Справа № 2-2103/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

13.07.2011 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого –судді  Шестакової З.С.

             при секретарі –                Пометій Є.Т.         

за участю:      позивача –          ОСОБА_1

представника відповідача -              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, суд

встановив:

          Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги мотивує тим, що 01 липня 2008 року ОСОБА_3 отримав від неї у позику грошові кошти у сумі 60000 грн., які зобов’язався повернути до 01 грудня 2010 року, що підтверджується розпискою, власноручно написаною та наданою відповідачем.

У вищевказаний строк ОСОБА_3 в порушення своїх договірних зобов’язань позику не повернув.

На її прохання про добровільну сплату заборгованості ніяким чином не відреагував та в усній формі відмовився сплатити заборгованість.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не збирається повертати борг, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь суму боргу за договором позики в розмірі 60000 грн.

            В судовому засіданні позивач позов підтримала, на його задоволенні наполягала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути  позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є  укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1  ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому  позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено в судовому засіданні, 01 липня 2008 року ОСОБА_3 отримав від позивача у позику грошові кошти у сумі 60000 грн., які зобов’язався повернути до 01 грудня 2010 року, що підтверджується розпискою, власноручно написаною та наданою відповідачем.

У вищевказаний строк ОСОБА_3 в порушення своїх договірних зобов’язань позику не повернув.

На звернення позивача про добровільну сплату заборгованості ніяким чином не відреагував та в усній формі відмовився сплатити заборгованість.

Оскільки позивач передала відповідачеві гроші, а відповідач взяв їх у борг про що ним власноручно була написана розписка, суд вважає, що відповідно до ст. 1046 ЦК України між позивачем та відповідачем фактично був укладений договір позики.

За таких обставин суд приходить до висновку, що, оскільки сума боргу в розмірі 60000 грн., відповідачем добровільно не повернута позивачеві, вона повинна бути стягнена з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 примусово.

Також суд вважає, що на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 600 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

           На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15 ,73, 209, 212, 214-215, 217-218 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047,1049 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн., судовий збір у розмірі 600 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.. а всього до стягнення 60720 (шістдесят тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:З. С. Шестакова