Справа № 2-14/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 березня 2011 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

                                    головуючого судді Журби С. О.

                                    при секретарі Йосипенко І. І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії, визнання права власності, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним:

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 належить будинковолодіння АДРЕСА_1. Згідно рішення виконкому Черкаської міської Ради № 620 від 19.11.1953 року за даним будинковолодіння закріплена у постійне користування присадибна земельна ділянка площею 652 кв.м. Поряд з належним ОСОБА_1 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться садиба ОСОБА_2 Земельна ділянка ОСОБА_1 межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 У ОСОБА_2 на її земельній ділянці у безпосередній близькості з належною ОСОБА_1 земельною ділянкою знаходиться гараж та сарай. Між гаражем та сараєм ОСОБА_2 влаштувала навіс зі спеціально влаштованим шиферним відливом, тому дощові та талі води з гаража, сараю, навісу стікають на земельну ділянку ОСОБА_1 під фундамент її будинку. Влаштований відлив виступає за межову лінію у бік земельної ділянки ОСОБА_1 на відстань до 30 см. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що порушено її право власності, так як підвищується вологість її будинку, підмивається фундамент будинку, що викликало початок руйнування даного будинку, яке проявилось у вигляді тріщин відмостки. Такими своїми неправомірними діями ОСОБА_2 завдала їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 3000,00 грн.

ОСОБА_2 позовні вимоги  ОСОБА_1 не визнала та подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити дії, визнання права власності, стягнення моральної шкоди, мотивуючи наступним:

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є співвласником земельної ділянки площею 377 кв.м по АДРЕСА_2. ОСОБА_1  є власником будинку по АДРЕСА_1 та користувачем земельної ділянки даного будинковолодіння, що межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_1  порушує її право власності, а саме: не встановлює тверду межову лінію (огорожу) між їхніми домоволодіннями. ОСОБА_1  неодноразово обіцяла ОСОБА_2 поставити нову огорожу, але після приватизації своєї земельної ділянки почала стверджувати, що це вже не її огорожа і встановлювати її вона не збирається. ОСОБА_1 в ЧООБТІ замовила дублікат технічного паспорту на своє домоволодіння, в якому дещо пропущено, а саме огорожа. Внаслідок того, що огорожа знаходиться в руйнівному стані, собака  ОСОБА_1 потрапляє до ОСОБА_2 у двір, чим порушує спокій та завдає матеріальної шкоди. Такими діями ОСОБА_1 завдала ОСОБА_2 моральної шкоди, яку вона оцінює в 3000,00 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила та просила суд стягнути з  ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в сумі 3000,00 грн. та судові витрати, а від іншої частини позовних вимог відмовилася. Позовні вимоги по зустрічному позову не визнала та проти їх задоволення заперечувала, мотивуючи це тим, що вони є безпідставними та надуманими.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги уточнила та просила:

1.          Зобов’язати відповідачів припинити порушення її прав, які виражаються у потраплянні птиці та собак на її земельну ділянку, шляхом встановлення капітальної огорожі між домоволодіннями по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 довжиною 13,72 м..

2.          Визнати за ОСОБА_1 право власності на об’єкт нерухомого майна - наявну в натурі та віднесену до її домоволодіння огорожу між домоволодіннями по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

3.          Зобов’язати ОСОБА_1 внести у технічний паспорт на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 огорожу між домоволодіннями і зареєструвати право власності на неї у БТІ,.

4.          Стягнути з ОСОБА_1 на її користь завдану вказаними порушеннями моральну шкоду в сумі 3000,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та проти їх задоволення заперечувала, мотивуючи це тим, що своїми діями вона не порушувала прав ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на  які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

В своєму позові ОСОБА_1 просила суд стягнути завдану їй діями ОСОБА_2 моральну шкоду, яка полягала в душевних стражданнях через неправильне розміщення навісу на межі їх домоволодінь та невідповідному водовідведенню опадів з даху вказаного навісу. В той же час в ході розгляду справи ОСОБА_1 обґрунтовувала спричинення їй моральної шкоди не неналежним розміщенням спірного навісу, а діями чоловіка відповідача, який за словами ОСОБА_1 словесно ображав її, вдарив, чим спричинив тілесні ушкодження, а також плював у неї. На доведення цих обставин і були направлені докази, що надавалися ОСОБА_1 до суду. Обґрунтування ж моральної шкоди черес навіс ОСОБА_1 не здійснювалось, доказів з цього приводу не надавалося, хоча судом неодноразово роз’яснювався сторонам принцип змагальності сторін та обов’язок доведення своїх тверджень.

Враховуючи той факт, що в ході розгляду справи ОСОБА_1 не було надано до суду переконливих доказів з приводу того, в чому саме виражається нанесення їй моральної шкоди з боку ОСОБА_2, причини її виникнення та чому саме такий розмір, суд приходить до висновку про те, що дане твердження позивача є недоведеним, а вимоги, що на ньому ґрунтуються, не підлягають до задоволення.

За результатами розгляду справи суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_2 також не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

В своєму позові ОСОБА_2 просить визнати право власності на об’єкт нерухомості (паркан)  за відповідачем та зареєструвати таке право в БТІ. Таким чином суть позову є захист (визнання) права не позивача, а відповідача.

Відповідно до положень ст. 3 ЦПК України до суду може звернутися особа за захистом своїх порушених прав та інтересів. Законом передбачені випадки, коли за захистом права особи може звернутися не вона, а третя особа, однак дана ситуація до вказаних випадків не відноситься. За таких умов у суду відсутні підстави для визнання права власності за відповідачем на вимогу позивача. З цих же міркувань відсутні і підстави для задоволення вимоги про реєстрацію права власності в БТІ, оскільки державна реєстрація в БТІ є одним із способів реалізації права власності особи.

Не підлягає задоволенню і вимога про усунення порушень прав ОСОБА_2 через потраплянні на її земельну ділянку птиці та собак з ділянки ОСОБА_1 В ході розгляду справи доказів на підтвердження даних фактів до суду надано не було, через що суд вважає вказані посилання недоведеними.

Згідно положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Оскільки суд приходить до висновку про недоведеність посилань ОСОБА_1 про порушення її прав з боку відповідачів, вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої такими порушеннями, також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії, визнання права власності, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: