Р І Ш Е Н Н Я

                                                    іменем україни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 9 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за затримку виконання зобов”язання, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

                У червні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання усунути недоліки у виготовленні та встановленні надгробного пам'ятника, відшкодування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та моральної шкоди.

                Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що відповідачем по справі була неякісно виконана робота по виготовленню та встановленню пам'ятника на могилі її сина, а після і несвоєчасного демонтажу та повторного встановлення пам'ятника відповідач повинен відшкодувати на її користь пеню в розмірі 3% за кожний день прострочення виконання зобов'язання в розмірі 2667 грн., а також 3300 грн. заподіяної моральної шкоди.

                Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 9 листопада 2007 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за затримку виконання зобов”язання, відшкодування моральної шкоди, стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 300 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн..

                Не погоджуючись з рішенням суду позивачка ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про стягнення з відповідача пені за затримку виконання зобов”язання в сумі 2667 грн. та моральної шкоди в сумі 3300 грн.

В обґрунтування апелянт вказує на те, що рішення  не відповідає вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України, оскільки висновки суду нічим не обгрунтовано, не наведені докази, на які посилається суд у рішенні, зокрема зазначає, що суд безпідставно повірив свідченням відповідача про те, що невистачаючі балки були покладені під пам'ятник і повторно він був встановлений 01.06.07 року, хоча фактично пам'ятник було встановлено 06.07.2007 року. Вказує, що була зацікавлена в якнайшвидшому встановленні пам'ятника, тому свідчення відповідача про те, що вона не дозволяла його встановлювати та не з”являлась   для підписання акту є неправдивими.  

               Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

              Відповідно до ч.9ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів”, при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в іншій строк.

              Судом встановлено, що в розписці від 27.11.2006 року відповідач по справі ОСОБА_3 зобов'язався виконати демонтаж пам'ятника з його установкою за згодою з ОСОБА_1 до червня 2007 року.     

              Висновок суду першої інстанції про те, що 01.06.2007 року відповідачем по справі виконано повторне встановлення попередньо демонтованого пам'ятника та повністю усунуті всі недоліки, допущені при його первинному встановленні є невірним та таким, що не відповідає матеріалам справи.

              14.06.2007 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Чернігівського обласного управління у справах захисту прав споживачів, де зазначала, що станом на 14.06.2007 року зобов'язання відповідача про усунення недоліків по встановленню пам'ятника не виконані (а.с.33).

               З пояснень відповідача по справі ОСОБА_3 на адресу начальника Чернігівського обласного Управління у справах захисту прав споживачів від 05.07.2007 року вбачається, що 14.06.2007 року тумбочку для пам'ятника привезли, про що повідомили ОСОБА_1 і в усній формі по телефону домовились з нею про встановлення пам'ятника 05.07.2007 року (а.с.36-38).

               Акт виконаних робіт (послуг) датований 06 липня 2007 року і підписаний сторонами (а.с.40).

               Вищенаведене дає підстави вважати, що зобов'язання відповідача по усуненню недоліків по встановленню пам'ятника були виконані 05.07.2007 року, тобто з простроченням строку виконання зобов'язання на 35 днів.

               Відповідно до п.5 ст.10 Закону України „Про захист прав споживачів” у разі коли виконавець прострочує виконання роботи згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

               Вартість по виготовленню та встановленню пам'ятника складає 2540 грн.00 коп., що підтверджується товарним чеком від 05.10.2005 року (а.с.6), 3% від зазначеної суми - 76 грн.20 коп., а за 35 днів - 2667 грн. 00 коп.( сума, яка підлягає стягненню).

               Відповідно до ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди тільки у випадках, коли вона заподіяна небезпечною для життя і здоров”я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

               Стосовно даного випадку підстави для стягнення моральної шкоди відсутні, а у зв'язку з цим і відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

                Керуючись ст.ст.303, 307, ч.1 п.п.2,4 ст.309, 314, 316, 317, 319  ЦПК України, ст.ст.4,10 п.п.3,5 Закону України „Про захист прав споживачів” апеляційний суд ,-

в и р і ш и  в:

                 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

                 Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 9 листопада 2007 року - скасувати.

                 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2667 грн.00 коп. пені за затримку виконання зобов'язання, 60 грн. повернення витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи, а всього 2727 грн. 00 коп.

                 В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

                Головуючий:                                              Судді: