КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2011 № 18-01-10/1961
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Верховця А.А.
при секретарі: Корінній А.О.
за участю представників:
розпорядник майна не з’явився;
від боржника: Пащенко В.В. – директор,
ОСОБА_1 (довіреність від 22.02.2011 № 22/02);
від інших кредиторів:
від Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк”: ОСОБА_2. (довіреність від 27.09.2010 року б/н);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
розпорядника майна Приватного підприємства „Постачальник” арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича,
Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк”
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.02.2011
у справі № 18-01-10/1961 (суддя Васянович А.В.)
за заявою Приватного підприємства „Постачальник”
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2009 порушено провадження у справі № 10/1961 за заявою Приватного підприємства „Постачальник” про визнання банкрутом.
02.09.2009 в газеті „Урядовий кур’єр” було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства „Постачальник”.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.11.2009, залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.12.2009, затверджено реєстр вимог кредиторів приватного підприємства “Постачальник” та визнано наступні кредиторські вимоги:
- ОСОБА_3 - на суму 7 610 423,00 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів);
- ОСОБА_4 - на суму 11 097 420,00 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів);
- ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі Філії “Черкаське головне регіональне управління ЗАТ КБ “Приватбанк” на суму 43 047,05 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів);
- у визнанні грошових вимог відкритого акціонерного товариства “Ерсте Банк” відмовлено.
Постановою господарського суду Черкаської області від 14.01.2010 Приватне підприємство “Постачальник” визнано банкрутом та призначено ліквідатором банкрута Богуславця Сергія Сільвестровича.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2010 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.12.2009 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.11.2009 скасовано, справу в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Постанова мотивована відсутністю в резолютивній частині оскарженої ухвали попереднього засідання висновку щодо вимог Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”. Крім того, посилаючись на ту обставину, що на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про іпотеку" вказані положення були узгоджені та викладені в укладених з боржником договорах іпотеки (від 01.08.2007 року - п. 5.2, від 27.03.2008 року –п. 5.2), суд касаційної інстанції зазначив, що зазначеним умовам договорів іпотеки в контексті ст. 33 Закону "Про іпотеку" судами попередніх інстанцій правова оцінка надана не була та у цьому зв’язку визнав необґрунтованим та зробленим з неповним з'ясуванням обставин справи висновок судів про відповідність чинному законодавству підстав відмови боржником та розпорядником майна у визнанні грошових вимог банку.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2010 постанову господарського суду Черкаської області від 14 січня 2010 року скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого суду на стадію попереднього засідання.
Зважаючи на ту обставину, що прийнята у даній справі за результатами проведення попереднього засідання ухвала від 16.11.2009 скасована, суд касаційної інстанції визнав передчасним рішення про визнання боржника банкрутом, прийняте несформованими комітетом кредиторів.
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 15.02.2011
1. Залишено без задоволення клопотання приватного підприємства "Постачальник" про зупинення провадження у справі, усунення від виконання покладених на розпорядника майна Назаренка Сергія Анатолійовича обов'язків, припинення провадження у справі.
2. Припинено провадження у справі в частині розгляду конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_3 на суму 7 610 423 грн. 00 коп. та ОСОБА_4 на суму 11 097 420 грн. 00 коп.
3. Визнати вимоги конкурсних кредиторів у справі про банкрутство приватного підприємства "Постачальник", м. Черкаси в наступних розмірах:
- публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" на суму 125 грн. 00 коп. - перша черга задоволення вимог кредиторів;
- публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" на суму 42 665 грн. 31 коп. - четверта черга задоволення вимог кредиторів;
4. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів:
- вимоги щодо сплати неустойки (штрафу, пені) публічного
акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі
філії "Черкаське головне регіональне управління" на суму 381 грн. 74
коп.;
- відомості про майно боржника, яке є предметом застави відповідно до договорів іпотеки №012-05/801 іп від 01 серпня 2007 року та №010-05/928 іп від 27 березня 2008 року.
5. Затверджено реєстр вимог кредиторів у справі.
6. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення тридцятиденного строку після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, або не заявлені взагалі – визнано погашеними.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, розпорядник майна Приватного підприємства „Постачальник” арбітражний керуючий Назаренко Сергій Анатолійович та Публічне акціонерне товариство „Ерсте Банк” звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати дану ухвалу та визнати вимоги Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” у сумі 14 654 447,04 грн., віднести їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Скарги мотивовано неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, зокрема частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, частини 2 статті 33 Закону України „Про іпотеку”.
Приватне підприємство „Постачальник” надало відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити скарги без задоволення.
В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” висловився за задоволення апеляційних скарг, представник Приватного підприємства „Постачальник” – за їх відхилення.
Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового провадження про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту – Закон) визначає кредитора у справі про банкрутство як фізичну або юридичну особу чи державний орган, вимоги яких щодо грошових зобов'язань до боржника підтверджені у встановленому порядку документами, включені до реєстру вимог кредиторів та визнані судом.
Виходячи зі змісту статті 14 названого закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов’язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В процедурі банкрутства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.
Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, визнати або відхилити грошові вимоги.
Як вбачається з матеріалів доданих до кредиторської заяви Закритого акціонерного товариства „Ерсте Банк” від 29.09.2009 про визнання вимог до боржника в сумі 14 654 447,04 грн. (Том 1 а.с. 79), останнім укладено з Приватним підприємством „Торговельний Центр „Постачальник” кредитні договори від 01.08.2007 № 012-05/801 та від 27.03.2008 № 012-05/929, а також договір овердрафту від 25.11.2008 № 015-05/1129. Зазначені договори діють в межах укладеної Закритим акціонерним товариством „Ерсте Банк” й Приватним підприємством „Торговельний Центр „Постачальник” генеральної кредитної угоди від 27.03.2008 № 010-05/928, відповідно до умов якої банк зобов’язався надати ПП кредит в грошовій формі з лімітом заборгованості – 2 054 935 доларів США з кінцевим терміном погашення - 26.03.2015.
Згідно запропонованого Закритим акціонерним товариством „Ерсте Банк” розрахунку, внаслідок виконання ним зобов’язань за генеральною кредитною угодою від 27.03.2008 № 010-05/928, заборгованість Приватного підприємства „Торговельний Центр „Постачальник” станом на 24.09.2009 складає 1 830 234,55 доларів США, що станом на 24.09.2009 дорівнює 14 654 322,04 грн. за офіційним курсом НБУ.
В забезпечення виконання умов генеральної кредитної угоди від 27.03.2008 № 010-05/928 між Закритим акціонерним товариством „Ерсте Банк” (іпотекодержатель), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Ерсте Банк”, й Приватним підприємством „Постачальник” (іпотекодавець) укладено:
- договір іпотеки від 01.08.2007 № 012-05/801 іn, відповідно до умов якого ПП передало в іпотеку Банку нерухоме майно, виступивши майновим поручителем по кредитному договору від 01.08.2007 № 012-05/801,
- договір іпотеки від 01.08.2007 № 010-05/928 іn, відповідно до умов якого ПП передало в іпотеку Банку нерухоме майно, виступивши майновим поручителем по кредитному договору від 27.03.2008 № 010-05/928.
Названі договори іпотеки посвідчені нотаріально, записи про обтяження нерухомого майна за цими договорами внесені до Державного реєстру іпотек згідно витягів від 01.08.2007 № 13737787, від 27.03.2008 № 17766977 та до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 01.08.2007 №№ 13737353, 13737494, 13737565, від 27.03.2008 № 17766810.
В пункті 5.2 названих договорів іпотеки закріплено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання у випадку ліквідації іпотекодавця чи позичальника, а також у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або Позичальника або визнання його (їх) банкрутом, тощо.
Згідно пункту 5.4 названих договорів іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу в порядку статті 38 Закону України „Про іпотеку”, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи – іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Відповідно до ч. 2 п. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Відповідно до пп. "а" п.п. 1 п. 1 ст. 31 Закону вимоги кредиторів, забезпечені заставою, задовольняються в першу чергу.
Отже, вимоги кредиторів, забезпечені заставою майна боржника, які за своїми ознаками (моментом виникнення) також можуть відноситися до вимог конкурсних кредиторів, вносяться окремо до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання ними заяв із вимогами та на будь-якій стадії процедури банкрутства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для обґрунтованості вимог Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” в межах заставної вартості майна переданого в іпотеку за договором іпотеки від 01.08.2007 № 012-05/801 іn – 7 357 660,00 грн. (пункт 1.3) та договором іпотеки від 01.08.2007 № 010-05/928 іn – 2 003 500,00 грн. (пункт 1.3), усього 9 361 160,00 грн.
При таких обставинах ухвала господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 у справі № 18-01-10/1961 підлягає скасуванню в частині залишення без задоволення заяви Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” про визнання грошових вимог на суму 9 361 160,00 грн., з прийняттям нового рішення про задоволення заяви у відповідній частині.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги розпорядника майна Приватного підприємства „Постачальник” арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича, Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” задовольнити частково.
Ухвалу попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 15.02.2011 у справі № 18-01-10/1961 в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” до боржника скасувати частково.
Визнати та зобов’язати розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” до Приватного підприємства „Постачальник” на суму 9 361 160,00 грн. в першу чергу задоволення.
В іншій частині кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” до Приватного підприємства „Постачальник” відхилити.
Справу № 18-01-10/1961 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Пантелієнко В.О.
Верховець А.А.
13.05.11 (відправлено)