Справа № 2-а-3378/11

У Х В А Л А

Іменем України

 22.07.2011  суддя Ленінського районного суду м. Донецька Трофименко Л. Р., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

          20.07.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнання неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька щодо не нарахування йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 квітня 2008 року по 01 січня 2009 року; зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни»за період  з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 квітня 2008 року по 01 січня 2009 року.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Так, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2011 року позивач звернувся до суду з позовом про захист на його думку порушених його прав

Позивач звернувся до суду під час дії нових вимог законодавства, які стосуються строку звернення до суду та наслідків такого пропуску. Так, відповідно до ст.99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до суду, а позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за межами строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Однак, позивач належним чином не обґрунтував поважність причини пропуску строку звернення до суду за захистом свого права, оскільки він мав можливість дізнатися раніше про своє порушене право. Крім того, будь-яких перешкод для цього у нього не було, рішення Конституційного суду опубліковувались, зазначена інформація не була закритою, є загальнодоступною. Крім того, в період, за який вимагає відновлення свого порушеного права позивач, були періоди дії різних за своїм часом строку звернення до суду, строку давності, положень норм як КАС України, так і норм ЦПК України. Незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки, відповідно до ст.57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов`язків громадян, обов`язково оприлюднюються.

В даному випадку, з урахуванням приписів частини 2 статті 5 КАС України, відповідно до якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин.

          Керуючись ст.ст. 99,100 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги  в 5-денний строк з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя:                                                                                Л. Р. Трофименко