необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Вимоги, що пред’являються до доказів визначені ст. 34 ГПК України.                      Згідно вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.                                     Первинні облікові документи повинні мати назву документа, дату і місце його складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; особистий підпис та інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим Міністерством юстиції України 05.06.1995р. за  № 168/704, передбачено, що крім вказаних у Законі реквізитів залежно від характеру операції                                         до первинних документів можуть бути включені дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (пункт 2.4); первинні документи підлягають обов’язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документах, обов’язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству (пункт 2.15). Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать, зокрема, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання товарно-матеріальних цінностей та іншого майна,                 порушують договірну і фінансову дисципліну (пункт 2.16).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами на момент укладення сторонами спірного договору і дотепер визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами та доповненнями).

Названим порядком передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (пункт 3.1). Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами     (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником (пункт 3.2).

В матеріалах справи відстуні, а відповідачем не надані платіжні документи, які у розумінні викладених норм чинного законодавства можуть вважатися належними та допустимии доказами проведення розрахунків сторонами.

Зважаючи на викладене й ту обставину, що позивачем заперечується факт одержання від відповідача грошових коштів у розмірі 1 504 100,00 грн., колегія суддів вважає правильною позицію скаржника про те, що оспорюване положення договору не вважається належним доказом передачі коштів при відсутності первинних документів, якими підтверджується здійснення відповідної фінансової операції.

Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору позики без передання грошей не породжує обов’язку позичальника повернути обумовлену договором суму.

З огляду на відсутність доказів передачі коштів, наявні підстави вважати що позивач не одержав позику в сумі 1 504 100,00 грн. за договором позики від 11.02.2010,              у зв’язку з чим цей договір вважається неукладеним на підставі частини 2 статті 1046 ЦК України, згідно якої договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки правочин, який не вчинено, не може бути визнаний недійсним, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит” про визнання частково недійсним договору позики від 11.02.2010 задоволенню не підлягає.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення прийняте без здійснення  належної оцінки обставин справи, проте зазначена помилка не вплинула на правильність висновку місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову. У цьому зв’язку, мотивувальна частина оскарженого рішення господарського суду потребує викладення в редакції постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє клопотання представника відповідача про оголошення в судовому засіданні перерви у зв’язку із зайнятістю у розгляді іншої справи та у зв’язку з відрядженням решти представників відповідача, оскільки факт одержання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 про прийняття апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит” та призначення її до розгляду заявником визнається. Представництво інтересів може здійснюватись будь-якою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового розгляду може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об’єктивного характеру, які не залежать від волі сторін, тобто ні за яких обставин не можуть бути ними змінені чи усунуті.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

   Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СТС Лабрадорит” задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2011 у справі № 40/34 залишити без змін, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 № 40/34.

Справу № 40/34 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Пантелієнко В.О.

20.05.11 (відправлено)