Справа № 2-а-9132/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 15 липня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гамули Б.С. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області (далі – Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати і виплатити щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі, передбаченому ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

                                                 в с т а н о в и в :

22 червня 2011 року позивач ОСОБА_1, через центр поштового зв’язку, звернулася до суду з позовом до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області в якому зазначає, що вона проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.

У зв’язку з цим, відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем їй повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Відповідачем їй на порушення вимог зазначеної статті Закону згадана допомога виплачуються в розмірі 2 грн. 10 коп.

ЇЇ письмове звернення з приводу проведення перерахунку та виплати цієї допомоги відповідач залишив без задоволення з надуманих мотивів.

Просить суд зобов’язати відповідача провести перерахунки нарахування та виплатити їй щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, передбаченої ст. 37 Закону, за період в межах строку звернення до адміністративного суду.

Відповідачем подано до суду письмове заперечення в якому зазначено, що громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства виплачується у розмірі 2 грн. 10 коп., як це передбачено діючою постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Просить у задоволенні позову відмовити.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач             ОСОБА_1, постійно проживає в АДРЕСА_1 Волинської області, що стверджено відміткою в її паспорті та довідкою Нуйнівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.

Вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Згідно аб. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Вказаний розмір допомоги зазнав змін, що відбулись відповідно до п.п.8 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому дана стаття Закону залишилась чинною в первинній редакції.

Відповідач відповідно до його довідки, поданого письмового заперечення та довідки виплачував позивачу щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 2 грн. 10 коп., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншим.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу розміру вказаної грошової допомоги застосуванню підлягає ст. 37 Закону, а не згадана постанова, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до вимог ст. 37 Закону в розмірі 40 процентів мінімальної заробітної плати із врахуванням ст.53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», і цей перерахунок має бути здійснений в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 22 грудня 2010 року по 22 червня 2011 року включно з врахуванням виплачених їй сум.

Дії відповідача щодо невиплати позивачу вказаної допомоги в зазначеному розмірі є протиправними.

Керуючись ст.ст. ст.10, ст.11, ч.4 ст.122, ст.ст.159-163 КАС України, ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу ОСОБА_1 як особі, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, як це передбачено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 22 грудня 2010 року по 22 червня 2011 року включно.

Зобов`язати управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області нараховувати та виплачувати позивачу ОСОБА_1 як особі, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, як це передбачено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 22 грудня 2010 року по 22 червня 2011 року включно з урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

        Головуючий :                                                                  Б.  С.  Гамула