КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2011 № 05/5026/981/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Алданової С.О.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 дов. від 18.01.2011 року
від відповідача: ОСОБА_2 дов. від 31.12.2010 року
від третьої особи: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Дана”
на ухвалу Господарського суду Черкаської області
від 05.05.2011року
у справі № 05/5026/981/2011 (суддя Швидкий В.А.)
за позовом Приватного підприємства “Універсал”
до Селянського (фермерського) господарства “Дана”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватний нотаріус Тальнівського нотаріального округу ОСОБА_3
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Черкаської області передані позовні вимоги Приватного підприємства “Універсал” до Селянського (фермерського) господарства “Дана”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Тальнівського нотаріального округу ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Також, в позовній заяві позивач просив суд застосувати заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що знаходиться у користуванні відповідача, а саме: нежитлову будівлю, зерновий склад загальною площею 660,7 кв.м., комплект обладнання КПМ 450-2, які знаходяться за адресою: м. Тальне Черкаської області, вул. Чехова, 5 б, а також заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються вищевказаного майна.
В обґрунтування забезпечення позову позивач посилається на те, що існує реальна загроза, що відповідач може реалізувати предмет спірного договору іпотеки від 22.12.2005 року нежитлову будівлю, зерновий склад загальною площею 660,7 кв.м., комплект обладнання КПМ 450-2, які знаходяться за адресою: м. Тальне Черкаської області, вул. Чехова, 5 б. В сою чергу, вказані обставини можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.05.2011року у справі №05/5026/981/2011 клопотання позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно, що знаходиться у користуванні відповідача, а саме: нежитлову будівлю, зерновий склад загальною площею 660,7 кв.м., комплект обладнання КПМ 450-2, які знаходяться за адресою: м. Тальне Черкаської області, вул. Чехова, 5 б, а також заборонити іншим особам вчиняти дії щодо відчуження вищевказаного майна.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що внаслідок відчуження відповідачем спірного майна може бути утруднено виконання рішення у разі задоволення позову, таким чином, клопотання позивача підлягає задоволенню.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Селянське (фермерське) господарство “Дана” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.05.2011року у справі №05/5026/981/2011.
Апелянт зазначає, що майно належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Тальнівської міської ради.
Відповідач - СФГ «Дана» володіє спірним нерухомим майно на цілком законних підставах, що підтверджується рішеннями господарського суду, які набрали законної сили (№ 02/215; 12-03/5092 ).У власність відповідача майно передано на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 25 вересня 2006 року у справі № 07/3267 у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договорами поворотної фінансової допомоги, застави та іпотеки від 22.12.2005 року, правомірність укладення яких встановлена господарськими судами у справі № 02/215 та № 12-03/5092.
Таким чином, вказані заходи забезпечення позову вжиті судом за відсутності будь-яких підстав, чим грубо порушується право власності відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 15.06.2011 року.
31.05.2011 року Київським апеляційним господарським судом направлено запит до Господарського суду Черкаської області щодо направлення справи №05/5026/981/2011 на адресу суду.
Справа №05/5026/981/2011 на час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.05.2011року надіслана на адресу суду.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.05.2011 року у справі №05/5026/981/2011 скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.05.2011 року у справі №05/5026/981/2011.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши оскаржувану ухвалу на предмет правильності застосування господарським судом Черкаської області норм процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали з наступних підстав.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Колегією суддів встановлено, що 8 серпня 2005р. між сторонами було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги, на виконання якого СФГ “Дана” надало ПП “Універсал” 24000грн. фінансової допомоги на строк по 25 грудня 2005р.
23.12.2005 року між сторонами укладена угода про внесення змін до договору від 08.08.2005 року про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якої сторони встановили новий строк повернення ПП “Універсал” фінансової допомоги – не пізніше 01.02.2006 року.
22 грудня 2005р. сторони уклали договір іпотеки та договір застави, згідно з
якими ПП “Універсал” у забезпечення виконання свого зобов'язання перед СФГ “Дана” за
договором від 08.08.2005р. щодо повернення 24000грн. фінансової допомоги передав у
іпотеку нежитлову будівлю зернового складу загальною площею 660,7 кв. м.,
розташовану за адресою вул. Чехова. буд. 5-б, м. Тальне, Черкаська область, та у
заставу - комплект обладнання КПМ 450-2.
Відповідно до п. 5.8.1 договору іпотеки від 22.12.2005р. сторони передбачили, що задоволення вимог іпотекодержателя за цим договором здійснюється шляхом передачі йому іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України „Про іпотеку".
Згідно п. 2.1 договору застави від 22.12.2005р. сторони передбачили, що у випадку порушення заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання заставоутримувач має право отримати задоволення із заставленого майна на власний вибір або шляхом звернення стягнення на це майно в установленому законодавством порядку або шляхом отримання права власності на заставлене майно, для чого заставоутримувач направляє заставодавцю відповідне повідомлення із вимогами про передачу майна.
Оскільки ПП “Універсал” своє зобов’язання що повернення СФГ “Дана” фінансової допомоги у розмірі 24000грн. не виконало, СФГ “Дана” звернулось до суду з позовною заявою про зобов'язання ПП “Універсал” передати у власність СФГ “Дана” нежитлову будівлю зернового складу загальною площею 660.7 кв. м., розташовану за адресою вул. Чекова, буд. 5-б, м. Тальне, Черкаська область, та комплект обладнання КИМ 450-2.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.09.2006 року по справі №07/3267 зобов’язано ПП “Універсал” у десятиденний строк з дня набрання чинності цим рішенням передати у власність СФГ “Дана” нежитлову будівлю, зерновий склад загальною площею 660,7 кв.м., комплект обладнання КПМ 450-2, які знаходяться за адресою: м. Тальне Черкаської області, вул. Чехова, 5 б та комплект обладнання КПМ 450-2. Рішення суду набрало законної сили.
Матеріали справи містять свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Тальнівської міської ради, з якого вбачається, що право власності на спірне майно зареєстроване за відповідачем.
Також, колегією суддів встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 25.04.2008 року по справі №02/215, яке постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.10.2008 року залишено без змін, ПП “Універсал” в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору фінансової допомоги від 08.08.2005 року, договору іпотеки від 22.12.2005 року, договору застави від 22.12.2005 року відмовлено повністю.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.03.2010 року по справі №12-03/5092 ПП “Універсал” в задоволенні позовним вимог про визнання нікчемних договору поворотної фінансової допомоги від 08.08.2005 року, договору іпотеки від 22.12.2005 року, договору застави від 22.12.2005 року недійсними, застосувавши наслідки їх недійсності відмовлено повністю.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони. (Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України")
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач - СФГ «Дана» володіє спірним нерухомим майно на цілком законних підставах, що підтверджується рішеннями господарського суду, які набрали законної сили (№ 02/215; 12-03/5092 ). У власність відповідача майно передано на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 25 вересня 2006 року у справі № 07/3267 у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договорами поворотної фінансової допомоги, застави та іпотеки від 22.12.2005 року, правомірність укладення яких встановлена господарськими судами у справі № 02/215 та № 12-03/5092.
Проте, судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано, що відповідно до ст. 41 Конституції України, яка кореспондується із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності на майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння. В цивільно-правовій літературі зазначений засіб захисту отримав назву "віндикація".
Згідно зі ст. 387 ЦК, власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.
Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів).
Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою, що відповідач - СФГ «Дана» є власником спірного майна, а отже відповідно до приписів ст. 387 Цивільного кодексу України тільки власник (відповідач) має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тобто звертатись з даним позовом, та прийняв необґрунтовану та безпідставну ухвалу про забезпечення позову.
Крім того, як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів в розумінні ст. 33, 34 ГПК України, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Черкаської області від 05.05.2011 року про забезпечення позову прийнята з порушеннями норм чинного законодавства України.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства “Дана” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Черкаської області від 05.05.2011 року №05/5026/981/2011 – скасуванню, з направленням матеріалів справи №05/5026/981/2011 для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства “Дана” задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.05.2011 року у справі № 05/5026/981/2011 скасувати.
Матеріали справи №05/5026/981/2011 передати для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Смірнова Л.Г.
Алданова С.О.