№ 2-2026/11

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 травня  2011 року                                                           м.Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді                                                           Наумової І.Й.,

при секретарі                                                                      Щебетун О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

В січні 2011 року позивач –ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди  у розмірі 10744 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що 08.06.2010 року о 16 годині 30 хвилин відповідач на території дачного товариства «Світанок»у с. Привітне Запорізького району Запорізької області, керуючи належним йому на праві власності автомобілем НОМЕР_1, виконуючи рух заднім ходом, з ознаками алкогольного сп’яніння , допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_2, який належить позивачу на праві власності та який стояв. Внаслідок ДТП вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, розмір спричиненої шкоди становив 10744 грн.

В судовому засіданні позивач, з підстав викладених у позові, підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити і стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка складається з: вартості заподіяних пошкоджень автомобіля у розмірі 5 756 грн., витрат з визначення вартості матеріального збитку у сумі 600 грн.,  витрат на придбання бензину у сумі 1562 грн., вартості телеграми відповідачу у сумі 26 грн., витрат на правову допомогу  у сумі 300 грн. та судові витрати в сумі 228 грн.

Також позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування моральної шкоди 2500 грн., яку мотивував тим, що внаслідок ДТП він переніс фізичний біль та страждання, у зв'язку із завданою матеріальною шкодою його сім'я не могла користуватись автомобілем, котрий потрібний для поїздок по місту так і за його межі та неможливістю возити тещу після інсульту для лікування. Був порушений нормальний спосіб життя.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому законом порядку. Про причину неявки не повідомив. Заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України суд, за згодою позивача, ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши позивача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених обставин у справі та відповідним їм правовідносин.

Статті 10, 60 ЦПК України зазначають, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обов’язок подання доказів покладено на сторін, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови «Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі чи майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як встановлено судом і таке вбачається із матеріалів справи, 08.06.2010 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_2 на території дачного товариства «Світанок»у с. Привітне Запорізького району Запорізької області, керуючи належним йому на праві власності автомобілем НОМЕР_1, виконуючи рух заднім ходом, з ознаками алкогольного сп’яніння, допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1

Обставини дорожньо-транспортної пригоди та вина відповідача у її скоєні підтверджені постановою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2010 року та постановою апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2010 року, за якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст. 124 КУпАП, і призначено покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік, без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с.10-13).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно –правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок ДТП автомобілю  НОМЕР_2 завдано механічних пошкоджень, а ОСОБА_1, як власнику пошкодженого автомобіля, завдано майнової шкоди сумі 5756,00 грн., що підтверджується висновком №3511 автотоварознавчого дослідження автомобіля та додатками до нього, складеного 06 грудня 2010 року експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3, квитанцією № 108 від 03.12.2010 року про оплату автотоварознавчого дослідження у сумі 600 грн., телеграми на адресу відповідача у сумі 26 грн. (а.с. 15-22,24,25).

Також судом встановлено, що внаслідок ДТП, позивачем були витрачені кошти на придбання бензину у сумі 1562 грн. для поїздок, пов’язаних з розглядом справи у судах, для огляду автомобіля в ДАЇ, у експерта та інших поїздок, необхідних для вирішення спору, що підтверджується схемою поїздок позивача та квитанціями на придбання бензину, які суд приймає до уваги та вважає їх належними доказами по справі (а.с.26-28).

На підставі встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 7944 грн., яка складається з: вартості заподіяних пошкоджень автомобіля у сумі 5 756 грн., витрат з визначення вартості матеріального збитку у сумі 600 грн.,  витрат на придбання бензину у сумі 1562 грн., вартості телеграми відповідачу у сумі 26 грн.

Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна, шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини.

Розглядаючи вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, суд виходив з принципу розумності і справедливості, врахував характер  істотних вимушених змін у життєвих стосунках позивача, емоційні переживання позивача через протиправне пошкодження та дійшов висновку, що внаслідок дорожньо –транспортної пригоди та пошкодження власного автомобіля позивачу ОСОБА_1 дійсно була завдана моральна шкода, оскільки були порушені його нормальні життєві стосунки, заподіяні психологічні страждання, пов’язані з вирішенням питання відшкодування завданої шкоди, що призвело до суттєвих змін у його життєдіяльності. Але сума відшкодування моральної шкоди є надто завищеною та не відповідає обсягу моральних страждань позивача, а тому суд доходить висновку про достатність відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

              Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

             Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат пов’язаних із розглядом судової справи належать витрати на інформаційно –технічне забезпечення, витрати на правову допомогу витрати та витрати  пов’язані з проведенням судових експертиз.

            Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 108 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн.

       Оскільки позивачем не надано доказів про звернення за правовою допомогою, не надано квитанцій про сплату коштів за вказані послуги, суд дійшов висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, ст.ст. 1166,1167,1187 ЦК, керуючись  ст.ст. 3, 10,11, 57, 60,61,212-215, 223, 224  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо –транспортної пригоди,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 7944 (сім тисяч дев’ятсот сорок чотири) грн., яка складається з: вартості заподіяних пошкоджень автомобіля у сумі 5 756 грн., витрат з визначення вартості матеріального збитку у сумі 600 грн.,  витрат на придбання бензину у сумі 1562 грн., вартості телеграми відповідачу у сумі 26 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1000 (одна тисяча) грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 108 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп., разом 228 (двісті двадцять вісім) грн..

В іншій частині позовних вимог відмовити.   

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя:                                                                                                    І.Й. Наумова