Справа № 2-3469/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05.07.2011 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

          в особі головуючого           - судді  Деметрадзе Т.Р.   

    при секретарі                                    Секереш О.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород  цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. У позовній заяві вказала, що між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб 01.06.1996 року, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області. Від даного шлюбу у них народився син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний момент проживає разом з нею. Зазначила, що 27.10.2005 року, шлюб між ними було розірвано на підставі рішенням Ужгородського міськрайонного суду та видано свідоцтво про розірвання шлюбу міським відділом РАЦСу. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов’язку утримувати свою дитину, хоча працює водієм у службі «Сіті-таксі». Як їй відомо, аліменти він нікому не платить, стягнень по виконавчих документах з нього не проводиться, у шлюб після розлучення не вступав та інших осіб на утриманні не має. Просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1 500 гривень щомісячно, а також за попередні 3 роки, внаслідок ухилення від їх сплати.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала, в обгрунтування навела обставини, викладені у позовній заяві та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, в судовому засідання, позов визнав частково та погодився сплачувати аліменти в сумі 400 гривень. Щодо позовних вимог про стягнення аліментів за 3 попередніх роки, то проти таких заперечив та просить в задоволенні позову, в цій частині, відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що батьком неповнолітньої дитини є ОСОБА_2.

Згідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Що стосується доходу відповідача, суд бере до уваги, що відповідачем не надано доказів про те, що він офіційно працює, визнаний інвалідом, або у нього є протипоказання до будь-якої роботи.

Водночас, при визначенні розміру аліментів що підлягають до стягнення з ОСОБА_2, суд враховує, що за відсутності відомостей про розмір доходів відповідача, стягнення аліментів у сумі по 1 500 гривень, може покласти останнього у скрутне матеріальне становище, а тому, розмір стягуваних аліментів на утримання неповнолітнього сина слід призначити у сумі  500 гривень.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів за 3 попередні роки, суд констатує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В силу вимог ст. 60 ЦПК України, сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          

При цьому, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, що позивачем не зроблено, а тому, у задоволенні позовних вимог, в цій частині, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 174, 215, 367 ЦПК України та на підставі ст.ст. 180, 182, 184, 191 Сімейного Кодексу України,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 (п’ятсот) гривень щомісячно починаючи з 29.03.2011 року до досягнення ним повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита по справі та 120 (сто двадцять) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Дане рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов’язковому негайному виконанню в межах сплати розміру аліментів за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

          Суддя                                                                                                      Т.Р. Деметрадзе