Яготинський районний суд Київської області

                                                                                                                                                                     Справа № 2-497/11

РІШЕННЯ

Іменем  України

          30.06.2011 року                                                                Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді   Бугіль В.В.

при секретарі Кудіновій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Яготинському районному суді  справу за позовом ОСОБА_1 до Яготинської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

                                                                в с т а н о в и в:

      Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з даним позовом, в котрому зазначила, що 12 серпня 1993 року виконавчим комітетом Яготинської міської ради народних депутатів було видано свідоцтво про право власності на квартиру № 13, яка розташована по вулиці Довженка в м. Яготин Київської області на ім"я ОСОБА_2.

   Посадовими особами Яготинської житлово-експлуатаційної контори в даному свідоцтві зроблені виправлення у вигляді дописки - "ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4", але в оригіналі свідоцтва про право власності на житло, який знаходиться в позивача, дописки зроблені не були.

      ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки - ОСОБА_3. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді 1/4 частини вищевказаної квартири. Єдиною спадкоємицею після смерті брата позивача є його мати - ОСОБА_2, яка в передбачений законодавством термін не зверталася із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори. Але своїми діями, що виразилися в користуванні та розпорядженні речами та квартирою, що належали померлому, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

    ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Після її смерті позивачка являється єдиною спадкоємецею за законом. Вона звернуласяв передбачений законодавством термін із заявою про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори. Та в зв"язку з тим, що у вищевказаному свідоцтві є незастережені дописки і не зазначено в яких саме частках вказана квартира належить її співласникам, нотаріус не може вчинити нотаріальні дії.

      В зв’язку з чим  просила встановити, що квартира належить співвласникам в рівних частках, встановити факт прийняття її матір"ю спадщини після смерті брата позивачки та  визнати за нею право власності на спадкове майно.

       В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги.

       Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

    Так в судовому засіданні з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с.7), з копії свідоцтва про шлюб позивачки (а.с.8), копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (а.с.9-10), копії свідцтва про право власності на житло (а.с.11), копії технічного паспорта на квартиру (а.с.12-23) встановлено, що в зв"язку з тим, що в свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1  зроблено незастережені дописки та не вказано в яких саме частках квартира належить співвласникам, нотаріус не може прийняти вказане свідоцтво для вчинення нотаріальних дій.

      Відповідно до ст. 549 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

       Відповідно до п.6 ч.1   ст.  256  ЦПК  України  суд розглядає  справи   про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я,   по-батькові,  місце  і  час   народження  якої,  що  зазначені   в  документі,   не збігаються   з   ім'ям,   по-батькові,   прізвищем   і   часом   народження   цієї   особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

    Враховуючи вищевикладене, роз’яснивши сторонам процесуальні наслідки визнання позову, враховуючи, що відповідач позов визнав, та визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання відповідачем позову може бути прийнято судом, а  позов підлягає до задоволення.   

         Керуючись ст.10, 60, 88,174, 213-215, 234, 256 ЦПК України,  ст. ст. 529, 549 (в редакції 1963 року) 1261, 1270 (в редакції 1963 року)  ЦК України, "Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду від 19 червня 1992 року, суд

   ВИРІШИВ:

             Позов ОСОБА_1 до Яготинської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

       Встановити, що квартира АДРЕСА_1 належить згідно свідоцтва про право на житло від 12 серпня 1993 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 в рівних частках.

          Встановити, що ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, прийняла спадщину після смерті сина - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, 1/4 частитни якої належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 серпня 1993 року, інша 1/4 частина належала  ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 серпня 1993 року.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

              Суддя                                                                                             Бугіль В.В.