Справа №2-196/2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого - судді Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи як такою, що втратила право на користування житлом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення порушеного права та вселення у житло -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання його як таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 Харківської області у зв'язку з відсутністю в квартирі понад шести місяців без поважних причин. В позовній заяві вона вказала та пояснила у судовому засіданні, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 1996 року по 10.11.2006 року. У 1994 році вона на себе та доньку від першого шлюбу приватизувала спірну квартиру. У 1996 році вона приписала відповідача до себе у квартиру як чоловіка. Після розірвання шлюбу він пішов із квартири добровільно та проживає окремо з лютого 2007 року з моменту повернення із ЛТП, але скасувати добровільно реєстрацію у якості жильця із квартири не бажає. Вона платить усі комунальні платежі за квартиру з урахуванням його проживання. Квартира знаходиться у приватній власності її та доньки у рівних частках. Просить суд визнати його таким, що втратив право користуванням житлом.
Відповідач позов не визнав, та заперечуючи проти нього заявив зустрічний позов пояснивши, що дійсно не проживає в квартирі з лютого 2007 року. Пішов із квартири не добровільно, а після повернення із ЛТП, де він лікувався від алкоголізму, за вимогою позивачки, яка не пустила його проживати і він був змушений піти проживати в інше житло по найму, забравши усі свої речі та майно. Відповідачка розірвала шлюб в період знаходження його в ЛТП. Зараз мешкає у квартирі по найму в селищі Новопокровка. Оскільки йому ніде зареєструватися, він не може знятися з реєстрації в квартирі позивачки. За комунальні послуги він платити згоден пропорційно кількості жильців. Другого житла він не має, тому просить суд поновити його право на користування квартирою і вселити його у житло.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.
Сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 1996 по листопад 2006 року. У зв'язку із вступом у шлюб у 1996 році позивачка прописала відповідача, як чоловіка, в свою квартиру, яка належить їй та її дочці на праві спільної часткової приватної власності з 1994 року. У лютому 2006 року відповідач був направлений у лікувально-трудовий профілакторій для лікування від алкоголізму строком на один рік. 10.11.2006 року за ініціативою позивачки шлюб між ними був розірваний. У лютому 2007 року після повернення із ЛТП відповідач пішов із квартири забравши усі свої речі та майно. Таким чином він понад рік не проживає у квартирі без поважних причин, оскільки сімейні стосунки у нього з позивачкою були припинені, а договору найму житла вона з ним не укладала. Не було між сторонами і інших домовленостей про порядок користуванням житловим приміщенням. У грудні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання відповідача, як таким що втратив право користування житлом, оскільки вона протягом 2006 - 2007 років сплачувала усі комунальні послуги із урахуванням його реєстрації у якості жильця тоді як він фактично не проживає у квартирі по наступний час, шлюбні стосунки між ними припинені, його речей та майна у квартирі немає, донька як співвласник квартири також підтримує її позов, про що заявила у судовому засіданні, і вже у ході розгляду справи по суті 01.02.2008 року відповідач подав зустрічний позов про поновлення його порушеного права та вселення у житло і це обумовлено небажанням втрати реєстрації і неприязними стосунками між сторонами. Відповідач пішов із квартири у лютому 2007 року і до 01.02.2008 року нікуди не звертався про захист, як він вважає свого порушеного права на користуванням житлом.
У відповідності до ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї в житлових приміщенням, за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених ч.1, п.п.1-7 ч.3 і ч.4 ст.71 ЖК України. В даному випадку відповідач відсутній в квартирі понад шість місяців без поважних причин, сімейні стосунки з позивачкою у нього припинені, він залишив житло забравши усі речі та майно, проживає окремо в іншому житлі по найму, підстав збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами встановлених ст.71 ЖК України немає. Таким чином позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.71,72,150,156,162,163 ЖК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання його, як таким що втратив право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 1962 року народження таким, що втратив право користування квартирою №АДРЕСА_1Чугуївського району Харківської області та скасувати його реєстрацію у якості жильця в даній квартирі.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення порушеного права та вселені у квартиру - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляції з наданням її копії до апеляційної інстанції або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: