Справа № 1-69/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    "06" липня 2011 р.                      

головуючого - судді                            Шаповал З.О.       

при секретарі -                                     Ющенко Н.М.

з участю: прокурора -                           Уманського В.В.

потерпілих                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудного                                            ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Щорсі кримінальну справу по обвинуваченню:  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ядути Борзнянського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, гр. України,  одруженого, освіта повна загальна середня, , працюючого фізичною особою підприємцем, раніше не судимий,-

      за  ч. 1 ст. 172 КК України, –

                                                   В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 працюючи  фізичною особою-підприємцем та  являючись службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі функції та  будучи відповідальною  особою за укладення трудових угод про прийняття на роботу працівників, грубо порушуючи вимоги трудового законодавства України, з квітня 2010 року по  01 квітня 2011 року використовував найману працю  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які прцювали на посаді помічників пилорамщиків.

Обмежуючи трудові права найманих працівників та зневажливо ставлячись до їх трудових прав, ОСОБА_3 в порушення ст. 21 КЗпП України трудові договори з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не уклала та в Щорському центрі зайнятості не зареєстрували, записів з трудові книжки не вніс. В порушення ст. ст. 2, 253, 254, 255, 256 КЗпП України загальнообов'язкове державне страхування працівників не забезпечив.

Тим самим ОСОБА_3 істотно порушив права найманих працівників на соціальний захист, отримання трудового стажу для отримання пенсії, інших видів соціальних виплат, гарантованих ст.ст. 43 - 46 Конституції України.

Грубо порушуючи вимоги ст. 29 Кодексу Законів про працю України, не роз'яснив найманим працівникам їх права та обов'язки,  не знайомив з умовами оплати праці, розміром, порядком і строками виплати заробітної  плати згідно з якими можуть провадитись відрахування у випадках передбачених законодавством, а оплату праці проводила видаючи кошти працівникам на руки  в сумах та строки, які встановлювала за власним розсудом без будь-яких відомостей.

В судовому засіданні  в пред'явленому їй обвинуваченні у вчинені злочину, передбаченого ст. ст. 172 ч. І КК України свою вину визнав  повніст, цивільний позов не визнав та пояснив, що він працює фізичною особогю підприємцем по  розпиловці деревини. У квітні миулого року до нього на пилораму на посаду помічників пирорамщика були працевлаштовані потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Він пропонував працевлаштувати їх офіційно, але вони  не  виявили бажання  працювати по трудовій книжці. Заробітну плату підсудний виплачував щомісячно з рук в руки  від фактично виконаного об"єму  робіт.  За виконану роботу з потерпілими він розрахувався повністю включно по квітень місяць.  Потерпілі забракувати  на пилорамі 15 м2 лісу, тому між ними виник конфлікт.  У задоволенні цивільного позову просить відмови

Потерпілі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили суду, що вони з квітня  2010 року працювали у   підсудного помічниками пилорамщика. Вони не просили працевлаштувати їх по трудовій книжці. У квітні 2011 року у них з підсудними виникла  конфліктна ситуація за якість випущеної сировини, підсудний звинуватив їх в тому, що вони забракували 15 м3 пиломатеріалу.  Заробітну плату підсудні отримували з рук в руки, відомість про отримання заробітної плати не було. Тому за квітень 2011 року підсудний з ними не розрахувався і заборгував їм кожному по 1250 грн. які просять стягнути в задоволення позовних вимог та стягнути з підсудного  моральну шкоду за несвоєчасну виплату заробітної плати по 2000 грн кожному.

          Свідок ОСОБА_6 пояснив йому відомо, що потерпілі працювали на пилорамі, яку орендує  Заїка. Офіційно були пркацевлаштовані потерпілі чи ні йому невідомо. Як вмплачувалась заробітна плата, йому невідомо.

його  вина у вчиненні цього злочину підтверджується  слідуючитми доказами:

згідно акту перевірки територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області   від   29.04.2011 року    (а. с. 4-5), згідно свідоцтва про державну реєстрацію  фізичної осои ОСОБА_3 зареєстрований, як підприємець, згідно свідоцтва Серії НОМЕР_2 від 01.01.2011 року підсудний являється платником єдиного податку, показами потерпілих, визнанням своєї вини підсудним.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 . слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172 КК України як грубе порушення законодавства про працю.  

Обставин, що обтяжували б покарання підсудноого не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є визнання вини, щире каяття та сприяння розкриттю злочинів.           

           Призначаючи покарання підсудному  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше несудимий,  має постійне місце проживання та роботи,  відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання і істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину (визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину). Всі ці обставини  дають підстави вважати, що він усвідомив свій вчинок і зробив належні висновки. За таких обставин суд приходить до висновку, що йому слід призначити мінімальне основне покарання  у вигляді штрафу.

           Потерпілими заявлені позови про стягнення з підсудного на їх користь  матеріальної шкоди- невиплаченої заробітної плати  в розмірі по 1250 грн. на кожного та по 2000 грн. моральної шкоди  кожному.

          В судовому засіданні потерпілі підтримали позовні вимоги  та пояснили, що за квітнь 2011 року підсудним не було виплачено  заробітну плату, яка в середньому складає 1250 грн. в місяць, розрахунку нарахування такого розміру,  суду надати не можуть. Затримкою виплати заробітної плати їм було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що   їх сім"ї  без заробітної плати перебувати у скрутному матеріальному становищі.

          Підсудний позови не визнав та пояснив суду, що з його боку мало місце порушення трудового законодавства, бо підсудні неофіційно були у нього працевлаштовані, але він станом на 01.04.2011 року розрахувався з ними повністю по заробітній платі.

          Суд, вислухавши сторін, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.   

          Із пред”явленого підсудному обвинувачення безпосередньо не випливає заподіяння   шкоди потерпілим. Потерпілі не надали суду жодних доказів  наявності заборгованості перед  потерпілими по заробітній платі, про розмір не виплаченої заробітної плати, її розрахунок,  тому позов про стягнення  матеріальної шкоди не може бути задоволено.  Оскільки в судовому засіданні не встановлено заподіяння матеріальної шкоди потерпілим, тому не може бути задоволено і позов про стягнення моральної шкоди.

          За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги потерпілих задоволенню не підлягають.

          В зв"язку з  тим, що цивільний позов не задоволено, а на транспортний засіб підсудного накладено арешт автомобіль НОМЕР_1

          Судові витрати по справі відсутні.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити попередню –підписку про невиїзд.

Керуючись ст. ст. 321-324, 333-335  КПК України, суд –

                                                З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172  КК України,  і  призначити покарання  у вигляді  штрафу у розмірі 510 (п”ятсот десять) грн. 00 коп.  

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, відмовити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній –підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Чернігівської області протягом  п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку з подачею апеляції через Щорський районний суд Чернігівської області.

Суддя -                                                                                                              З.О.Шаповал