Судове рішення #17300741

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011                                                                                           № 34/57

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ткаченка Б.О.

суддів:            Лобаня О.І.

          Федорчука  Р.В.

при секретарі:            

    за участю представників:

від позивача:                            ОСОБА_1 – дов. б/н від 16.04.2007 р.;

від відповідача:                            не з”явились;

 розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-архітектурна компанія «ЕлТа»

на рішення Господарського суду м. Києва

від   13.04.2011 р.  

у справі № 34/57 (суддя – Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-архітектурна компанія «ЕлТа»

про стягнення 78 809,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 34/57 від 13.04.2011р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-архітектурна компанія «ЕлТа» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» 60 000,00 грн. основного боргу, 14 460,00 грн. інфляційних втрат, 4 349,61 грн. 3% річних, 788,10 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-архітектурна компанія «ЕлТа» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.04.2011 р. у справі № 34/57 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

           Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

        Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що місцевим судом було проігноровано факт відсутності погодження Зборами Учасників відповідача спірного договору на суму, що перевищує 1 000 000,00 грн., а тому такий договір є недійсним.

        Представник відповідача у судове засідання 29.06.2011 р. не з’явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 21.06.2011 р. місцезнаходження відповідача – 02139, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Курнатовського, 15.

Ухвали Київського апеляційного господарського суду про призначення та відкладення розгляду справи надсилались за вищевказаною адресою.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

23.04.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» (далі – позивач, субпідрядник), в особі Генерального директора Фадєєва Євгена Емільовича та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-архітектурна компанія «ЕлТа» (далі – відповідач, генпідрядник) в особі директора Помогаєва Юрія Васильовича було укладено договір № 1660.

Відповідно до п. 1.1 договору, генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання наступних видів робіт на об’єкті: “Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під адміністративно-офісний будинок по вул. П.Мирного, 6 в Печерському районі м. Києва”; Комплектація матеріалами, монтаж та здача в експлуатацію автоматичної установки охоронної сигналізації, автоматичної установки контролю концентрації газу, системи відео нагляду та системи контролю доступу.

Пунктом 3.1 договору визначено, що субпідрядник виконує роботи, передбачені п.1.1 цього договору у відповідності із узгодженою у встановленому порядку і затвердженою замовником проектно-кошторисною документацією.

Згідно з п.4.1 Договору вартість робіт по цьому Договору складає 1 080 430,80 грн., у тому числі ПДВ 20% - 180 071,80 грн. (додатки №1-№4).

Відповідно до п.10.1  Договору він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим Договором.

Додатком №1 до Договору сторони визначили договірну ціну на комплектацію матеріалами та монтаж автоматичної установки охоронної сигналізації на об’єкті  “Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під адміністративно-офісний будинок по вул. П.Мирного, 6 в Печерському районі м. Києва” в сумі 631 802, 40 грн.

Додатком №2 до Договору сторони визначили договірну ціну на комплектацію матеріалами та монтаж автоматичної установки контролю концентрації газу на об’єкті  “Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під адміністративно-офісний будинок по вул. П.Мирного, 6 в Печерському районі м. Києва” в сумі 61 410 грн.

Додатком №3 до Договору сторони визначили договірну ціну на комплектацію матеріалами та монтаж системи відео нагляду на об’єкті “Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під адміністративно-офісний будинок по вул. П.Мирного, 6 в Печерському районі м. Києва” в сумі 151 504,80 грн.

Додатком №4 до Договору сторони визначили договірну ціну на комплектацію матеріалами та монтаж системи контролю диспуту на об’єкті  “Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під адміністративно-офісний будинок по вул. П.Мирного, 6 в Печерському районі м. Києва” в сумі 235 713,60 грн.

16.05.2007 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, предметом якої є виконання додаткових робіт з комплектації матеріалами та монтажу автоматичної установки охоронної сигналізації, автоматичної установки контролю концентрації газу, системи відео нагляду та системи контролю доступу на об’єкті: “Реконструкція існуючої нежитлової будівлі під адміністративно-офісний будинок по вул. П.Мирного, 6 в Печерському районі м. Києва”, згідно п.8.1 Договору.

Відповідно до п.2.1 додаткової угоди вартість робіт по цій додатковій угоді до Договору складає 156 423,60 грн., у тому числі ПДВ 20% - 26 070 грн. (додатки №1-№4).

Загальна вартість робіт по договору складає 1 236 854,00 грн.

