Справа № 1-44
2008 р.
В И Р О К
І М « Я М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2008 року Драбівський районний суд
Черкаської області
в складі:
головуючого - Задорожнього В.П.
при секретарі - Баштан О.В.
з участю прокурора - Задорожної О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Драбів справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та
мешканцяАДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, освіта середня
спеціальна, не працюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_1. з 1 вересня 2003 року по 01 листопада 2007 року, будучи батьком неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаючи про обов»язок утримання неповнолітньої дитини, працюючи в м.Київ по найму, без оформлення трудових відносин, отримуючи кошти, будучи неодноразово попередженим про необхідність сплати аліментів, умисно не докладав ніяких зусиль для виконання рішення Смілянського районного суду Черкаської області від 15.10.1996 року, яким з нього стягуються аліменти в розмірі ¼ всіх видів заробітку щомісячно на користь його колишньої дружини ОСОБА_3, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2, проявивши злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини в сумі 6498 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину в пред»явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.164 КК України визнав повністю і показав, що в нього є неповнолітня дочка ОСОБА_2, на яку з нього стягуються аліменти за рішенням суду від 15.10.1996 року. З 12.02.2004 року і по даний час він працює в м.Київ по найму, за що отримує винагороду розмір якої коливається від 500 до 1000 грн.. на місяць. Пояснив, що отримував 1 чи 2 рази повідомлення з виконавчої служби, але не з»являвся в ДВС, хоч і розумів, що його викликають по питанню сплати аліментів. З 2003 року він взагалі аліменти не платив, дитині матеріально не допомагав та не спілкувався. У вчиненому розкаюється, запевнив, що буде погашати борг. (а.с.60).
Допитана як законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 дала покази про те, що дійсно з 2003 року її колишній чоловік ОСОБА_1. до дитини не приїжджав, матеріально не допомагав, аліменти не сплачував. Утримувати дитину їй важко, оскільки вона працює бібліотекарем, до січня 2008 року отримувала зарплату близько 500 грн., тепер зарплата складає 800 грн., дитина має вади зору, тому необхідно постійно міняти окуляри, крім того її мати є інвалідом.
Крім повного власного визнання вини та показань законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4, винуватість підсудного ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України підтверджується доказами, перевіреними в порядку ч.3 ст.299 КПК України.
Оцінюючи зібрані і перевірені по справі докази в результаті об»єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред»явлене обвинувачення підсудному ОСОБА_1. доведено.
Дії підсудного ОСОБА_1. суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей (аліментів).
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно.
Обставинами, які пом»якшують покарання підсудного ОСОБА_1., суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1. суд не вбачає.
Враховуючи наведені обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_1. у вигляді обмеження волі.
При цьому суд вважає за необхідне врахувати те, що підсудний ОСОБА_1. раніше не засуджувався, має постійне місце проживання, як особа не представляє собою підвищеної суспільної небезпеки, тому його виправлення можливе без відбування покарання, призначивши йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку.
Суд вважає, що заявлений потерпілою ОСОБА_2. цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_1. боргу по нарахованих аліментах на суму 6498 гривень не підлягає до прийняття і розгляду з наступних підстав. Смілянським міським судом Черкаської області 15 жовтня 1996 року було постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_2 в розмірі ¼ частини всіх видів заробітку, але не менша ніж ½ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця, починаючи з 9 жовтня 1996 року і до повноліття дитини. Відповідно п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке рішення суду, що набрало законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д. -
з а с у д и в :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1. звільнити від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1. обов»язок періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В прийнятті і розгляді цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_2. про стягнення з підсудного ОСОБА_1. боргу по нарахованих аліментах на суму 6498 гривень відмовити у зв»язку з тим, що є таке, що набрало законної сили, постановлене по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав рішення суду.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з часу його проголошення.
Головуючий: