Судове рішення #17300410

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2011                                                                                           № 34/68

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гольцової  Л.А.

суддів:            Рябухи  В.І.

          Ропій  Л.М.

за участю секретаря

судового засідання           Філоненко М.В.

за участю представників сторін   

від Міністерства фінансів України: ОСОБА_1, представник,

                                                              довіреність № 28030-09/15 від 10.09.2010;

 від ПАТ АБ „Укргазбанк”:               ОСОБА_2, представник,

                                                              довіреність № 655 від 07.09.2010;

                                                              ОСОБА_3, представник,

                                                              довіреність № 171 від 21.03.2010;

від відповідача 1:                                повідомлений належним чином, але не

                                                               з’явився;

 від відповідача 2:                               ОСОБА_4, представник, довіреність

                                                              б/н від 01.04.2010;

 від прокуратури:                                Лиховид О.С., прокурор відділу,

                                                              посвідчення № 210 від 24.06.2010;

 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

 „Концепт Інвест”

 на рішення                               Господарського суду міста Києва від 17.01.2011

 у справі                                     № 34/68 (суддя Сташків Р.Б.)

 за позовом                                Заступника прокурора міста Києва в інтересах

                                                    держави в особі Міністерства фінансів

                                                    України та Публічного акціонерного

                                                     товариства Акціонерного банку „Укргазбанк”;

 до                                               1. Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                    „Нова енергія світу”;

                                                    2. Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                    „Концепт Інвест”;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку „Укргазбанк” (далі – ПАТ АБ „Укргазбанк”) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова енергія світу” (далі – ТОВ „Нова енергія світу”), Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Інвест” (далі – ТОВ „Концепт Інвест”) про стягнення з ТОВ „Нова енергія світу” заборгованості по кредиту в сумі 8 400 000 грн., 1 279 561,63 грн. простроченої заборгованості по процентам, 105 863,01 грн. поточної заборгованості по процентам, 73 299,25 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, всього 9 858 723,89 грн. та звернення стягнення на нерухоме майно – майновий комплекс вцілому ремонтно-технічна дільниця, загальною площею 1 409,80 кв.м., а саме: прохідна (літ. Б) пл. –7,00 кв.м.; адмінбудинок (літ. В) пл. –756,40 кв.м.; столярні майстерні, склади, сушильна камера (літ. Г) пл. 183,60 кв.м.; склад (літ. Ґ) пл. - 13,10 кв.м.; склади (літ. Ґ) пл. –16,60 кв.м.; склад (літ. Д) пл. –298,50 кв.м.; слюсарні майстерні (літ. Е) пл. –134,60 кв.м., який знаходиться у місті Києві, бульвар Івана Лепсе, будинок № 23 (предмет іпотеки), який належить ТОВ „Концепт Інвест” на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Прокурор в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТОВ „Нова енергія світу” прострочену заборгованість по кредиту в сумі 8 400 000 грн., 1 721 424,64 грн. простроченої заборгованості по процентам, 28 306,85 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 129 958,48 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, всього 10 279 690,97 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ „Концепт Інвест” на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

В подальшому, прокурор ще раз звернувся до суду в порядку ст. 22 ГПК України із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТОВ „Нова енергія світу” суму заборгованості за кредитом в сумі 14 218 256,39 грн., яка складається з простроченої заборгованості по кредиту – 8 400 000 грн., простроченої заборгованості по процентах з 01.02.2010 до 23.12.2010 – 158 794,52 грн., простроченої заборгованості по процентах – 3 806 456,76 грн., заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту – 1 368 969,86 грн., заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів – 484 026,25.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором прокурор просить звернути стягнення на нерухоме майно: майновий комплекс вцілому ремонтно-технічна дільниця, загальною площею 1 409,80 кв.м., а саме: прохідна (літ. Б) пл. –7,00 кв.м.; адмінбудинок (літ. В) пл. –756,40 кв.м.; столярні майстерні, склади, сушильна камера (літ. Г) пл. 183,60 кв.м.; склад (літ. Ґ) пл. - 13,10 кв.м.; склади (літ. Ґ) пл. –16,60 кв.м.; склад (літ. Д) пл. –298,50 кв.м.; слюсарні майстерні (літ. Е) пл. –134,60 кв.м., який знаходиться у місті Києві, бульвар Івана Лепсе, будинок № 23 (предмет іпотеки), який належить ТОВ „Концепт Інвест” на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 у справі № 34/68 позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача 1 на користь позивача 2 (ПАТ АБ „Укргазбанк”) 8 400 000,00 грн. боргу, 3 965 260,28 грн. простроченої заборгованості по процентам, 1 363 446,58 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 484 026,00 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

В рахунок погашення вищезазначеної заборгованості за кредитним договором суд звернув стягнення на нерухоме майно, а саме:

–майновий комплекс вцілому ремонтно-технічна дільниця, загальною площею 1 409,80 кв.м., а саме: прохідна (літ. Б) пл. –7,00 кв.м.; адмінбудинок (літ. В) пл. –756,40 кв.м.; столярні майстерні, склади, сушильна камера (літ. Г) пл. 183,60 кв.м.; склад (літ. Ґ) пл. - 13,10 кв.м.; склади (літ. Ґ) пл. –16,60 кв.м.; склад (літ. Д) пл. –298,50 кв.м.; слюсарні майстерні (літ. Е) пл. –134,60 кв.м., який знаходиться у місті Києві, бульвар Івана Лепсе, будинок № 23 (двадцять три), що належить ТОВ „Концепт інвест” на праві власності, шляхом проведення публічних торгів.

Суд встановив початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки в розмірі 90% від вартості вказаного предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. В решті позову відмовлено. Стягнуто солідарно з відповідачів 1 та 2 в доход Державного бюджету України 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Концепт Інвест” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Зокрема, скаржник посилається, що прокурором неправильно визначено позивача (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах); банком не додержано процедуру досудового врегулювання спору за кредитним договором; судом не дотримано ст. 39 Закону України „Про іпотеку” та не враховано положення ст. 559 ЦК України.

Представник ПАТ АБ „Укргазбанк” у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Концепт Інвест” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Концепт Інвест” – без задоволення.

Міністерство фінансів України та прокурор у справі відзиви на апеляційну скаргу ТОВ „Концепт Інвест” не надали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте представник Міністерства фінансів України та прокурор у справі в засіданні суду 18.04.2011 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 у даній справі – залишити без змін.

В засідання суду 18.04.2011 ТОВ „Нова енергія світу” повноважних представників не направило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ „Концепт Інвест” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 01.04.2011, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Примірник ухвали суду від 01.04.2011, надісланий на адресу ТОВ „Нова енергія світу”, зазначену скаржником в апеляційній скарзі та прокурором в позовній заяві. Ухвала повернулась до суду із відміткою поштового відділення від 04.04.2011, що „адресата немає по зазначеній адресі”.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що ТОВ „Нова енергія світу” було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ „Концепт Інвест”.

ТОВ „Нова енергія світу” відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Концепт Інвест” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів 1, 2, відповідача 2 та прокурора у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Між ПАТ АБ „Укргазбанк” (Банк) та ТОВ „Нова енергія світу” (Позичальник) 27.01.2009 укладено кредитний договір № 3-V/2009, за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 8 400 000 грн. (п. 1.1 договору).

Кредит надається з 27.01.2009 строком на 12 місяців (п. 1.3.1 договору).

За користування кредитом у межах встановленого п. 1.3.1 терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних (п. 1.4.1 договору).

За користування кредитом понад термін, визначений п. 1.3.1 цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних (п. 1.4.2 договору).

Відповідно до п. 1.4.4 договору строк сплати процентів: за період з 27.01.2009 по 30.06.2009 – не пізніше 10.07.2009; за період з 01.07.2009 по 26.01.2009 - один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п. 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що згідно договору іпотеки без оформлення заставної від 27.01.2009, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 141, укладеного між Банком та ТОВ „Концепт Інвест” (Заставодавець) одночасно з цим договором, в забезпечення виконання зобов’язань за даним договором Банком приймається майновий комплекс загальною площею 1409,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лепсе Івана, буд. 23, загальною вартістю 10 120 000,00 грн.

Між ПАТ АБ „Укргазбанк” (Іпотекодержатель) та ТОВ „Концепт Інвест” (Іпотекодавець) 27.01.2009 укладено договір іпотеки без оформлення заставної, за умовами якого, дійсний договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору від 27.01.2009 №№ 3-V/2009 (п. 1.1 договору іпотеки).

Предметом іпотеки є: нерухоме майно – майновий комплекс вцілому ремонтно-технічна дільниця, загальною площею 1 409,80 кв.м., а саме: прохідна (літ. Б) пл. –7,00 кв.м.; адмінбудинок (літ. В) пл. –756,40 кв.м.; столярні майстерні, склади, сушильна камера (літ. Г) пл. 183,60 кв.м.; склад (літ. Ґ) пл. - 13,10 кв.м.; склади (літ. Ґ) пл. –16,60 кв.м.; склад (літ. Д) пл. –298,50 кв.м.; слюсарні майстерні (літ. Е) пл. –134,60 кв.м., який знаходиться у місті Києві, бульвар Івана Лепсе, будинок № 23 (двадцять три), що належить Іпотекодавцю на праві власності (п. 2.1.1 договору іпотеки).

З наявної в матеріалах справи банківської виписки (а.с. 29, т.с. 1) з рахунку ПАТ АБ „Укргазбанк” вбачається належне виконання товариством зобов’язань за кредитним договором від 27.01.2009 №№ 3-V/2009.

Проте, в строк повернення кредиту, встановлений п. 1.3.1 кредитного договору, що настав 27.01.2009, ТОВ „Нова енергія світу” суму основного боргу за кредитним договором не повернуло, внаслідок чого у ТОВ „Нова енергія світу” утворилась заборгованість перед ПАТ АБ „Укргазбанк” по кредитному договору від 27.01.2009 №№ 3-V/2009 в сумі 8 400 000,00 грн.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про погашення ТОВ „Нова енергія світу” перед ПАТ АБ „Укргазбанк” заборгованості в сумі 8 400 000,00 грн. за договором від 27.01.2009 №№ 3-V/2009, колегія суддів вважає, що вимога про стягнення з ТОВ „Нова енергія світу” суми боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України визначено, що За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, зважаючи на положення п.п. 1.4.1, 1.4.2 та 1.4.4 кредитного договору, вимога про стягнення з ТОВ „Нова енергія світу” в сумі 3 965 260,28 грн. простроченої заборгованості по процентам підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5.3 договору за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов’язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіряючи правильність нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені несвоєчасну сплату відсотків, місцевий господарський суд керувався нормами ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України і, здійснивши перерахунок дійшов правильного висновку, що з ТОВ „Нова енергія світу” підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1 363 446,58 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 484 026,25 грн.

Що стосується вимоги прокурора у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, слід зазначити наступне:

Відповідно до п. 2.3 договору іпотеки за згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 10 120 000,00 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 6.1 договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій, комісій або інших платежів у встановлені кредитним договором строки; порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов’язків за цим договором іпотеки та/або кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання зобов’язання за кредитним договором.

Частиною 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (ч. 6 ст. 38 Закону України „Про іпотеку”).

Враховуючи, що ТОВ „Нова енергія світу” порушило свої зобов’язання перед ПАТ АБ „Укргазбанк” по кредитному договору від 27.01.2009 № 3-V/2009, а також беручи до уваги положення зазначеного вище Закону України „Про іпотеку” та п. п. 2.3, 6.1 договору іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність у ПАТ АБ „Укргазбанк” права звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ТОВ „Концепт Інвест” на праві власності.

Таким чином, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ „Концепт Інвест” на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Відносно посилання заявника, що прокурором неправильно визначено позивача (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах), суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

В рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. 

Пред’являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та ПАТ АБ „Укргазбанк”, Заступник прокурора міста Києва обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 567 ПАТ АБ „Укргазбанк” капіталізовано шляхом придбання 81,58% акцій державою в особі Міністерства фінансів України, у зв’язку з чим, позов пред’явлено в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та вказаного банку.

Крім того, порушення позичальниками кредитних зобов’язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов’язань перед кредиторами, в т.ч. перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі вцілому.

Відсутність надходжень коштів за кредитними договорами перешкоджає банку виконувати свої зобов’язання по виплаті вкладникам (фізичним та юридичним особам) банку нарахованих відсотків по депозитним вкладам, що призводить до порушення прав та інтересів останніх, а тому звернення до суду з даним позовом обумовлене необхідністю захисту інтересів держави, громадян та юридичних осіб – вкладників ПАТ АБ „Укргазбанк”.

Враховуючи, що прокурором у позовній заяві визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва обґрунтовано прийняв до розгляду позов прокурора.

Заперечення скаржника, що ПАТ АБ „Укргазбанк” не додержано процедуру досудового врегулювання спору за кредитним договором, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки п. 1.3.1 кредитного договору визначено строк повернення кредиту, а договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ „Торговий дім „Кампус Коттон клаб” щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) зазначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи ( громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом іншим нормативно – правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Також, в рішенні Конституційного Суду України зазначено, що право на судовий захист не позбавляє суб’єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів, а обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

При цьому, ст. 5 ГПК України передбачено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Таким чином, відсутність досудового врегулювання спору не позбавляє особу, звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Посилання заявника на не дотримання судом ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, не можуть бути взяті до уваги, оскільки початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлена судом в рішенні – в розмірі 90% від вартості вказаного предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Саме це сторони передбачили в п. 2.3 договору іпотеки.

Доводи апелянта про не врахування судом положень ст. 559 ЦК України, судова колегія вважає безпідставними, оскільки вказана стаття Кодексу регулює відносини, які виникають між сторонами внаслідок укладення договору поруки, а не договору іпотеки.

При цьому, скаржник в прохальній частині апеляційної скарги просив суд призначити по справі судову експертизу з метою встановлення об’єктивної вартості предмета іпотеки. Колегія суддів зазначене клопотання відхиляє з огляду на те, що, як вже зазначалось, сторони в п. 2.3 договору іпотеки визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 у справі № 34/68.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 у справі № 34/68 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Інвест” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 34/68 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та прокурору.

Головуючий суддя                                                                      Гольцова  Л.А.

Судді                                                                                          Рябуха  В.І.

                                                                                          Ропій  Л.М.


20.04.11 (відправлено)


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація