Справа №  5-61/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       01 серпня 2011 року   Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

      головуючої-судді: Крилюк М. І.,

      секретаря: Пітеляк С.С.,

      з участю прокурора: Беньковського В.А.

   Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів подання старшого інспектора Косівського РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП Максим’юка М.М. про  звільнення від покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном  на 3 роки засудженого за ст. 286ч.3  КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,-

                                                       в с т а н о в и в:

        ОСОБА_3 вироком Косівського районного суду, Івано-Франківської області від 17.12.2008 року засуджений до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном  на 3 роки.

      Косівським РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП внесено подання, для вирішення питання про звільнення ОСОБА_3 від покарання призначеного вироком Косівського районного суду від 17.12.2008р.

         Представник Косівського РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП Максим’юк М.М. подання підтримав та пояснив, що  постановою Косівського районного суду від 21.04.2011р. відносно ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру –лікування в психіатричному відділенні із звичайним наглядом. А тому, на підставі ч.1 ст.84 КК України просить звільнити його від призначеного покарання по вироку Косівського районного суду від 17.12.2008р.

         ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився.

       Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника Косівського РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП, прокурора, який заперечує щодо задоволення вказаного подання вважає, що в поданні слід відмовити з наступних підстав.

       Відповідно до ст.84 ч.1 КК України звільняється від покарання особа, яка під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до ст.ст.92-95 цього Кодексу.

     Однак, як стверджується вироком Косівського районного суду, Івано-Франківської області від 17.12.2008 року ОСОБА_3 засуджений до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном  на 3 роки.

         Згідно матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_3 10.11.2009р. поставлено на облік в Косівський РП КВІ, для відбування покарання по вище вказаному вироку суду та 18.11.2009р. його було ознайомлено з умовами відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.  Проте,  в зв’язку з ухиленням від відбування додаткового покарання відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу  по факту ухилення від покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами за ст.389ч.1 КК України. В процесі проведення досудового слідства, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №111 від 21.03.2011р., було з’ясовано, що ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

        Постановою Косівського районного суду від 21.04.2011р. відносно ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру –лікування в психіатричному відділенні із звичайним наглядом.

   Тобто, вказана постанова суду стосується кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_3 по ст.389ч.1 КК України, а що стосується відбування покарання по вироку суду від 17.12.2008 року, то в матеріалах подання відсутні жодні підстави, які б свідчили про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном  на 3 роки. Старший інспектор Косівського РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП Максим’юк М.М. у поданому до суду поданні не вірно застосовує норми закону, зокрема ст. 84 КК України та наводить обставини, які не стосуються кримінальної справи №1-52/08р.

       Крім цього,  інспектор  РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП не взяв до уваги   ч.4 ст. 84 КК України  якою  передбачено, що у разі одужання осіб, зазначених у ч.1 та 2 цієї статті, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності, передбачені ст.ст.49 або 80 цього Кодексу, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами, передбаченими в частині п’ятій ст.72  КК України.

     Також  відповідно до ст.411 КПК України при вирішенні судом питання про звільнення від відбуття покарання в зв’язку з хворобою обов’язкова присутність представника лікарської комісії, що дала висновок про стан здоров’я засудженого.

       Таким чином, подання старшого інспектора Косівського РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП Максим’юка М.М. являється безпідставним, не доведеним  та суперечить  вимогам ст. 84 ч .4 КК України.

       А тому, на підставі наведеного та керуючись ст. 84 КК України, ст.411 КПК України, суд,-

                                                   п о с т а н о в и в:

        В поданні старшого інспектора Косівського РП КВІ Коломийського МРВ УДДУПВП Максим’юка М.М. про  звільнення від покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном  на 3 роки засудженого за ст. 286ч.3  КК України ОСОБА_3 –відмовити.

     На постанову суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 7 діб з моменту її проголошення через Косівський районний суд.

   Суддя: