Справа № 2-294/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 року           Шишацький районний суд Полтавської області у складі:

                               головуючого-судді Савченко Л.І.,  

                               при секретарі – Кулинченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Шишаки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно, -  

                                                                          в с т а н о в и в :

                 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визначення часток у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1, в розмірі 1/3 частини за ним, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, та визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4, яке складається з 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, як за спадкоємцем першої черги за законом, а в цілому на 2/3 частини вказаного домоволодіння, посилаючись на те, що житловий будинок не внесений до реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому Шишацькою державною нотаріальною конторою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

                  Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, уповноважив представляти свої інтереси представника ОСОБА_5 (а.с.14-15).

          Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з»явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі (а.с.18).

          Представник відповідача Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області у судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с. 18).

                  Перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, підстав для неприйняття судом визнання позову відповідачем немає.       

     Судом встановлено, що домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги № 3, особовий рахунок № НОМЕР_1 ст. 94, станом на 01 липня 1990 року відносилося до колгоспного (робочого) двору. Членами колгоспного двору станом на 01 липня 1990 року є ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Гоголівської сільської ради за вих. № 16 від 19 травня 2011 року (а.с.13).

                Згідно висновку ПП Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз про обстеження і оцінку технічного стану будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку з господарськими будівлями № 686 від 23 червня 2011 року, житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, знаходиться у доброму технічному стані, збудований у відповідності із вимогами Державних будівельних норм і нормативних актів для будівництва, діючих в Україні, та придатний до подальшої експлуатації. Інвентаризаційна вартість вказаного будинку становить 46 637 грн. (а.с.9-11).

            Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року), норми цього кодексу до даних цивільних відносин застосовані бути не можуть, оскільки  правовідносини між сторонами виникли та існували до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України. Тому суд застосовує норми ЦК Української РСР ( в редакції 1963 року).

         Статтею 120 ЦК Української РСР ( в редакції 1963 року) встановлено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

                Зі змісту ч.2 ст. 123 ЦК Української РСР ( в редакції 1963 року) слідує, що розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів. Кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки із спільного майна.

                 Враховуючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 01 липня 1990 року були членами колгоспного двору по АДРЕСА_1, суд приходить до висновку, що житловий будинок з господарськими будівлями належав їм на праві спільної сумісної власності, а тому розмір їхніх часток у праві спільної сумісної власності є рівним та становить 1/3 частину за кожним.

                 Судом також встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Гоголівською сільською радою Шишацького району Полтавської області 06 листопада 2003 року (а.с.7).

             Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.

               Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_4 є її син, що слідує із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Гоголівською сільською радою Гоголівського району Полтавської області 03 березня 1955 року та повідомленням нотаріуса Шишацької державної нотаріальної контори за вих. № 234/02-31 від 08 серпня 2011 року (а.с.6, 19)

          Відповідно до ст. 548 ЦК України ( в редакції 1963 року) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, що передбачено ст.549 ЦК України ( в редакції 1963 року).

             ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої матері ОСОБА_4, оскільки на момент смерті проживав та був зареєстрований разом з нею в одному господарстві, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Гоголівської сільської ради за вих. № 21 від 19 травня 2011 року (а.с.12).

            У видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку ОСОБА_1 Шишацькою державною нотаріальною конторою відмовлено, оскільки житловий будинок, який є предметом спадщини, не внесений до реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.19).

         Враховуючи, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, а свідоцтво про право на спадщину позивачу, який є єдиними спадкоємцям першої черги за законом, видано бути не може у зв»язку з невнесенням житлового будинку до реєстру прав власності на нерухоме майно, позивач змушений був звернутися до суду з позовними вимогами про визнання права власності в порядку спадкування, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

                  Керуючись ст.ст. 120, 123, 548, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року), ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

         В И Р І Ш И В:

             Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

          Визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1, по 1/3 частині за ОСОБА_1, ОСОБА_3 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.

            Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем першої черги за законом, право власності на спадкове майно, яке залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4, у вигляді 1/3 частини  житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, а в цілому на 2/3 частини вказаного домоволодіння.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

              Суддя                                                                                                         Л.І.Савченко