КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2011 № 43/6
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Моторного О.А.
Тищенко О.В.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників:
від позивача – ОСОБА_1. (довіреність б/н від 08.02.2011 р.)
від відповідача – ОСОБА_2. (довіреність №64 від 30.03.2011 Р.)
Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р.
у справі № 43/6 (суддя Пасько М.В.)
за позовом Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай»
про стягнення 178500,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Регіон-Маркет» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай» про стягнення з відповідача 178500,00 грн..
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі № 43/6 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що проведення оплати вартості товару на підставі договору №451 від 13.07.2010 р. та специфікації до нього засвідчує волю позивача до настання відповідних правових наслідків, а тому позовні вимоги позивача про повернення грошових коштів в сумі 178500,00 грн., як помилково сплачених, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі № 43/6 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та зроблено висновки викладені у рішенні, що не відповідають обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
13.07.2010 р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, був укладений договір №451, згідно умов якого постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. (п. 1.1 договору).
Відповідно до додатку №1 до договору (специфікації), відповідач повинен був поставити позивачу цукор-пісок за ціною 8,0 грн. за 1 кг.
Згідно копій платіжних доручень, що надані позивачем та містяться в матеріалах справи, позивачем було перераховано на рахунок відповідача 178500,00 грн..
18.10.2010 р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу (вих. №18/10) про повернення помилково сплачених грошових коштів в розмірі 178500,00 грн..
20.10.2010 р. позивачем було направлено відповідачу претензію №1 (вих. №20/10), в якій позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 178500, 00 грн. не пізніше одного місяця з дня отримання вказаної претензії.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи, що договір № 451 від 13.07.2010 р. є договором поставки, відносини сторін за даним договором врегульовані відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.
Частинами 2, 6 ст. 265 ГК України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згода.
Так, предметом вказаного договору № 451 від 13.07.2010 р. є здійснення відповідачем в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності із замовленням позивача, поставки товару, та зобов’язання позивача в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.
Пунктом 3.2 договору, визначено, що замовлення можуть надаватись постачальникові письмово, факсом, електронною поштою або в іншій формі, прийнятній для сторін. В будь-якому випадку прийняття замовлення постачальником повинно бути підтверджено (погоджено) в погодженій сторонами формі. Кожне замовлення повинно оформлюватись окремою накладною. Не допускається об’єднання декількох замовлень в одну накладну та оформлення декількох накладних по одному замовленню.
«Замовленням», згідно договору, є заявка Покупця на поставку певної кількості товару відповідно до специфікації.
Згідно п. 7.1 договору, покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.
Пунктом 7.9 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 6 (шість) днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Враховуючи обов'язковість виконання договору його сторонами, встановлену статтею 629 ЦК України, а також факт погодження вищенаведених істотних умов відповідачем та позивачем, то у останнього відсутні правові підстави для перерахування коштів за товар до його поставки. Крім того, відсутнє відповідне замовлення, що не заперечується сторонами, в якому, зокрема, сторони мали погодити кількість належного до поставки товару, як це передбачено умовами договору.
Таким чином, грошові кошти перераховані на рахунок відповідача 20.08.2010 р. за відсутності будь-яких для цього підстав.
Твердження відповідача щодо наявності усного погодження сторін стосовно поставки за усним замовленням під час переговорів, не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом до уваги, оскільки, зазначений факт відповідачем, в порушення ст. 33 ГПК України, жодним чином не доведено, а в матеріалах справи не міститься будь-якого документу (протоколів, листів тощо) на підтвердження вищезазначеного факту.
Згідно ч. ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.
З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що спірним договором, зокрема, п. п. 3.2, 7.1, 7.9, сторонами погоджено оплату товару виключно та лише після його поставки, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі №43/6 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги необхідно задовольнити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі №43/6 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі №43/6 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, р/р №26001302341 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36125215), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, р/р 2600916568 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 33239892) грошові кошти в сумі 178500 (сто сімдесят вісім тисяч п’ятсот) грн. 00 коп..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнесскай» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, р/р №26001302341 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 380805, код ЄДРПОУ 36125215), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, р/р 2600916568 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 33239892) 1785 (одна тисяча сімсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 892 (вісімсот дев’яносто дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Справу №43/6 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Моторний О.А.
Тищенко О.В.
- Номер:
- Опис: стягнення 1738,73 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 43/6
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Алданова С.О.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.11.2009
- Дата етапу: 10.02.2010