Справа № 2-4094/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 липня  2011 року                                                                                          м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді                                              Ореховської К.Е.,

при секретарі                                                                     Ковальчук В.В.,

з участю представника позивача                                     адвоката ОСОБА_1,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу по договору позики, суд -

                                                            в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3  про стягнення боргу по договору позики.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що по договору позики від 11 серпня 2010 року він дав у борг своєму знайомому –відповідачу ОСОБА_4 гроші у сумі 6600 дол. США, що складає 52800 грн., які відповідач повинен був йому повернути до 01 грудня 2010 року, про що ОСОБА_3 була написана розписка, але у призначений час боржник коштів не повернув. Зазначає, що при передачі грошових коштів був присутній брат позивача, ОСОБА_5 Добровільно відповідач не бажає вирішити спір, а тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених у позовній заяві та просив суд позовні вимоги задовольнити,  стягнути з відповідача на його користь борг по договору позики у сумі 52800 грн., та судові витрати в сумі 649  грн.

          Відповідач  в судове засідання не з’явився. Про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Суд, заслухавши думку представника позивача, прийшов до переконання, що справу можливо розглянути за відсутності відповідача, на підставі, наявних у ній документів.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши їх та перевіривши з матеріалами справи, дослідивши надані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає  до задоволення з наступних підстав.

          Судом встановлено, що відповідно до розписки від 11.08.2010 року  ОСОБА_3, позичив у ОСОБА_2  6600  дол.. США,  зобов’язується повернути до 01 грудня 2010 року.

          Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а  випадках, коли позикодавцем є юридична особа –незалежно від суми.

          У даному випадку договір було укладено в усній формі, тобто з порушенням вимог чинного законодавства, проте згідно ч. 1 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

          Згідно ст. 1046 ЦК України «за договором позики  одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей  того ж роду та такої ж якості.

          Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          Показами свідка ОСОБА_5 встановлено факт передачі грошей ОСОБА_2 ОСОБА_3 у сумі 6600 дол. США.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

          На думку суду дана вимога є законною та підлягає до задоволення.

          Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

          Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний  платити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Стаття 625 ЦК України установлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Так, відповідно до ч. 1 ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов’язковим до прийняття за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні.

Частиною 3 статті 533 ЦК України, використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Судом встановлено, що офіційний курс гривні, встановлений НБУ по відношенню до долара, станом на день винесення судового рішення, тобто на 26.07.2011  року, складає 797.100 грн. за 100 дол. США.

З вище встановленого випливає, що сума боргу розміром у 6600  дол. США, еквівалентом до української гривні по курсу, встановленому НБУ, на день постановлення рішення судом, становить -  52602  грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на його користь судові витрати в сумі 649 грн., які включають в себе витрати на ІТЗ розгляду справи, державне мито, дані судові витрати документально підтверджені, квитанції про оплату долучені до матеріалів справи, а тому дана вимога підлягає до задоволення повністю.

          На підставі викладеного та  ст. ст. 23, 218, 533, 625, 1046-1050  ЦК України, керуючись ст. 10, 60, 79,84, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу по договору позики - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу 6600  дол. США, еквівалентом до української гривні по курсу, встановленому НБУ, на день постановлення рішення судом, становить - 52602   грн. (п’ятдесят дві тисячі шістсот дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати по справі в сумі 649грн. (шістсот сорок дев’ять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк ,установлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Рівненської області  через Рівненський міський суд   шляхом  поданням протягом  десяти  днів  з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням  апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржено  й без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк із дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя:                                                                          Ореховська К.Е.