ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                 

02.10.2006                                                             Справа  № 10/175

За позовом  ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”,   м. Ужгород-Оноківці

до відповідача  УМВС України в Закарпатській області в особі Державного спеціалізованого проектно-експлуатаційного управління по впровадженню технічних засобів, м. Ужгород

про стягнення суми 21545,44 грн.

Суддя   І.В.Івашкович

Представники:

від позивача: Гусак М.М. –юрисконсульт, довіреність № 3493 від 04.10.05

від відповідача:   Пушавер М.М. –юрисконсульт штабу УМВС, довіреність              № 18/448-ю від 26.04.06

          У судовому засіданні 18.09.06 оголошувалась перерва до 02.10.06                    11 годин

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 21545,44 грн., в т.ч. 19691,31 грн. основного боргу за спожиту електроенергію, 1491,44 грн. пені, 125,48 грн.                  3% річних, 337,21 грн. інфляційних.  

          Від позивача надійшла заява № 6а-2-242 від 21.09.06, якою, з посиланням на довідку  № 380-Е від 21.09.06 Ужгородського МРЕМ, повідомлено про повне погашення відповідачем заборгованості в період після заявлення позову. В частині 19691,31 грн. основного боргу позивач просить провадження у справі припинити, решту позовних вимог –задоволити.

          Представник позивача підтримав позицію згідно поданої заяви                          № 6а-2- 242 від 21.09.06.

          Представник відповідача наголошував, що стан розрахунків за спожиту електроенергію пов’язаний безпосередньо із наявністю виділених із держбюджету цільових коштів в межах затвердженого кошторису, що просить врахувати при вирішенні спору в частині застосованих позивачем штрафних санкцій.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

          Між  ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Ужгородського МРЕМ, як енергопостачальною організацією та Державним спеціалізованим проектно-експлуатаційним управлінням по впровадженню технічних засобів, м. Ужгород (структурним підрозділом УМВС України в Закарпатській області), як споживачем, укладено договір № 120-4 від 21.08.02 на користування елекричною енергією на класі напруги 0,4 кв ( для непромислових споживачів). У відповідності до умов договору споживач зобов”язався  здійснювати своєчасні розрахунки за спожиту електроенергію відповідно  до встановленої системи  обліку, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами.

          Зобов’язання  по оплаті належним чином не виконувались. Згідно з доданим позивачем  розрахунком заборгованості за період з січня 2006 р. по червень 2006 р. відповідач заборгував за спожиту електроенергію суму 19691,312 грн. Всього, в межах вказаного періоду на підставі спірного договору було спожито електроенергії на загальну суму 50492,56грн., що підтверджується копіями виставлених до сплати рахунків за кожний розрахунковий місяць. Оплату відповідачем проведено частково, в розмірі 30801,25 грн.

          В період після пред’явлення позову відповідач борг 19691,31 грн. погасив в повному обсязі, що підтверджено довідкою № 380 - Е від 21.09.06 Ужгородського  МРЕМ. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 19691,13 грн. основного  боргу підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

          За допущену прострочку оплати відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано із простроченого боргу інфляційні та     3% річних (згідно з доданим розрахунком розмір інфляційних складає                  337,21 грн., 3% річних –125,48 грн.), та окрім того, на підставі п. 6.12 договору,  ст. ст. 231, 232 Господарського кодексу України нараховано пеню  в розмірі 1491,44 грн.

          Приймаючи до уваги те, що конкретний розмір пені сторонами у договорі не встановлено, а також враховуючи статус відповідача, як бюджетної установи, стан платіжної дисципліни якої, в тому числі по розрахунках за спожиту електроенергію, залежить від наявності виділених із держбюджету цільових коштів в межах затвердженого кошторису, суд керуючись ст. ст. 614, 625, 551 Цивільного кодексу України не знаходить правових підстав для покладення на відповідача обов’язку по оплаті нарахованих із простроченого боргу сум пені, інфляційних та 3% річних. В задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.

          За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача витрати позивача по оплаті держмита в розмірі 196,90 грн. та 107,34 грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг.

      Керуючись ст. ст. 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

     ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі  в частині стягнення 19691,31 грн. основного боргу припинити.

2.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Рішення маже бути оскаржено в порядку передбаченому ГПК України.

Суддя                                                                                І.В.Івашкович