Додатками №№1-4 до додаткової угоди №1 до Договору сторонами визначено договірні ціни на комплектацію матеріалами та монтаж:

- автоматичної установки охоронної сигналізації в сумі 82 740,00 грн.;

- автоматичної установки контролю концентрації газу в сумі 13 429,20 грн.;

- системи відео нагляду в сумі 42 225,60 грн.;

- системи контролю доступу 18 028,80 грн.

Позивач виконав роботи на суму 1 236 854,40 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт №629 від 31.05.2007, №630 від 31.05.2007, №1406 від 29.10.2007, №1198 від 29.08.2008, №1716 від 28.11.2008 та актами приймання виконаних підрядних робіт: №КБ-2в №1-4 від 31.05.2007, КБ-2в №1-4 від 29.10.2007, КБ-2в №1 від 29.08.2008, КБ-2в №1-4 від 28.11.2008 (а.с. 41 – 75).

Позивачем було знято з оплати вартість послуг генпідряду на суму 98 948,36 грн., що підтверджується Актами №УГ-0000043 від 31.05.2007, №УГ-0000044 від 31.05.2007, УГ-0000078 від 29.10.2007, УГ-0000034 від 29.08.2008, УГ-0000063 від 28.11.2008 (а.с. 76 – 80).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи Генпідрядник здійснює згідно Акта приймання виконаних робіт, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акта.

Відповідач частково розрахувався за виконані підрядні роботи в сумі 1 077 906,04 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями №349 від 21.05.2007, №364 від 23.05.2007, №371 від 30.05.2007, №431 від 14.06.2007, №439 від 16.06.2007, №454 від 19.06.2007, №926від 29.11.2007, №59 від 19.09.2008, №71 від 22.01.2009, №151 від 25.02.2009, №160 від 06.03.2009 та №226 від 12.05.2009 (а.с. 81 – 88).

Щодо доводів апелянта про недійсність договору, внаслідок укладення останнього з перевищенням директором своїх повноважень, а саме укладання договору на суму більше 1 000 000 гри. без погодження загальних зборів учасників відповідача, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від імені відповідача підписаний директором Помогаєвим Ю.В., який діяв на підставі Статуту.

Статут ТОВ «БАК «ЕлТа» затверджений загальними зборами учасників протоколом №20 від 08.09.2010 р., в той час як спірний договір укладений 23.04.2007 р., а тому положення даного Статуту не могли визначати повноваження директора ТОВ «Бак «ЕлТа» Помогаєва Ю.В. станом на дату укладення договору.

Як слідує з матеріалів справи, з метою встановлення відомостей щодо особи, яка станом на 23.04.2007 була керівником ТОВ “Будівельно-архітектурна компанія “ЕлТа” (ідентифікаційний код 32848582) та чи були будь-які обмеження щодо її повноважень, 06.04.2011 місцевим судом було направлено судовий запит до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації за вих. №06-37.1/1476.

На запит суду, реєстратор листом за вих. 3-12/19-1750/4 від 12.04.2011 повідомив, що керівником відповідача станом на 23.04.2007 був Помогаєв Юрій Васильович. Будь-які обмеження щодо його повноважень, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні.  

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.2011 р. у справі № 48/136 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-архітектурна компанія «ЕлТа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Рубіж» про визнання договору недійсним відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з приписами статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною ч. 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв’язку з несвоєчасною та неповною оплатою суми боргу, позивач звертався до відповідача з претензією за вих. №01/06 від 01.06.2010, в якій просив перерахувати на поточний рахунок 260030513 в Київській філії АБ Брокбізнесбанк” м. Києві, МФО 300959 суму боргу 60 000 грн.(а.с. 16)

Відповідач, отримавши зазначену претензію 25.06.2010 на неї належним чином не відреагував, коштів не сплатив.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що факт наявності боргу в сумі 60 000,00 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов’язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 14 460,00 грн. інфляційних втрат та 4 349,61 грн. 3% річних.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення 14 460,00 грн. інфляційних втрат та 4 349,61 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011р. у справі № 34/57 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

   

ПОСТАНОВИВ:

   1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-архітектурна компанія «ЕлТа» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011р. у справі № 34/57 – залишити без змін.

2.          Матеріали справи № 34/57 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

  

Головуючий суддя                                                                      Ткаченко Б.О.

Судді                                                                                          Лобань О.І.

                                                                                          Федорчук  Р.В.


 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація