Справа № 2а-197/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         14 березня 2011 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

         головуючого: судді –Чепурного В.П.

         при секретарі –        Бондаренко Н.М.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, інспектора державної патрульної служби Кагарлицького взводу при управлінні Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області Бондаренко Юрія Григоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія АІ № 388947 від 03.11.2010 року, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, інспектора державної патрульної служби Кагарлицького взводу при управлінні Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області Бондаренко Юрія Григоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.11.2010 року керуючи автомобілем ГАЗ 330202, державний номерний знак НОМЕР_1, приблизно о 12.00 год. на 81км. Автомобільної дороги Київ –Знам’янка позивач був зупинений інспектором державної патрульної служби Кагарлицького взводу при управлінні Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області Бондаренко Юрієм Григоровичем.

Інспектор Бондаренко Ю.Г.,  звинуватив ОСОБА_1, в тому, що останній рухався в населеному пункті  м. Кагарлик зі швидкістю 82 км/год., тобто перевищив швидкість на 22 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України мотивуючи це показанням «Візиру № 0812475»якого ОСОБА_1 сам не бачив та не отримав ніякого підтвердження цього. Також не було свідків, які б підтвердили дані приладу.

Просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АІ № 388947 від 03 листопада 2010 року.

Позивач в судовому засіданні свій позов підтримав, просив його задовольнити та пояснив, що він правил дорожнього руху не порушував.          

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце слухання справи в судове засідання не з’явились, причини неявки до суду не повідомили.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідачів, так як на думку суду в судове засідання вони не з’явились без поважних причин, а в матеріалах справи, на думку суду, достатньо даних, щоб розглянути справу по суті.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні 03.11.2010 року керуючи автомобілем ГАЗ 330202, державний номерний знак НОМЕР_1, приблизно о 12.00 год. на 81км. Автомобільної дороги Київ –Знам’янка позивач був зупинений інспектором Державної патрульної служби Бондаренко Юрієм Григоровичем Кагарлицького взводу в Київській області

Інспектор Бондаренко Ю.Г.,  звинуватив ОСОБА_1, в тому, що останній рухався в населеному пункті  м. Кагарлик зі швидкістю 82 км/год., тобто перевищив швидкість на 22 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України мотивуючи це показанням «Візиру № 0812475».

Відносно обвинувачення, позивач хотів надати інспектору Бондаренко Ю.Г., детальні та вмотивовані пояснення, так як він дій, які б порушували ПДР України не вчиняв, швидкість не перевищував, та рухався відповідно до даних правил. Але поясненням та запереченням інспектор не приділив уваги, поводив себе грубо та нахабно. Інспектор Бондаренко Ю.Г., взяв посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, і повернувся до свого службового автомобіля, де склав протокол про адміністративне правопорушення серія АІ1 № 136507 від 03.11.2010 року та на основі даного протоколу виніс Постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АІ № 388947 від 03.11.2010 року.

Вищевказаний протокол, про адміністративне правопорушення серія АІ1         № 136507 від 03.11.2010  року позивачу було надано на підпис після того, як він був складений та підписаний інспектором. Будучи юридично неграмотним, ОСОБА_1 підписав протокол, хоча і не погоджувався з даним правопорушенням, проте   не виклав в письмовій формі свої пояснення в зазначеному протоколі, оскільки Бондаренко Ю.Г. наполегливо стверджував, що у разі відмови в підписанні протоколу вилучить у ОСОБА_1 посвідчення водія.

В подальшому не з’ясувавши і не довівши обставини, які б свідчили, що в діях є ознаки проступку, за який законодавством України встановлено адміністративну відповідальність, інспектор враховуючи свої думки достатніми для наявності правопорушення передбаченого п. 12.4 Правил дорожнього руху України, склав протокол про адміністративне правопорушення серія СА1 № 043382 від 03.11.2010 року та Постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АІ № 388947 від 03.11.2010 року. При цьому, як зазначено в протоколі та в постанові, він був винесений за результатами застосування фіксації порушень технічним засобом „Візир”, серійний номер 0812475, у відповідності до ст. 14-1 КпАП.

Суд вважає, вказану постанову незаконною, в зв’язку з порушенням процедури притягнення скаржника до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, та  в зв’язку з тим, що постанова не вмотивована і не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону та які б свідчили про вчинення скаржником адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначений протокол винесений з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

Ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото  і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

ТЗ «Візир»працює вельми довільно і система фотографування об'єкту не пов'язана з системою визначення швидкості об'єкту. Тобто, «Візир»фотографує один об'єкт (наприклад, автомобіль, що стоїть, нерухомий), в той же час як фіксується швидкість автомобіля, рухомого взагалі на іншій смузі, працює не в автоматичному режимі та встановлюється та корегуються виключно за допомогою особи, що його використовує. А це свідчить про те, що ТЗ „Візир ” не є технічним засобом, що працює в автоматичному режимі, тобто без втручання в його роботу людини.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення не міг бути складений в порядку ч. 2 ст. 14-1 та ч. 6 ст. 258 КУпАП, так як для застосування такого порядку відсутній факт виявлення адміністративного правопорушення, саме за допомогою спеціального технічного засобу, що працює в автономному режимі.

Згідно з п. 18 ст. 16 Закону України „Про Державну службу спеціального захисту зв’язку та захисту України” на Державну службу спеціального зв’язку та захисту покладається належні обов’язки по організації стандартизації, метрології та сертифікації приладів, що містять елементи криптографічного та технічного захисту інформації. Тільки дані приладів, пройшли сертифікацію Держспецзв’язку можуть бути використані для провадження передбачених законом процесів. Однак, відносно пристрою автоматичних порушень ТЗ „Візир”, незважаючи на необхідність, для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзвязку не надавався, жодних процедур державної експертизи не проходив.

          Інспектором Бондаренком Ю.Г., не було надано жодних підтверджуючих документів (фотокарток), які б свідчили про те, що ОСОБА_1 перевищив встановлену швидкість на 22 км/год., чи підтверджень того, що саме на тій ділянці дороги на якій він їхав був встановлений дорожній знак, що обмежує швидкість до 60 км/год (дорожній знак 5,45) а не (дорожній знак 5,47), що дозволяє максимальну швидкість 90 км/год.

Отже, протокол та постанова складені з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справ на місці, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, не тільки порушує права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводять до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КУпАП. За таких обставин права позивача грубо порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Відповідач склав протокол і виніс постанову з порушенням вимог ст. 280 КУпАП, яка передбачає; ,,Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності”.

Відповідно до ст. 251 КУпАП: ,,Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків,…”.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа,  яка притягається до адміністративної відповідальності  має  право:  знайомитися  з  матеріалами справи, давати пояснення, подавати   докази,   заявляти   клопотання;  при  розгляді  справи користуватися  юридичною  допомогою  адвоката,  іншого  фахівця  у галузі  права,  який  за  законом  має  право  на надання правової допомоги  особисто  чи  за  дорученням  юридичної особи, оскаржити постанову по справі.

При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушникановий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні вказаної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою, яка склала протокол вимоги закону не враховані.

При складанні протоколу було грубо порушено права скаржника, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

          -  знайомитись з матеріалами справи;

    -  давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

          - при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням;

Всіх наданих скаржнику цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог ст.9 Конституції України та Закону України «Про ратифікацію конвенції»від 17.07.1997 року «Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод»і протоколи до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст.6 даної Конвенції та ст.2-4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертиз та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально поінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Відповідно ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред’явлено жодного доказу, не зафіксовано належним чином, як того вимагає законодавство) він не може бути належним доказом вини, і за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанова про адміністративне правопорушення від 03 листопада 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача підлягає до скасування.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 69, 104-106, 159, 161, 163 КАС України, ст.ст. 9, 33, 245, 251, 254, 268, 287 –289 КУпАП, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

        Скасувати постанову АІ № 388947 від 03 листопада 2010 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, винесену інспектором Державної патрульної служби Бондаренко Юрієм Григоровичем Кагарлицького взводу при управлінні Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

         Звільнити ОСОБА_1 від  адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежитись усним зауваженням.

         Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: